Глобалізація в контексті загальних політичних і економічних змін у світі

травень 2004 року

Віктор Каспрук, політолог

Спроби виміряти похідні сучасної глобалізації у якихось конкретних відомих одиницях мір приречені на неуспіх. Бо навіть простий порівняльний аналіз “нація-нація” не завжди може дати реальний результат. Наразі і найменш залученим на сьогодні до глобалізаційних процесів країнам, які всіма силами прагнуть уникнути втягнення до її орбіти, неможливо запобігти проникненню на їхню територію інфекційних хвороб, глобального потепління чи міжнародної злочинності. Так само і одні з найбільш істотних аспектів глобалізації – поширення культури, ідей та інформації, не можуть бути легко визначені кількісно. Ці та інші виклики висвічують потребу експертної оцінки дій і намірів сил, котрі проводять глобальну інтеграцію, не говорячи вже про розробку інструментальних засобів для означення її впливів та поширення.

Індекс глобалізації вимірює економічну інтеграцію

Та говорячи про впливи глобальної інтеграції і тенденції поширення у світі глобалізаційних процесів можна спробувати виміряти її ступінь поширення. Не вдаючись до традиційного інструментарію кількісного вимірювання, все ж можна зробити спробу класифікувати і систематизувати ті процеси, котрі приводять в дію механізми інтеграції ідей, людей і економік у всьому світі. При цьому важливо визначити: які з країн зазнали найбільшого впливу глобальних змін, чи дійсно виникла нерівність між країнами після глобального залучення, чи вони стали більш корумпованими. Глобалізація збільшила рівні взаємозалежності на великих відстанях держав одна від одної в економічній, політичній та культурній царинах і в питаннях навколишнього середовища. Проте виміряти рівні їх взаємозалежності є досить непростою справою. Як і те, яких змін зазнала країна від залучення до глобальної економіки.

Індексом глобалізації є кількість рівнів персональних контактів “країна-країна” через національні кордони. Це можливо простежити аналізуючи данні про кількість закордонних подорожей, міжнародних телефонних дзвінків, міжнародних поштових переказів і міжнародних поштових відправлень. Це також і зростання з року в рік користувачів Інтернету, безпечних серверів і головних комп’ютерів Інтернету за допомогою яких фактично громадяни будь-якої країни через електронну пошту можуть зв’язатися між собою, знайти необхідну їм інформацію чи укласти ділову угоду.

Індекс глобалізації також вимірює економічну інтеграцію. Це відслідкування руху товарів та послуг, дослідження ресурсів міжнародної торгівлі в економіці кожної країни, що визначається пересуванням товаропотоків через національні кордони в залежності від збігу внутрішніх та міжнародних цін. Це також і відслідковування фінансових потоків направлених до країни у вигляді іноземних інвестицій та вивіз капіталів, отриманих від успішної інвестиційної діяльності, поза межі держави. З огляду на безпрецедентний діапазон факторів, котрі охоплює індекс глобалізації, можна сказати, що це є унікальний і могутній інструмент для розуміння діяльності сил, які формують сьогоднішній світ.

За останні роки індикатори глобальної інтеграції показали безперечне зростання. Так, наприклад, кількість міжнародних туристів і мандрівників у 2002 році складала у середньому щодня 3 мільйони чоловік, коли у 1980 році ця цифра становила всього 1 мільйон. Через падіння цін на міжнародні дзвінки [на жаль, це не стосується України] вперше у 2002 році час міжнародних переговорів у світі перевершив 100 мільярдів хвилин. Розширення інформаційних технологій додає до переваг глобалізації і полегшення можливості зв’язку між людьми. І це вже не говорячи про Інтернет, який є безпрецедентним засобом реалізації ідеології вільних контактів глобальної аудиторії.

І хоча повний вплив інформаційних технологій на політичне і соціальне життя міжнародної спільноти виміряти непросто, але при цьому цілком реально обчислити їх ефект впливу в економічному секторі. Інформаційні технології роблять можливим прослідкувати зближення держав через поглиблення рівнів їхньої економічної інтеграції. Проте ніде ця інтеграція не є так очевидною, як у функціонуванні фінансових ринків, де використовуючи модерні інформаційні технології щодня переміщаються $1,5 трильйона. Зрозуміло, що вже сама ця цифра є наочним підтвердженням переваг глобалізації.

