Косово лише тоді матиме майбутнє – коли до нього повернуться біженці

ЯЯЯЯЯЯЯ  СОЛАНА

2000 рік

Інтерв`ю з Генеральним секретарем НАТО Хав`єром Соланою
політолога Віктора Каспрука

Як заявив Генеральний секретар НАТО на зустрічі з українськими журналістами – ми дуже задоволені ходом розвитку стосунків між НАТО та Україною і нам дуже приємно продовжувати співпрацю з вашою країною в межах, які ми започаткували ще в 97 році на Мадридському саміті НАТО.

Але зараз мабуть вас більше цікавлять питання пов`язані з ситуацією в Косово. Хочу сказати, що НАТО задіялось до цієї кризи в Косово тільки після того, як усі дипломатичні зусилля і спроби було вичерпано. Ми впродовж багатьох місяців докладали великих політичних та дипломатичних зусиль і після неуспішного проведення і непідписання документів в Рамбує (відмови підписувати ці документи Мілошевичем) нам власне нічого не залишалось крім як зробити спробу розв`язати ситуацію військовим шляхом, щоб примусити Мілошевича виконати ті вимоги, які витікали із мирної угоди переговорів в Рамбує.

Хочу сказати, що ми займаємось питаннями Балкан з 91 року. НАТО і я особисто займалися цими питаннями. Я досить добре знаю поведінку Мілошевича від самого початку (ще з 91 року) коли він розпочав конфлікт в Словенії, потім в Хорватії, потім в Боснії, а потім і в Косово. І моє враження і враження НАТО, що все це становило величезний ризик безпеці регіону і всієї Європи, а також створювало ситуацію порушення прав людини з якою ми немогли миритися у нашій сучасній Європі зараз на порозі ХХІ сторіччя.

На сьогоднішній день ми продовжуємо співпрацю з багатьма країнами в чотирьох напрямках : перш за все – це військова діяльність, по-друге гуманітарний компонент (є війська розгорнуті в Македонії і Албанії, які допомагають біженцям, котрі були жорстоко вигнані зі своїх помешкань і з Косова). По- третє ми використовуємо всі політичні і дипломатичні канали. Четвертий напрямок – це наше бажання розглядати на довгострокову перспективу проблеми Балкан. Буде розроблений довгостроковий план встановлення стабільності в регіоні. Цей план буде мати торговий вимір, вимір безпеки, вимір економічний. Отже ми думаємо наперед, на майбутнє задля того, щоб розробити і впровадити план стабільності регіона навіть до того, як згасне конфлікт у Косово. Ми хочемо чітко заявити сербському народу, сказавши їм, що ми б хотіли, щоб вони були інтегрованими в європейську архітектуру, що вони мають велику роль тут відіграти, щоб вони могли залучитися до виконання глобального плану стабілізації з економічним виміром, виміром безпеки. Тоді, коли вони стануть країною, яка відстоює ті ж самі цінності та принципи, як і решта країн цього регіону.

Ми продовжуємо ефективну участь в провадженні безпеки і економічного розвитку балканського регіону, і віддаючи належну увагу значенню цього регіону для стабільності всієї Європи.

– Пане Генеральний секретар, яке ваше ставлення до нещодавнього рішення гаагського суду і чи не може це рішення ускладнити дипломатичне розв`язання косівського конфлікту? Так як Мілошевич опасаючись відповідальності за скоєні злочини ймовірно буде робити все можливе, щоб цієї відповідальності уникати якнайдовше.

– Хочу сказати, що Міжнародний трибунал є організацією, яка залежить від Організації Об`єднаних Націй. Після ретельного розслідування вони прийшли до висновку, що п`ять осіб на сьогоднішній день вчинили злочини проти людства. Але я мало що можу додати до цього.Я взяв до уваги всі ці важливі постанови міжнародного трибуналу. Ми будемо продовжувати надавати трибуналу будь-яку інформацію, яку вони від нас зажадають. Ми і в минулому співпрацювали з трибуналом, і будемо робити це в майбутньому. І є інституція, яка діє незалежно – отже додати тут нема чого.

Ви запитуєте чи рішення гаазького суду та ООН можуть ускладнити політичні чи дипломатичні рішення щодо розглядання проблеми. Думаю, що ні .Важко було б уявити що рішення, що прийняте незалежною інституцією, яка була створена Організацією Об`єднаних Націй може в якійсь спосіб цьому завадити. Оскільки правосуддя не може завадити дипломатичним політичним рішенням. Ми всі (і ви також і ми) хотіли б бачити справедливе вирішення цього конфлікту не залежно від того яке рішення буде прийняте Міжнарожним трибуналом. Воно не повинне жодним чином негативно вплинути на політичний процес, який спрямований на справедливе і ефективне вирішення проблеми. Навпаки. І захист міжнародного законодавства та правосуддя, якщо воно відбуватиметься вчасно, коли всі елементи юридично підготовано до цього, може слугувати прискоренню та знайденню ефективного політичного рішення проблеми, котра була викликана такими жорстокими злочинами.

