Російська демократія починає сміятися на кутні зуби

лютий 2006 року

Віктор Каспрук

Російська демократія починає сміятися на кутні зуби – це все більше починають розуміти на Заході. Кегебістський тоталітаризм, котрий методично і цілеспрямовано насаджується режимом президента Російської Федерації Володимиром Путіним, все більше набуває окреслених форм. І можна не сумніватися, що послідовник методів і поглядів „великого” Сталіна Путін не задовольниться лише „тоталітарним напівфабрикатом” сучасної сюрреалістичної російської політичної дійсності. Як і його „великий послідовник” В.В. Путін мислить куди більш „масштабніше”. Підконтрольною кегебістам має стати не лише Росія, а й увесь нинішній пострадянський простір. Не менші проблеми і з правами людини.

Так Human Rights Watch закликала Париж виступити ініціатором політичного курсу, що приділяє пріоритетне значення повазі в Росії прав людини, включаючи свободу неурядових організацій, котрі мають вирішальне значення для забезпечення підзвітності влади та демократії. У своєму нинішньому вигляді російське законодавство про неурядові організації не відповідає стандартам Ради Європи, які обмежують державний контроль за НДО наданням балансів і річних звітів. „Європа повинна виступити єдиним фронтом щодо проблеми прав людини і громадянських свобод у Росії та повинна встати на захист груп громадянського суспільства, – відзначає Холлі Картнер, директор Human Rights Watch по Європі і Центральній Азії. – Потрібно закликати Росію до скасування нещодавно введених громіздких обмежень”.

Росія все більше починає нагадувати іще одну країну „розвиненої демократії” – Кубу. На „острові свободи” за останні два тижні приблизно в десяти незалежних бібліотеках у містах Ольгін і Сьєнфуегос агентами політичної поліції були конфісковані книги, а власники бібліотек одержали серйозні попередження, аж до можливого тюремного ув’язнення. Під час конфіскації були вилучені навіть книги на лояльні для діючого режиму теми.

Гільермо Фаріньяс, директор незалежного інформаційного агентства Cubanacan Press, оголосив голодування. Він протестує проти недавніх актів агресії прихильників правлячого режиму проти опозиціонерів і незалежних журналістів. Гільермо Фаріньяс у відправленому Фіделю Кастро посланні вимагає припинення репресій і заявляє також, що Інтернет не повинен залишатися нагородою за політичну вірність уряду, котрий не поважає основні права людини.
”Я буду протестувати до останнього. Я це роблю, тому що всі кубинські дисиденти не мають можливості вдома користуватися Інтернетом, на відміну від номенклатури і їхніх вірних послідовників”, – рішуче заявив Фаріньяс.

Але нелюбов до Інтернету притаманна не лише диктатору Фіделю Кастро. Свобода поширення інформації не менше заважає ще одному „демократу”, президенту Російської Федерації Володимиру Путіну. Поки в Державній думі готуються урізати свободу Інтернету, прийнявши в другому читанні закон „Про інформацію, інформаційні технології і захист інформації”, уряд вирішує ту ж проблему на свій лад і своїми засобами.

Так 23 січня уряд Російської Федерації постановою № 32 затвердив „Правила надання послуг зв’язку по передачі даних”. Мова в них іде про різноманіття відносин між операторами зв’язку, простіше кажучи, провайдерами, і абонентами, тобто рядовими користувачами Інтернету. Але найбільше ”замилування” викликає пункт 20, що пропонує при укладанні договору на надання послуг зв’язку, пред’являти документ, що засвідчує особу.

Тобто, якщо зараз росіяни можуть прийти у найближчу фірму та укласти угоду щодо установки ADSL-Модему або виділеної лінії і з них візьмуть за це лише гроші, то з 1 липня 2006 року у них, за цим законом, попросять ще й паспорт. Очевидно, подібним чином будуть чинити і при покупці картки на Інтернет-зв’язок. Зрозуміло, провайдерам вся ця тяганина не потрібна; вона потрібна зовсім іншим людям і „специфічним” організаціям.

Дані про всі розрахунки, з’єднання і трафік вже давно доступні ФСБ і МВС. Мало хто із провайдерів може встояти під натиском цих всесильних установ, незалежно від того, мають їхні вимоги законні підстави чи ні. Але головне завдання – ідентифікувати користувача, який мало того, що користується в Інтернеті вигаданим ім’ям, але ще й свого справжнього прізвища нікому не повідомляє.

А як же Інтернет-кафе, пошта, комп’ютерні клуби та інші місця, куди кожен може прийти й посидіти годину-другу у Інтернеті? Невже це залишиться віддушиною для тих, хто не хоче, щоб за ними стежило всевидюче око? Пункт 24 повідомляє, що в цих випадках „шляхом здійснення конклюдентних дій укладається терміновий договір про надання разових послуг по передачі даних у пунктах колективного доступу”. Конклюдентні дії мають на увазі відсутність спеціального договору, але чи потрібно буде при цьому показувати паспорт, поки що невідомо. У деяких подібних випадках його в Росії вимагають. Наприклад, коли росіянин хоче поміняти валюту в обмінному пункті або бере щось напрокат.

У письмовому ж договорі, як випливає з пункту 26, крім іншого, повинна повідомлятися інформація про прізвище, ім’я та по батькові громадянина, дата і місці його народження та реквізити документа, що засвідчує особистість.
І все у Путіна буде під контролем. Хто, коли і з якого комп’ютера заходив на той або інший сайт, що і кому відправляв по електронній пошті, про що писав, які зловмисні міркування висловлював, з ким і про що домовлявся. Якщо ви зайшли на порно-сайт, або почитали новини „ Кавказ-Центра”, або ведете невимушену бесіду з кимось у чаті, навіть під вигаданим ім’ям, росіяни знайте – пильні люди в блакитних або малинових погонах легко вас обчислять і в потрібний їм момент втрутяться у ваше особисте життя.

А який простір для шантажу та взагалі для криміналу… Куди впевнено прямує путінська Росія все більше і більше стає зрозуміло. Нам би встигнути відірватися з під притяжіння російського тоталітаризму, котрий явно промальовується у сусідній до України „братній” державі. Єдине, що радує – не той тепер на дворі час, аби путінам і лукашенкам наслідувати свого ідейного учителя коменданте Фіделя Кастро. Хоча наступним кроком президента Російської Федерації Володимира Путіна цілком логічно може стати наслідування і його китайських друзів. І коли російський Інтернет-користувач, наприклад, набиратиме на пошуковику слова „демократія”, „свобода слова” чи „громадянські права”, у відповідь йому надійде – ви допустили помилку, уведіть інші символи, подібні слова – відсутні…

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s