Деякі країни прагнуть пришвидшення глобалізаційних процесів набагато більше ніж інші. Більшість з них – це невеликі держави, для яких відкритість означає стратегічний доступ до товарів, послуг і фінансів поза їхніми кордонами. А у деяких випадках навіть географічні чинники сприяють об’єднанню ринків. Так, наприклад, для Нідерландів, серед багатьох інших позитивних чинників, котрі приносять користь державі, є вдалий вихід до моря річки Рейн. Місто Роттердам – найважливіший торгово-промисловий центр країни і найбільший порт у світі, розташований по обох берегах Рейну. Глибоководним каналом Роттердам з’єднаний з Північним морем. Через Роттердам проходять 2/3 всіх потоків товарів, що ввозяться в країну і вивозяться з країни, а через річку Рейн здійснюється 75% всієї голландської торгівлі.

В іншому випадку країни типу Швеції чи Швейцарії, внутрішні ринки яких є відносно невеликими, мають висококваліфіковану робочу силу, що працює на міжнародні глобальні компанії, котрі здатні конкурувати по всьому світу. Австрія використовує інтерес до своєї історії та до комфортного відпочинку мільйонів туристів, а в той час, як грошові перекази від великої етнічної общини, що проживає за кордоном, вносять вклад в інтеграцію Ірландії із зовнішнім світом.

В свою чергу невеличкий Сінгапур спромігся далеко обігнати найближчих конкурентів щодо міжнародних контактів своїх громадян. Так за статистикою в середньому на одного мешканця цієї країни на рік припадає 390 хвилин міжнародних телефонних розмов. За останні роки Сінгапур зумів залучити таку кількість іноземних інвестицій до різних галузей своєї економіки, що став визнаним лідером серед країн, які заохочують глобалізаційні процеси. Ця держава досягла значного прогресу в приватизації державних галузей промисловості і інвестори завжди готові залучати до її економіки довгострокові фінансові вкладення.

Іншою країною, котра зайняла високе місце у індексі глобалізації є Нідерланди. В останні роки голландці не дуже прагнули вкладати свої капітали у економіки інших країн та вважали іноземну участь у власній економіці не завжди обґрунтованою. Проте після запровадження агресивних реформ, котрі зняли певні обмеження, надходження іноземних інвестицій до Нідерландів різко збільшились: з 8% відносно ВВП країни у 1995 році до більше 21% у 2002 році.

Інформаційна глобалізація шлях до поширення нових інформаційних технологій

Але не всі країни однаковою мірою брали участь в переході до нової глобальної економіки. Таким чином потрібно визнати, що між країнами “третього світу” і розвиненими країнами пролягла економічна прірва. Бо від багатьох показників, починаючи від загальної кількості користувачів Інтернетом до числа головних комп’ютерів Інтернету, залежить більшість сучасної економічної діяльності, пов’язаної з технологіями зв’язку та оперативним поширенням інформації, котра сконцентрована у промисловому світі.

Серед промислово розвинених країн найбільша кількість користувачів Інтернетом припадає на Сполучені Штати та їхню сусідку Канаду. За останніми даними у цих країнах їхня чисельність становить більше 40% від загальної кількості населення. Та більш важливим, ніж ці вражаючі показники, стало те, що США і Канада попереду всіх інших країн щодо кількості серверів придатних для електронної торгівлі. Це наочно доводить, що добре розвинуті мережі Інтернету можуть ефективно використовуватись не тільки для персонального зв’язку, але й для розширення комерційних можливостей бізнесів цих країн.

Також високий відсоток підключень до мережі всесвітньої павутини спостерігається сьогодні у скандинавських країнах. І тенденція поширення Інтернету там увесь час зростає. Якщо у 1998 році 39% населення Швеції були інтернет-користувачами, а вже у 2002 році ця цифра збільшилась до 44%. Значне поширення Інтернету спостерігається також у Норвегії, Фінляндії і Данії. Крім того Швеція, Фінляндія та Норвегія направили свої зусилля у галузі високотехнологічних розробок та увесь свій виробничий досвід для того, щоб на гребені інформаційного технологічного буму і принципової відкритості їхніх країн до міжнародних інвестицій налагодити вигідну торгівлю своїми товарами. І якщо у минулому сторіччі Швеція була серед тих перших країн, які повністю оцінили переваги телефонного зв’язку, то за останні роки “інтернетизація” країни набула лідируючих обсягів. За статистикою – у 2002 році 60% жителів Стокгольма були користувачами Інтернету, що виводить шведську столицю на позиції найбільш “інтернетизованого” міста у світі.

