Перспективи російсько-китайських відносин


лютий 2006 року

Віктор Каспрук

Позиції Сполучених Штатів, як наддержави нині намагаються похитнути дві країни – Росія і Китай, котрі за певних умов, могли б претендувати також на роль у цьому елітному клубі. Також не можна не помітити того факту, що останні декілька років відносини між Китаєм і Росією помітно покращилися. Вони покінчили з минулими прикордонними протиріччями, підписали нові торговельні угоди та провели спільні широкомасштабні військові навчання. Проте, варто замислитись над тим, як будуть розвиватися їхні подальші відносини і як ці взаємини можуть відбитися на політиці США, особливо в плані американського впливу в Центральній Азії.

Покращення китайсько-російських відносин привернуло увагу багатьох країн світу в 2001 році, коли Москва і Пекін сприяли створенню регіональної організації, відомої як „Шанхайська п’ятірка”. Ця група у складі Китаю, Росії, Киргизії, Таджикистану і Казахстану була перейменована на Шанхайську організацію співробітництва. Вона заявила, що її головними цілями є боротьба із трьома видами зла: тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом, а також розширення взаємного економічного співробітництва.

З того часу розпочалося значне розширення угод між Китаєм і Росією. На додаток до торгівлі зброєю Росія обіцяла поставляти Китаєві нафту і газ. Давні прикордонні суперечки між двома країнами були влагоджені. Однак найважливішим компонентом російсько-китайських відносин стали спільні військові навчання, проведені влітку 2005 року. У цих навчаннях було задіяно десять тисяч військовослужбовців і російські стратегічні бомбардувальники. Росія здавна була головним постачальником зброї Китаю, але найголовніше, що ці навчання проходили на китайській території і що в них були задіяні бомбардувальники Backfire. Ні для кого не таємницею, що Китай прагне придбати ці бомбардувальники, і вони можуть зіграти важливу роль, якщо Китайська Народна Республіка наважиться на вторгнення до Тайваню.

Ці масштабні китайсько-російські військові навчання закономірно викликали заклопотаність американських союзників у регіоні – Японії, Південної Кореї і особливо Тайваню. Але Китай і Росія заявили, що військові навчання не становлять загрози для жодної із цих країн. У заяві говорилося, що метою навчань є підготовка до відбиття терористичних нападів і випробування зброї, котру Китай має намір придбати. Проте багато хто з західних аналітиків вважають, що спільні навчання мають слугувати для Сполучених Штатів застереженням, що Китай і Росія здійснюють повний контроль над азіатсько-тихоокеанським регіоном.

Власне, ще до проведення цих навчань китайсько-російська „Декларація про світовий порядок в XXI столітті”, підписана в липні 2005 року, стала наочним прикладом наміру Китаю і Росії схилити баланс сил на свій бік. Тут проглядається непряма вказівка на те, що обидві країни мають спільні інтерес, спрямований проти глобальної гегемонії США у світі. Інший висновок – що всі країни зобов’язані дотримуватись принципів взаємоповаги до суверенітету і невтручання у внутрішні справи одна одної.

Водночас, однією з причин, котрі спонукають до подібного зближення є те, що і Росія, і Китай побоюються зростання і поширення мусульманського фундаменталізму в Центральній Азії. Вони вважають дестабілізуючими зусилля Заходу щодо поширення демократії у регіоні. Також обидві країни противляться американському впливу поблизу своїх кордонів.

Крім того, Росія вже давно проявляє заклопотаність з приводу розширення НАТО. Після закінчення „холодної війни” західний світ завжди задався питанням, як поведеться Росія. Балтійські країни були прийняті до НАТО. Дехто побоювався, що це стане великою проблемою. Але якщо взяти такі країни, як Україна і Грузія, які прагнуть вступити в НАТО, – тут Росія поставила питання руба. Російська Федерація нізащо не бажає випускати Україну й Грузію з поля свого імперського притяжіння. І енергетична війна, котру Росія останнім часом затіяла з нашими країнами, є наглядним прикладом, аби показати, хто нібито є хазяїном на пострадянському просторі.

У випадку ж зближення з Китаєм Російська Федерація вирішила продемонструвати Заходу, що у неї є альтернативи. Тим часом Китай, з огляду на значний ріст своєї економіки, проявляє зацікавленість у поставках російської нафти та газу. А демонстрація військової сили шляхом проведення військових навчань повинна була відбити всякі сподівання у Тайваню і китайських мусульман коли-небудь домогтися незалежності.

У липні 2005 року Китай і Росія надали Індії, Пакистану, Ірану і Монголії статус спостерігачів в Шанхайській організації співробітництва, зібравши разом, таким чином, чотири ядерні держави і майже половину світового населення. Деякі аналітики вважають, що США повинні проявляти заклопотаність із цього приводу. Інші, однак, дотримуються думки, що у Шанхайської організації співробітництва немає майбутнього.

