Українці внесли конкретний внесок в економічний і культурний розвиток нашої країни

Мігель Анхелем Кунео

Інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним Послом Аргентинської Республіки в Україні паном Мігелем Анхелем Кунео політолога Віктора Каспрука

-Пане Посол, ви не так давно прибули до нашої країни, будь ласка, розкажіть про життєвий шлях, що привів вас в Україну?

– Минув вже рік, як мене було призначено Послом Аргентинської республіки в Україні. Але у вашій країні я вже не вперше, раніше мені доводилось двічі відвідувати Україну. Це було у 1990 році, коли я працював в посольстві Аргентинської Республіки в Радянському Союзі. Потім я ще раз побував в Україні в 1998 році. Був членом офіційної делегації, яка відвідувала Україну супроводжуючи екс-президента Аргентинської Республіки.

– Незважаючи на велику відстань та океани, що розділяють наші країни, між Україною та Аргентиною завжди існували симпатії та взаємний інтерес. Свого часу Аргентина визнала Українську Народну Республіку, а 5 грудня 1991 року (однією з перших країн світу) визнала державність України. Що нині робиться для поглиблення взаємовигідних стосунків між нашими державами?

– Робота, яку проводить наше посольство, спрямована на те, щоб реалізувати ціль, котра стоїть перед нами – всебічно поглибити стосунки, які існують на сьогоднішній час між нашими країнами. Ми співпрацюємо у таких класичних галузях, як політичні, економічні, комерційні, наукові і технічні відносини між нашими країнами. Політичні відносини ознаменувалися у 2000 році двома видатними зустрічами. По-перше, це була зустріч між президентами наших країн, яка відбулася на Самміті Міленімуму у Нью-Йорку, коли зустрічалися президент України пан Леонід Кучма і президент Аргентинської Республіки пан Фернандо де ла Руа. Також відбулася зустріч у червні 2000 року, яка відбулася на рівні міністрів закордонних справ – міністра Аргентинської Республіки пана Джаваріні і тогочасного міністра закордонних справ України пана Бориса Тарасюка. На сьогодні головною метою нашого співробітництва є організація зустрічей на вищому рівні та поглиблення торгово-економічного співробітництва.

– Колишній президент Аргентини Рауль Альфонсін в своїй статті “Бунт держав або глобалізація проти демократії” відзначив, що “країни, які ставляться до своєї внутрішньої реальності як до священної, не можуть ні впоратися зі змінами, ні передбачити їх напрям”. Чи вдається теперішньому президенту Фернандо де ла Руа змінювати цю внутрішню реальність і запроваджувати зміни в Аргентині?

Ця стаття колишнього президента Аргентини Рауля Альфонсіна викликала великий резонанс. Багато видань в цілому світі відгукнулися публікаціями на неї і, навіть, був відгук в українській пресі. Зараз президент нашої країни Фернандо де ла Руа, спільно з кабінетом міністрів, працює над втіленням програми, платформа якої була розроблена ще у жовтні 1999 року альянсом політичних партій Аргентини. Я б хотів підкреслити, що нашими головними стратегічними цілями є розвиток та зростання економіки. Ми вважаємо, що економічне зростання може сприяти благополуччю населення нашої країни. І це зможе допомогти скорегувати деякі негативні аспекти, яким сприяла політика, що запроваджувалась попереднім урядом нашої країни. Цей економічний процес має вплинути не лише на зростання добробуту деяких окремо взятих верств населення, а й на підвищення життєвого рівня всього населення країни. Таким чином, щоб майбутні досягнення нашої економіки розподілялись більш рівномірно між різними верствами населення Аргентини.

– Сьогоднішній економічний розвиток залежить більшою мірою не від окремої країни, а від регіональної інтеграції, яка може запобігти негативним ефектам фінансових спекуляцій. В якій мірі нині Аргентина задіяна в систему регіональної інтеграції?