Не менш вражаючим прикладом є використання сусідньою Швеції Фінляндією всіх можливостей спровокованої Інтернетом інформаційної революції. Поступальний розвиток інформаційних технологій дав змогу фінським компаніям гідно відповісти на конкурентні виклики, розширюючи експортні ринки і залучаючи робочу силу поза межами своєї країни. Цікаво, що сьогодні вже 25% фінського експорту припадає на неєвропейські країни, коли у 1990 році його частка становила менше 20%. Нині майже 50% штату 30 найбільших компаній Фінляндії використовується за кордоном і порівнянні з 15% у 1983 році. І хоча Фінляндія відстає від Швеції щодо загальної кількості користувачів Інтернетом, але рівень її міжнародної торгівлі кожного року постійно зростає, а за інвестиціями до її економіки вона перемістилася на п’яту позицію у світі. Проте найбільш вражаючим символом ринкових перетвореннях в країні є успіх фінського гіганта телезв’язку фірми “Nokia”. Тут цифри також промовисто говорять самі за себе – ціна акцій і активів “Nokia” тепер є вищою ніж увесь ВВП Фінляндії.

Той факт, що Фінляндія, Швеція та інші скандинавські країни здатні бути першими серед тих, хто плекає і використовує високі технології промовисто говорить про те, що у країнах з традиційними регулюючими і податковими режимами, високий рівень регулювання економіки може і не бути перешкодою на шляху до глобалізації.

На жаль, для багатьох інших країн Інтернет не завжди є доступний через технологічні причини і нерозвиненість інфраструктури телекомунікацій. Так у Чилі (одному з найбільш процвітаючих ринків Латинської Америки) 57% всіх користувачів стаціонарних телефонів та 58% власників мобільних телефонів знаходяться у Сантяго. Поза столицею більшість мешканців країни не мають доступу до Інтернету. Що ж тоді можна говорити про слаборозвинений сектор телезв’язку Африки, де більшість країн континенту не мають надійних підключень до всесвітньої павутини. Так Демократична республіка Конго усе ще не має прямого інтернетзв’язку, а більшість африканських країн сьогодні має не більше кількох сотень активних користувачів Інтернетом.

Проте і на негативні наслідки глобалізації не можна закривати очі

Попри те, що глобалізація стала великою мірою двигуном прогресу сучасного суспільства, не можна закривати очі на негативні похідні глобалізаційних процесів. Це і незаконна торгівля наркотиками і зброєю, привласнення інтелектуальної власності, торгівля людьми та відмивання брудних грошей. Подібно війні з тероризмом, боротьба з цими незаконними ринками нелегальних “послуг” є надзвичайно складною, оскільки для представників нелегальних мереж не існує перепон, які установлюють громадянство і кордони, а глобалізація викликала до життя джина транснаціональної злочинності. Протистояння транснаціональному криміналітету аж ніяк не вписується у рамки конфронтації між етнічними державами і лише вироблення нової стратегії боротьби з глобальними нелегальними ринками може зменшити загрози від їх поширення.

Коли релігійний фанатизм і політичні цілі стали джерелом поширення тероризму, то отримання максимального прибутку шляхом розширення незаконних “бізнесів” є не меншою мотивацією до убивств, погромів та глобальної нестабільності по всьому світу. Якщо держави вповні спромоглися скористатися з надбань сучасної інформаційної революції, то і злочинні мережі отримали від цього також не менший зиск. Вони, можливо, як ніколи відчули себе вільними від географічних обмежень. Глобалізація не тільки розширила незаконні ринки та збільшила розмір і ресурси злочинних мереж, вона також зменшила можливість урядів держав для їх контролю. Приватизація, децентралізація, скасування державного контролю, відкритість суспільств для міжнародної торгівлі і інвестицій роблять завдання боротьби з глобальними злочинцями набагато важчими.