– Як ви вважаєте, якщо Мілошевич погодиться на всі ті вимоги які висуває світова спільнота, чи НАТО буде готове припинити свої військові дії відразу після оприлюднення офіційно його згоди?

– НАТО готове припинити повітряну компанію в той момент, коли ті вимоги, які були сформульовані Європейським союзом, міжнародною спільнотою і НАТО будуть виконані. Хочу вам нагадати, що ці вимоги досить прості. Що ж хоче міжнародна спільнота на цьому етапі. Вона хоче, щоб було покладено край етнічним чисткам і щоб було можливо ліквідувати наслідки цих етнічних чисток. Таким чином біженці, які були змушені залишити свої домівки, і залишити Косово зможуть повернутися до своєї країни, до своїх домівок. Саме на це ми націлюємось в Косово. Косово є багатонаціональним територіальним формуванням, воно має бути демократичним і мати своє майбутнє. А для цього необхідно розгорнути міжнародні сили у Косово, які б гарантували безпеку Косова, та гарантували повернення біженців.

Як ви знаєте Україна приймає участь в операції в Боснії (там є ваш військовий контенгент). 27 країн беруть участь в цій операції. Ми плануємо розгорнути подібні сили і в Косово, які б гарантували стабільність у цьому краї та безпечне повернення біженців до Косова.

– Пане Солана, ми і в Україні і тут, чимало чули про важливість того, що необхідно припинити постачання режиму Мілошевича нафти і нафтопродуктів оскільки це постачання зміцнює здатність режиму до оборони. Ми також чули, що попри блокаду оголошену Югославії, частина нафтопродуктів надходить до Югославії по Дунаю. Якими засобами планує НАТО припинити таке постачання, оскільки (ну принаймні мені відомий тільки один військовий засіб щоб припинити постачання по Дунаю) – мінування з повітря форватору річки, щоб не пройшли там танкери з нафтою?

– Звичайно нас непокоїть постачання нафти та нафтопродуктів, які використовуються і для військових цілей в Сербії. Як ви знаєте Європейський союз прийняв дуже важливе рішення стосовно того, що є необхідність уникнути постачання таких продуктів до Сербії. Європейський союз звернувся до всіх інших країн Європи, запрошуючи їх приєднатися до такої угоди, яку підписали держави Європейського союзу. Звичайно держави НАТО також приєднались до рішення ЄС і ми дуже сподівалися, що і інші країни зроблять це. Велика кількість країн (серед них і сусідні з Югославією країни) приєдналися до рішення, яке було прийнято Європейським союзом. Ми сподіваємось, що так само ми будемо бачити такі кроки від інших країн в майбутньому. Ми хочемо усіма засобами переконати белградський режим щодо того, що вони повинні виконати усі вимоги міжнародної спільноти. І звичайно було б досить таки протирічливо з одного боку намагатись завдати шкоди ресурсам нафти і нафтопродуктів, а з іншого боку постачати додаткову нафту аби поповнити ті ж самі ресурси.

– Пане Генеральний секретар, чи існує на Заході вже програма по відновленню після капітуляції Мілошевича економіки регіона та по відбудові зруйнованих війною інфраструктур?

– Так. В цей самий момент відбувається зустріч в Бонні організована урядом Німеччини. Ця зустріч включає в себе представників всесвітнього банку, ОБСЄ, ООН та інших міжнародних організацій. І зустріч зорганізована саме задля цього, щоб виробити от таку програму, яка дозволить відбудувати економіку Балканів. То ж ми звичайно занепокоєні не тільки сьогоднішнім днем, але й майбутнім. Коли настане відповідний момент звичайно ми розпочнемо втілювати повний і всеосяжний план стабілізації ситуації, відновлення економіки Балканів за участю інших організацій, котрі зацікавлені в стабілізації цього регіону. Як я вже казав Європейський союз є тут керівною організацією. А також велику роль відводеться Світовому банку, Міжнародному валютному фонду, ОБСЄ та іншим організаціям. І сьогодні відбулася перша зустріч задля того, щоб цей план був детально розроблений і після того, щоб його було втілено.

– Зараз Захід приймає косовських біженців і є велика небезпека, що левова частка з них таки залишиться в тих країнах в яких вони зараз перебувають. То чи не може Косово залишиться без косоварів? Чи можливо вже існують якісь механізми чи якісь програми, щоб можна було контролювати повернення біженців після завершення конфлікту?

– Як я вже сказав метою, міжнародної спільноти і НАТО зокрема на цей момент є використання будь-яких засобів, які є в нашому розпорядженні аби забезпечити повернення біженців до Косова. Косово, яке буде безпечним, яке буде надійним притулком, яке матиме майбутнє. Дозвольте мені поділитися суто особистим враженням. Я відвідав багато таборів в яких зараз знаходяться біженці. І я б вважав за доцільне і вам відвідати ці табори. Це справді вражаюче враження, коли ви бачите людей похилого віку, жінок, маленьких дітей і вони розповідають свої особисті історії, розповідають що з ними трапилось продовж останнього року. І на мене це справило надзвичайне враження. Я мабуть ніколи цього не забуду.