– Аргентина вважає, що її участь у регіональному співробітництві буде йти на користь країнам, які приймають участь у цьому співробітництві. А так, як наша країна була засновником і дуже активним членом організації, що має назву Спільний ринок країн Південної Америки (MERCOSUR), Аргентина також вважає, що це було попереднім кроком на шляху до регіонального співробітництва. У майбутньому можлива участь Аргентини в більш широкому економічному об’єднанні – Вільній торговій зоні Америки (ALСA).
Аргентина також є членом Всесвітньої організації торгівлі і для неї участь в цій організації є дуже важливою. На думку аргентинського керівництва, Всесвітня організація торгівлі є гарантом на міжнародному рівні вільної торгівлі між країнами, і що трибуна цієї організації є дуже важливою для обговорювання таких питань, які у майбутньому будуть мати дуже велике значення для всіх країн учасників. Це співробітництво у галузі послуг, в аграрному секторі і в галузі високих технологій. Також Аргентина багато уваги приділяє у своїй зовнішній політиці стосункам, які вона підтримує з європейським співтовариством.

– Після Другої світової війни Аргентина впевнено утримувала 5-те місце в світі за доходами на душу населення, а в деяких галузях промисловості міцно трималася на 2-4 місцях. А в якому стані перебуває сьогодні аргентинська економіка?

– Нещодавно в Аргентині було призначено нового міністра економіки – доктора Домінго Кавалло. Доктор Кавалло нова людина у цьому уряді, але раніше, в уряді 1991-1995 років, вже обіймав посаду міністра економіки . Він розробив новий план економічного зростання для збільшення конкурентоспроможності аргентинської економіки, який, як вважають фахівці, матиме позитивний вплив на економічну ситуацію в Аргентині.
За останні два роки в Аргентині спостерігався певний економічний спад і це позначилось на аргентинській економіці, на яку вплинуло падіння цін на деякі основні види продукції, які експортує наша країна на міжнародні ринки. З іншого боку та політика, яка проводиться в останні роки Сполученими Штатами Америки (у зв’язку з тим, що аргентинське песо прив’язане до долара у паритеті один до одного), міцність долара і прив’язка аргентинського песо до американського долара призвело до того, що аргентинські продукти, які йдуть на експорт, втратили свою конкурентоспроможність на міжнародних ринках. І у зв’язку з цим план, якій запропонував зараз міністр економіки доктор Домінго Кавалло, має назву “План конкурентоспроможності”. Цим планом передбачено, що в майбутньому і надалі буде витримуватись паритет між аргентинським песо і доларом . Але з іншого боку план передбачає прийняти низку необхідних заходів для того, щоб аргентинські продукти стали конкурентоспроможними при експорті їх до інших країн світу.

– Фахівці визначають головною причиною різкої зміни економічної ситуації в Аргентині наміри Міжнародного валютного фонду виділити вашій країні транш в 13,7 мільярдів доларів. Чи здатен цей транш покрити всі потреби в зовнішньому фінансуванні на поточний рік?

– Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні організації прийняли у грудні 2000 року рішення про оперативну фінансову допомогу Аргентині. Цю допомогу вони назвали словом “Бліндаж”. Це – фінансові гарантії, які надаються нашій країні в іноземній валюті, але це не зовсім та цифра, яку ви назвали, а значно більша – 20 мільярдів доларів. Я хотів б також наголосити на тому, що Іспанія взяла участь у цій фінансовій допомозі, і її допомога дорівнює одному мільярду доларів. Міжнародний валютний фонд вже перерахував деякі суми з метою підтримки стабільності нашої валюти.
Але ці 20 мільярдів доларів не розглядаються, як кредит. Вважається, що це фінансова гарантія для стабільності аргентинської національної валюти. Оплата, яку буде проводити Аргентина за своїми фінансовими зовнішніми зобов’язаннями, проводитиметься в ортодоксальній формі. Справа в тому, що для цього не будь застосовуватись 20 мільярдів доларів, що надані як фінансові гарантії. А ортодоксальною формою для покриття зовнішніх заборгованостей Аргентини будуть, як завжди, бони. Це будуть облігації зовнішнього боргу нашої країни, а також казначейські зобов’язання.

