Тайфун на ймення “Компромат”

Віктор Каспрук, політолог

Не встигли Сергія Головатого “піти” під приводом банального порушення трудового законодавства, а Сузанна Станік своєю голівудською посмішкою ще не освітила осиротіле міністерство юстиції, як, майже в дверях, екс-міністр просвітив міжнародне співтовариство з приводу виконання смертних вироків в Україні, керівництво котрої клялось-божилось перед европейською спільнотою в своїй відданості засадам західної демократії. За кілька кроків від ще нещодавно рідного міністерства пан Головатий раптом сформулював таку цікаву думку що, мовляв, фінансування з держбюджету громадського фонду – це цинізм найвищого ступеню і, на додачу, запитав – хіба це не корупція найвищого гатунку? Роз`яснюючи далі, вказав, що це є зловживання незалежно від того робить це вища посадова особа, чи його дружина. Мало того, колишній головний законник вказав місце пребування цієї посадової особи – вулицю Банкову. Такі запитання, а ще більше роз`яснення не сподобались владній верхівці і вже генпрокуратура запопадливо готує кримінальну оцінку подібним публічним заявам екс-міністра юстиції.

Не встиг Леонід Кравчук, перший президент України, заявити про свою підтримку сьогоднішнього Президента Леоніда Кучми в формуванні передвиборної платформи і розповісти про свої висновки щодо жорсткості майбутньої предвиборної битви, як головний борець з корупцією Григорій Омельченко раптом пригадав, що колишній президент концерну “Бласко” Павло Кудюкін сплатив до швецарського банку синові Леоніда Кравчука Олександру сто тисяч доларів за клопотання з приводу затвердження на посаді. Окрім цього Григорій Омельченко розповів про дивний збіг обставин, коли, за його словами, за розпорядженням Л. Кравчука мінстерством оборони було переведено на рахунок американської фірми вісімсот п`ятдесят тисяч доларів, а та, мабуть цілком випадково, подарувала екс-президентові хороший зарубіжний автомобіль.

Як тут не згадати, що вже понад два роки відпочиває в камері СБУ колишній голова особистої охорони і особливо довірена особа Леоніда Кравчука – Віктор Паливода, заарештований за підозрою участі в багатомільярдних доларових зловживаннях фонду з “будинку химер”, котрий знаходився, на думку звинувачення, під покровительством екс-президента. Справа ця призупинена лише з тієї цікавої причини, що голова фонду Вячеслав Шмельов, заарештований свого часу в Швейцарії, до України під наглядом компетентної служби виїхав, а в Україну вже більше року не прибув. Тут можна висловити співчуття відчуттю жорсткості, про яке розповів один з наймудріших сучасних українських політиків Леонід Макарович Кравчук. Дещо зрозумілішою видається його позиція підтримки сьогоднішнього голови виконавчої влади, від котрого, не виключено, залежить швидке прибуття Шмельова в Україну.

Несподівано, здається, спрацював багатомісячний компромат-марафон, проведений видавцями “Київських відомостей” проти міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Тепер його планується перевести на іншу роботу. Дуже вчасний крок, враховуючи предвиборні хвилювання зацікавлених осіб стосовно поточного іміджу.

Треба взяти до уваги що офіційно пердвиборна кампанія тільки-тільки розпочинається, а наведені приклади стосуються лише поодиноких невеличких папочок компромату, котрі полетіли з різних сторін в опонентів. Ще не вступила в бій важка артилерія “чемоданного” чи навіть “шафного” компромату. Правда, ці чемодани й шафи з компроматом, упаковані за новітьою технологією до опто-магнітних дисків, не займуть місця більше ніж, наприклад, диплом доктора історичних наук. До речі, прихід одного з історичних докторів в радники Президента також означає посилення компроматних залпів з боку “команди влади”, оскільки це одна з небагатьох речей які він вміє робити. Отож, коли до діла вступить “чемоданно-шафова” артилерія великого калібру, потік компромату з невеличких струмків дуже швидко переросте в ріки, моря й океани. Тоді тайфун з нетрадиційно нежіночим ім`ям “Компромат”, на відміну від нещодавного тайфуну, що змив на два з лишком мільярди доларів майна з побережжя Мексіки та Флоріди, може натомість змити той тонкий шар здорового глузду і демократії, котрий з такими труднощами був за шість років зрощений на теренах України.

Справа тут не в доречності самого оприлюднення компромату, оскільки оприлюднення неблаговидних справ і кара, що за ним слідує, є завжди в країнах демократії дієвою складовою процесу очищення від корупції всіх ланок державного механізму. Компроматна навала, замість постійно й оперативно очищувати державний механізм України від непотребу зразу після отримання відомостей про звершення зловживання, концентрується в короткому проміжку часу. Така висока питома концентрація компромату може мати катастрофічні наслідки, оскільки в цьому випадку, як і у вендеті, спрацьовує ще й психологічний фактор. Коли різанина вже почалась, то дуже важко розібратись хто правий, а хто винний доки вендета не вичерпається з закінченням існування самих конфліктуючих сторін. Певною мірою й такий перебіг подій буде корисним для країни, оскільки Україна дізнається про своїх “героїв” і пройде, безперечно, деяке очищення у всіх ланках державного механізму. Лише хотілося б сподіватися, що таке радикальне хірургічне лікування, та ще й проведене без наркозу, не спровокує післяопераційний, чи то післявиборний, шок у пацієнта.