Уряди обтяжені неповороткою бюрократією виконавчої влади часто стикаються з труднощами у протиборстві з торгівцями наркотиками, незаконними дилерами зброї, контрабандистами, фальшивомонетниками, відмивачами брудних грошей, незаконними мігрантами. Традиційні методи боротьби з противниками з “невидимого фронту” навряд чи зможуть переломити ситуацію на краще. Конфлікт з транснаціональною злочинністю тому потрібно розглядати не лише як проблему, котру можна вирішити виключно правовим юридичним шляхом, а як проблему, що потребує залучення нетрадиційних підходів. Бо очевидно, що лише одні митники, поліцейські, адвокати і судді ніколи не зможуть виграти війну з міжнародним криміналітетом. Потрібно залучити велику кількість секретних співробітників, військових, дипломатів і економістів, котрі розуміються на тому, яким чином використовувати різноманітні стимули і посадові інструкції, щоб протистояти мережам транснаціональної злочинності. Без кардинальної зміни підходів до протистояння з міжнародними кримінальними структурами і вироблення модерної доктрини оперативних дій перемогти у цій війні буде неможливо.

Апокаліпсис чи шлях до земного раю

Глобалізація, як і кожен поступальний крок розвитку людства, містить свої позитиви й негативи. Проте це є цілком природним явищем, оскільки із викликаними нею змінами в цивілізаційних концепціях і структурах певні аспекти колишньої архітектоніки світу людей втрачають право на життя. Що для досить значних верств суспільства означає, в свою чергу, зміну, або й заміну не лише елементів оточуючого світу, а й себе – непотрібність і відстороненість од сьогодення та його ресурсів. Це дуже болючі процеси у внутрішньому і зовнішньому світі людей мають часто апокаліптичне суб`єктивне сприйняття. Не даремно з часів древнього Китаю одним з найбільших проклять було побажання “жити в епоху змін” – пережити персональний апокаліпсис.

Для людства в цілому альтернативи глобалізації, власне, і не існує, оскільки в планетарному масштабі вона несе раціоналізацію та оптимізацію використання ресурсів людства, є шляхом до збільшення ефективності окремих галузей та світової економіки в цілому. Окрім того, глобалізація містить вельми потужний синергетичний ефект, котрий виходить далеко за межі простої суми оптимізаційних чинників. Глобалізація в цьому сенсі відкриває перед людством якісно нові горизонти можливостей, багато з яких на сьогодні навіть важко передбачити. Коротше кажучи, глобалізація є життєво необхідною і по-суті безальтернативною стратегією просування людства до більш повного розкриття власних можливостей та різкого поліпшення якості життя – майже земного раю. Проте далеко не для всіх. Фахівці підрахували, що скористатися повною мірою перевагами процесу глобалізації зможе лише відносно невелика частка населення землі – “золотий мільярд”. З рештою людства все не так просто.

Що ж має з тієї самої глобалізації решта людства. Перше і головне – це той “апокаліпсис сьогодні”, котрий викликаний зметенням матеріально-економічного та культурно-психологічного середовища життя тих 6-7 мільярдів, котрі в найближче десятиліття не входитимуть до “золотого мільярду”. Інший бік для “не золотої” більшості людства – глобальне відкидання на маргінеси через зростання прірви між двома частинами людства за всіма показниками. По-суті виникає класична ситуація на кшталт тієї, котра виникла після індустріального розподілу в ХVІІІ- ХІХ століттях і наслідки котрого людство не змогло, фактично, подолати і до сьогоднішнього дня. Можна сказати, що сьогоднішнє протистояння між Північчю та Півднем викликане не в останню чергу реакцією на наслідки глобалізації. Відтак процес глобалізації ставить перед людствам деякі колишні виклики повторно, певну частину – вперше. На мій погляд сьогодні найважливіше чи готове людство відповідати на виклики мудро і адекватно-конструктивно, чи за вчорашніми рецептами спробує впоратися з ними лише методами сили та демагогічної пропаганди. В останньому випадку і “золотий мільярд” очікуватиме зовсім не земний рай від глобалізації, а свій, відмінний від решти людства, проте цілковито конкретний “апокаліпсис сьогодні”.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s