– Очевидно, що після відставки в жовтні 2000 року віце-президента Аргентини Карлоса Альвареса (лідера молодої партії Фрепасо, котра представляє у правлячому альянсі лівий політичний спектр) коаліційний уряд президента Фернандо де ла Руа перебуває у складному становищі. Чи може за обставин, котрі склалися, партія Карлоса Альвареса повернутися до урядової коаліції і чи могло б це змінити розстановку сил в уряді та пришвидшити хід реформ?

– Справа в тім, що альянс між політичними партіями, який призвів до перемоги на виборах президента Фернандо де ла Руа, не порушився після того, як з цього уряду вийшов віце-президент Карлос Альварес. Залишився альянс між Фрепасо і Радикальною партією, яку очолює президент Фернандо де ла Руа. Альянс існує і продовжує діяти. Прикладом цього може слугувати те, що міністром з питань соціального захисту я один із чільних діячів партії Фрепасо пан Хуан Пабло Кафьєро ( який минулого тижня обійняв цю посаду).

– Протягом останніх 5 років Аргентина стрімко змінювалась, і зараз за рівнем життя навіть переганяє деякі європейські країни держави. Якою є нині середня зарплата у вашій країні і як вона виглядає порівняно з реальною купівельною спроможністю аргентинців?

– Значний прогрес відбувся в нашій країні за останні 10 років. Базуючись на офіційних статистичних даних, такий показник, як валовий внутрішній продукт на душу населення в Аргентині становить 8600 доларів. На підставі даних, які були надруковані Інститутом статистики нашої країни, у 1998 році доходи в місяць на одну родину становили 1053,47 доларів. І на той же самий 1998 рік витрати кожної родини, в середньому по нашій країні, становили 865 доларів.
Та цифра, яку ми назвали, є середньою по країні, але у Буенос-Айресі витрати трохи є більшими і становили дещо більше ніж 1000 доларів.

– У жовтні 2001 року в Аргентині мають відбутися чергові парламентські вибори. Чи мають шанси прихильники президента Фернандо де ла Руа знайти можливості і сили, щоб здобути критичну більшість місць і цим самим продовжити курс реформ, розпочатий президентом?

– В жовтні 2001 року має відбутися реновація половини аргентинського Сенату. Вперше в нашій країні це оновлення Сенату має відбуватися прямим голосуванням. Наша розмова відбувається в травні, тому залишається ще п’ять місяців до цих виборів. І я навряд чи зараз можу вам сказати яка з двох провідних партій зможе отримати перемогу на виборах – чи це будуть радикалісти, чи пероністи. Є регіони, які класично, історично віддають свої голоси за Радикальну партію. А є регіони, які завжди голосують за пероністів. Наочним прикладом цього може слугувати приклад міста Буенос-Айреса і провінції Буенос-Айрес. Справа в тому, що в Буенос-Айресі проживає високо обізнаний середній клас, який має тенденцію завжди голосувати за Радикальну партію. А в провінції Буенос-Айрес (тому, що вона має великий економічний потенціал) завжди домінували тенденції голосувати за пероністську партію.
Іншим прикладом може слугувати провінція Кордова (провінція, що знаходиться в центрі нашої країни), яка також мала тенденцію голосувати перманентно за Радикальну партію. Провінція Санта Фе також традиційно голосує за пероністів. Цім я ще раз хочу підкреслити, що за 5 місяців до виборів дуже ризиковано намагатися прогнозувати їх майбутні результати.

– Колишній президент Аргентини Карлос Менем в 1999 році отримав премію “Шлях до миру-99”. А чим ще знаменувалися роки його правління? Чи виправдав себе шлях реформ, свого часу запропонований Карлосом Менемом?