Однак, відносини між Росією та Китаєм далеко не завжди були гладкими і рано чи пізно суперництво між цими країнами повинне проявитися знову. По-перше, китайська економіка дуже швидко зростає, і Китаю необхідно все більше і більше джерел енергії. Вони концентруються переважно до півночі від Пекіна. Таким чином, розширення відносин Китаю з країнами Центральної Азії і кавказького регіону вигідно як Китаєві, так і Росії. Обидві ці країни в такий спосіб підвищать свій престиж, розширять політичний вплив та одержать джерела енергоносіїв. А це означає, що неминуче на перший план вийде конкуренція, а не співробітництво.

При цьому, Шанхайська організація співробітництва фактично базується на негативних стратегічних цілях: протистояти американському або західному впливу, у той час як загальні позитивні цілі в неї практично відсутні. Тому поки що ці держави з настільки різними інтересами навряд чи здатні на сьогодні сформувати міцний і тривалий союз, котрий міг би служити загрозою домінуванню у світі Сполучених Штатів.

Вашингтон дуже турбує зближення Росії і Китаю у військовій сфері. У перших спільних російсько-китайських навчаннях „Мирна місія-2005”, котрі проводилися на території обох держав, взяли участь 10 тисяч військовослужбовців. Багато політологів у США і Росії вважають, що Китай намагається використати військові навчання у своїй політичній грі зі Сполученими Штатами щодо Тайваню.

Загалом, у Сполучених Штатів дуже складна позиція стосовно Китаю. З одного боку, ці дві країни дуже тісно пов’язані економічно. Існують думки, що ні в тієї, ні в іншій країні економіка не зможе нормально існувати, якщо щось трапиться й перешкодить нормальному розвитку їхніх економічних відносин. Що стосується політичних відносин, те потенційно США бачать Китай як країну, котра готова у майбутньому кинути їм виклик у Південно-Східній Азії. Але США виходять із того, що це не їхня проблема, а в першу чергу проблема Індії, Японії, Південної Кореї. Цебто американських союзників у цьому регіоні.

Перші великі спільні військові навчання Росії та Китаю стали демонстрацією військової моці. Офіційно їхньою ціллю було відпрацьовування миротворчих операцій. У дійсності ж, брязкання зброєю двох країн (найбільшої в світі за площею і найбільшої в світі за чисельністю населення), коли увесь світ і так нервує через ядерні програми Ірану і Північної Кореї, це ясний сигнал на адресу, насамперед, США: тут розпочинається військове співробітництво, яке варто розглядати як противагу НАТО. Тим самим Китай і Росія вкотре підкреслюють свої домагання на відновлення багатополярності світового порядку.

Стратегічне співробітництво між Росією і Китаєм все більше набуває дієвих форм. Якщо США накладають заборону на продаж військової техніки для китайців, то на сьогодні Москва є найбільшим постачальником зброї Китаю, у тому числі й сучасних бойових винищувачах і штурмовиків Су-27 і Су-30. А зараз у Росії навіть розглядають можливість поставок Китаю стратегічних озброєнь. До речі, одним з підсумків нинішніх навчань може стати позитивне рішення з цього питання. Мова йде, насамперед, про поставки стратегічних підводних човнів, а також стратегічних бомбардувальників середнього і далекого радіуса дії. Звичайно, багато російських експертів задаються питанням, а чи не робить Москва фатальну помилку, ідучи на настільки широкомасштабне військове співробітництво з Китаєм.

Чи не створює собі Москва своїми власними руками наймогутнішого конкурента? На даний момент панує думка, що це не так. Що розмах співробітництва і види озброєнь, котрі постачають, не будуть мати настільки далекосяжних наслідків. Однак, якщо в Москві дійсно ухвалять рішення щодо поставок Пекіну стратегічних озброєнь, ця дискусія може спалахнути з новою силою. Виникає відчуття, що колишня світова держава прагне за всяку ціну взяти участь у будівництві нової наддержави.

Не може бути, щоб у Кремлі не розуміли всієї небезпеки розгортання такої широкомасштабної політики. І чи не вийде так, що, наприклад, через декілька років зброя, котра поставлена до Китаю путінським режимом, може бути використана задля тиску на ту ж саму Москву. Адже ні для кого не є секретом, що поки „путінські соколи” знищують чеченський народ і з усіх сил тримаються за цю територію, мільйони китайців без зайвого галасу проникають і обживаються на далекосхідних російських теренах. Поки більшість у російському керівництві дотримується думки, що проблеми ці важливі, але не настільки. Однак якою ж може стати ситуація через декілька років, особливо, якщо й у військовому відношенні Китай доведеться сприймати всерйоз – це питання залишається відкритим.

Можна пригадати, що свого часу Радянський Союз і Китай вже мали надзвичайно тісні і дружні відносини, але у результаті це закінчилося десятиріччями ворожнечі і ненависті. То чи не намагаються ці країни вийти на друге коло „дружби”, в низу якого на них знову чекає ворожнеча і геополітичне непримиренне протистояння? Бездумно озброюючи Китай сьогодні, Росія сама шукає собі могильщика, котрий в жодному разі не упустить можливості скористатися на свою користь моментом остаточного розпаду російської сучасної „імперії”…

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s