З 92 року я особисто брав участь у вирішенні ситуації на Балканах. Спочатку як міністр закордонних справ моєї країни, після того, як Президент ради міністрів Європейського союзу, як Генеральний секретар НАТО. Я особисто сприймаю майбутнє цього регіону, як дуже важливий фактор. Я знаю, що величезна кількість людей страждає там зараз. Для мене (навіть з моїм досвідом) відвідання цього табору було надзвичайно важким досвідом. І відтак я відчуваю, що я особисто маю зробити все що є в межах моєї компетенції аби ці біженці повернулися додому. І вони повернуться, я в цьому переконаний. Дехто з них живуть в інших країнах зараз, в країнах Європейського союзу. Але це меншість біженців і вони живуть так чи інакше на тимчасових засадах, але вони хочуть повернутися і вони обов`язково повернуться.

Але більшість з цих біженців сьогодні знаходяться в таборах для біженців в Албанії, або в Македонії, і вони звичайно мають повернутися додому якомога скоріше. Оскільки умови їхнього життя є надзвичайно важкими.

– Якщо ви проводите прорахунки перспективного розвитку Югославії, то можливо ви маєте і інформацію про те, в що обійшовся режим Мілошевича світовій спільноті у матеріальному плані і за кількістю жертв взагалі?

– Звичайно дуже важко кількісно оцінити і підрахувати подібні збитки. Є речі які можна підрахувати оскільки вони є матеріальними, а є речі, які ви не можете оцінювати кількісними показниками. Це скажімо страждання, які ви не можете виміряти жодною одиницею мір. Але ми можемо говорити про те, що ми маємо більш ніж 200 тисяч загиблих людей на території, коли ми говорили про боснійський конфлікт. Зараз ми говоримо про більш ніж мільйони людей
які втратили свої домівки. І можливо ці цифри дадуть вам уявлення про те, що скоїв цей режим і якою була шкода завдана цим режимом протягом останнього року.

– Для багатьох в Україні НАТО асоціювалося з питанням захисту прав людини та громадянських цінностей. Але чи не є занадто поспішним і трагічним з боку Альянсу рішення про використання військової сили для вирішення конфлікту?

– Застосування сили – це останній засіб, силу не можна використовувати легко. Але інколи доводиться вдаватися до таких засобів, щоб захистити цінності, які є більш важливими. Ми не повинні втрачати розуміння цієї катастрофи. Ви не повинні забувати, що майже мільйон людей вигнаний із своїх домівок. Я згоден з вами, що використання сили є дуже важке і трагічне рішення і військові це дуже добре знають, але інколи доводиться її використовувати для того, щоб припинити катастрофу, яка є більшою. Ніхто не збирався і не хотів цього робити, але, на жаль, поведінка Мілошевича (яка тривала роками) призвела до того, що в кінці кінців його сьогодні незалежний міжнародний трибунал засудив як злочинця. Цей трибунал, який підпорядкований Організації Об`єднаних Націй.

– З яким досвідом НАТО виходить з цього конфлікту? Воно стало більш міцним чи навпаки?

– Щодо тих уроків, які ми винесли з цього конфлікту, то я вважаю, що найголовнішим уроком мабуть було те, що Альянс демократичних держав спроможний реагувати на кризу використовуючи для цього всі засоби, які є у розпорядженні цього Альянсу – військові засоби, політичні засоби з метою захищати демократичні засадничі принципи та цінності. Як ви знаєте ми були задіяні від початку виникнення кризи на цій території, вирішення врегулювання цієї кризової ситуації спочатку в Боснії, тепер в Косово. І ми це робили разом з іншими країнами (з вашою країною зокрема). Ми намагалися покінчити з війною в Боснії, і ми намагаємось зупинити великомаштабну катастрофу на території колишньої Федеративної республіки Югославії. Ми відчуваємо, що це є наше зобов`язання і я сподіваюсь, що в найближчому майбутньому ми разом з іншими країнами (і з вашою країною серед них) зможемо розгорнути наші сили в Косово, котрі будуть забезпечувати безпеку для біженців, які будуть повертатися до Косова.

Головним уроком, якого ми навчилися – мабуть наскільки важливо відчувати це зобов`язання, задіяність до цієї ситуації на Балканах. Я вважаю, що і Альянс і Європейський союз стали сильнішими вирішуючи цю кризу. Вони стали більш рішучими, більш готовими захищати дуже прості, але дуже важливі цінності на яких будується будь-яке цивілізоване громадянське суспільство.

– Пане Солано, коли, на вашу думку, можна чекати закінчення косівського конфлікту

– Відповідь я вам вже дав – якомога скоріше. Можливо сьогодні. Тобто в будь-який момент, коли Мілошевич прийме те, про що було сказано раніше. Я б хотів, щоб таке рішення швидше було прийнято. Щоб він швидше сприйняв те, що він має сприйняти.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s