– Свого часу президент Карлос Менем отримав мандати на два президентські строки. Перший термін його президентства припав на 1989-1995 роки, а другим терміном перебування пана Менема на посаді президента були 1995-1999 роки. За часів його президентства відбулися великі економічні структурні перетворення у нашій країні. Справа в тому, що до цього часу, переважно, у нашій економіці превалював державний сектор. Дуже важливим фактором за часів президента Менема було також подолання гіперінфляції, яка мала місце в Аргентині, і в 1989 році сягала аж 1000% на рік. А також становлення стабільної грошової одиниці в країні.
Політика, яку запроваджував Менем, ми вважали політикою державною, тому, що за нього проголосував наш народ, і його рішення також підтримувалося парламентом нашої країни. Цю політику зараз продовжує новий президент і уряд Аргентини. Іншими важливими факторами, які мали місце під час президентства пана Карлоса Менема, був захист прав людини і захист життя людини. Запроваджувалась політика проти абортів, і завжди велика увага приділялася захисту прав людини. Також Аргентина, на базі двохсторонніх домовленостей, брала участь у програмах, які були спрямовані на захист миру ( за мандатом, який надавала Організація Об’єднаних Націй, і Місіях миру). Прикладом цього є участь Аргентини у миротворчій місії під час прикордонного конфлікту, який мав місце між Еквадором і Перу в 1995-1999 роках. Аргентина виконувала роль країни гаранта разом зі Сполученими Штатами Америки і Бразилією. За участю Аргентини, США та Бразилії було проведено цілу низку переговорів, які закінчилися успіхом, і між конфліктуючими країнами була досягнута домовленість.
– В 1997 році українська діаспора в Аргентині відзначала 100-річчя поселення українців на аргентинській землі. Нині українська громада в Аргентині налічує понад 300 тисяч чоловік.

–  Яке місце посідає українська діаспора в житті аргентинського суспільства?

– Українська діаспора в Аргентині (ґрунтуючись на основі тих даних, які надає сама діаспора) налічує десь біля 350 тисяч українців за походженням. Українці в Аргентині в основному проживають в чотирьох провінціях. Одним з цих регіонів є місто Буенос-Айрес, провінція Буенос-Айрес, провінція Чако і провінція Місьйонес. Частина української діаспори, яка проживає у місті Буенос-Айрес і провінції Буенос-Айрес, є людьми, що мають вищу освіту і обіймають посади адвокатів та інші професії, котрі потребують високої професійної кваліфікації. Вони також мають невеликий бізнес. А українці, які проживають у провінціях Чако і Місьйонес, в основному займаються сільським господарством. Ті, котрі проживають у провінції Чако, займаються вирощенням бавовнику, а українці, що проживають у провінції Місьйонес, у зв’язку зі складом ґрунтів, які мають місце в цій провінції, культивують чорний і зелений чай.
Ми вважаємо, що українці внесли конкретний внесок в економічний і культурний розвиток нашої країни поруч з іншими представниками інших діаспор, які є вихідцями з країн Західної Європи, що мешкають в нашій країні. Вони повністю інтегровані в політичне, економічне і культурне середовище нашої країни. Бо не дивлячись на те, що українці, які не забувають ні свою музику, пам’ятають про звичаї свого народу та танцюють свої національні танці, є складовою частиною аргентинського суспільства.

– В 1992 році у Вашингтоні відбулася конференція, на якій йшлося про організацію допомоги населенню республік колишнього Радянського Союзу. Тоді Аргентина заявила, що готова прийняти 300 тисяч переселенців, колишніх радянських громадян, але переважно з України на прохання діаспори. Декілька років тому аргентинський сенатор Едгардо Мургія в своєму інтерв’ю одній з українських газет наголосив, що уряд Республіки Аргентина готується прийняти на постійне проживання до Патагонії 300 тисяч українців для заселення цілинних земель. Чи не могли б ви, пане Посол, детальніше розповісти про цю програму?

– Я не можу навести конкретні цифри стосовно загальної кількості емігрантів. Політикою Аргентини є бути відкритою країною для тих людей, які мають бажання переїхати до нашої країни. І ми ніколи не називали квоти для тих, чи інших громадян, котрі прибули до нас з різних країн світу.
Але існує програма, яка полегшує прибуття до нашої країни представників з країн Центральної та Східної Європи. Ця програма найбільший успіх мала у двох країнах – в Україні та в Росії. Програмою для українських громадян передбачена можливість приїхати до Аргентини. Їм надається віза терміном на один рік. Режим цієї візи надає можливість легально перебувати і працювати в Аргентині протягом 1 року. А вже після того, як вони прожили в Аргентині мінімальний термін 5 років, можуть подавати свої запити стосовно постійного проживання в нашій країні.
Ця програма дуже зацікавила українських емігрантів і ми вважаємо, що зараз вона знаходиться на етапі свого розвитку.

– В Аргентині навчання від дитячого садочка до університету –безкоштовне. Так само, як є безкоштовною і система медичного обслуговування. Які ще вагомі здобутки має ваша країна у соціальній сфері?

– Безкоштовне навчання та безкоштовна медична допомога – це історичні завоювання, котрі традиційно мають місце в Аргентині вже протягом 100 років. Існує закон, якій гарантує безкоштовне навчання в середніх і вищих навчальних закладах. Також цим законом передбачається, що навчання є світським (тобто викладання Закону Божого не є обов’язковим). Цей закон був запроваджений в нашій країні ще в 1880 році. Тому ви дуже коректно помітили, що це одне з основних досягнень нашої країни і це наша гордість.
Ми також пишаємось тим, що наші медичні заклади відкриті, як для аргентинських громадян, так і для іноземців, іммігрантів, які прибувають до нашої країни. Іншим важливим соціальним фактором, який я б хотів відмітити, є те, що з 1930 року в нашій країні розроблюється дуже позитивне трудове законодавство – Кодекс законів про працю. Зараз на початку ХХІ століття один з аспектів, який хвилює і аргентинське суспільство, це проблема наркоманії і наркотрафіку. Такі соціальні проблеми, як одинокі жінки, як вагітність підлітків, а також проблеми сім`ї та проблеми неповнолітніх дітей.
Я хотів би також сказати, що в нашій країні (як приклад вирішення проблем прав людини) було створено і існує Національний інститут з питань дискримінації, ксенофобії і расизму. На сьогоднішній день цей інститут відіграє дуже велику роль, тому, що він має право розпочинати судові переслідування. Це може відбуватися при дискримінації з питань статевих стосунків між чоловіком і жінкою. А також у разі ксенофобії (це проблеми, які можуть виникнути у будь- якого іноземця, котрий мешкає на території нашої країни) і все те, що стосується питання расизму – стосовно приналежності тієї чи іншої людини до тієї чи іншої етнічної групи або раси.
Щоб підкреслити важливість, яку має для нашої держави боротьба проти наркомафії і торгівлі наркотиками, я б хотів зазначити, що комісія з питань наркотрафіку ( боротьби проти незаконного обігу наркотичних речовин) знаходиться під прямим керівництвом президента нашої країни.

– В березні 1995 року в Буенос-Айресі засновано Інститут дружби “Аргентина-Україна”. Що вдалося зробити за ці роки в сенсі кращої поінформованості один про одного і зближення між нашими країнами?

– Обіймаючи посаду Посла, я хотів би вам розповісти про всю гаму відносин (культурних, економічних), які існують між нашими країнами, ніяким чином не принижуючи роль тієї чи іншої інституції, і такої важливої, як Інститут дружби “Аргентина-Україна”. Хочу ширше торкнутися цього питання. Існує два рівня контактів. Один з них є офіційним (який реалізується за допомогою нашого посольства), та інший рівень, котрий здійснюється за допомогою української діаспори та всіх тих інших груп, які зацікавлені у становленні культурних відносин між нашими країнами.
Наше посольство завжди зацікавлене у тому, щоб приймати участь і повідомляти про всі ті культурні заходи, які можуть бути цікавими для України. Хотів би навести як приклад, що в Україні за допомогою нашого посольства ми провели вже два фестивалі аргентинського кіно. Один відбувся в 1999 році, а інший 2000 року. Ми також проводили зустрічі з громадськими організаціями. Розповідали про Аргентину, про аргентинську дійсність, а також мали нагоди відвідати деякі області України. Також ми майже щороку маємо щасливу нагоду прийняти в Києві лідерів і видатних діячів української діаспори з нашої країни, які приїздять в Україну. Таким чином ми можемо краще з’ясувати, які проблеми на сьогоднішній день цікавлять українську діаспору в Аргентині, проінформувати їх про нашу роботу тут та надати додатковий матеріал про сучасну Україну .

– Яку роль відіграють громадські організації в укріпленні інституцій громадянського суспільства в Аргентині?

– Ці організації, які ми називаємо недержавними організаціями, відіграють дуже важливу роль в житті нашого суспільства. Існує ціла низка інституцій, об’єднань, асоціацій, які мають певний вплив на діяльність аргентинського суспільства. Традиційно політичні партії в Аргентині намагалися залучити більше прихильників в свої ряди, для того, щоб вони потім віддали свої голоси виборців за тих чи інших кандидатів від політичних партій.

– Чи не є це дещо схожим на інститут виборщиків у Сполучених Штатах Америки?

– У нас існувала подібна система, але інститут виборщиків зазнав змін в 1994 році, коли було внесені деякі поправки до конституції Аргентини. Це стосується посад президента і віце-президента.
Тому я повертаюся до одного з перших ваших запитань стосовно оновлення половини Сенату. Я підкреслив тоді, що вперше в нашій країні це відбуватиметься прямим голосуванням. Представницька демократія у нашій країні полягає в тому, що народ не вибирає і не відкликає уряд сам по собі, а робить це через посередництво своїх представників. Але може це робити не тільки через посередництво парламенту, а й через інші виборні посади.

– Чи існує в Аргентині інституція, котра б мала функції подібні українському Міністерству з надзвичайних ситуацій?

– В Аргентині існують дві організації, котрі займаються екстраординарними ситуаціями. Однією з цих організацій є Управління з питань цивільної оборони, яке входить до системи Міністерства внутрішніх справ. В нас також є Національна комісія білих шоломів, яка знаходиться і функціонує під егідою Міністерства закордонних справ Аргентини. Перше управління займається питаннями, які виникають всередині нашої країни. А інша Національна комісія, яка функціонує під егідою міністерства закордонних справ, бере участь у вирішенні питань надзвичайних ситуацій на зовнішній арені і співпрацює з Організацією Об’єднаних Націй. А також приймає участь у вирішенні надзвичайних ситуацій, які мають місце у третіх країнах.
Чому ми називаємо білі шоломи? Щоб ми не сплутали їх з голубими беретами, чи іншими підрозділами спеціального призначення, які мають військовий характер. А в нас же це суто цивільна організація, котра займається вирішенням питань надзвичайних ситуацій, і до складу якої входять лікарі, інженери, техніки та інші професіонали з цивільних спеціальностей.

– Якими є пріоритети вашої діяльності, як Посла Аргентини в Україні?

– Ми вже говорили на початку нашої розмови, що до пріоритетів нашого посольства входить дуже велике коло питань, і ми прагнемо виконувати нашу роботу якомога краще. Я хотів би підкреслити, що ми намагаємося розвивати наші взаємини з Україною в класичних дипломатичних питаннях – таких, як політичні відносини, економічні відносини, торговельні відносини і також культурні стосунки. А також розвивати наші відносини у таких нових для нас галузях, як технічне і наукове співробітництво, враховуючи при цьому інтелектуальний і фінансовий внесок кожної з двох наших сторін у реалізацію спільних проектів.

– Пане Посол, дякую вам за інтерв’ю.

2001 рік

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s