Україна – Єгипет: перспективи взаємовигідних зв`язків

1  Кулеба

Інтерв`ю з Надзвичайним і Повноваженим Послом в Арабській республіці Єгипет Іваном Кулебою кореспондента Віктора Каспрука.

– Пане Посол, які завдання амбасади України в Єгипті є найбільш актуальними на найближчий час?

– Як ви, мабуть, пам`ятаєте, минулого року, в другій половині липня місяця, в Києві відбулася нарада керівників дипломатичних установ, на якій Президентом України було поставлене завдання економізувати нашу зовнішньополітичну діяльність. Завдання не легке, оскільки до цього основним напрямком діяльності всіх посольств та постійних представництв було підтримання політичного діалогу на найвищому рівні. Виходячи з цього будувалася та планувалася робота кожної дипломатичної установи. В деяких посольствах вже були розгорнуті відповідні таким завданням структури, існували торгівельно-економічні місії в складі посольств, працювали радники з економічних питань. Нам довелося перебудовуватись, скажімо так, прямо на марші. “Специфічною” країною Єгипет вважають давно, але я хотів би підкреслити, що ця країна є особливо “специфічною”. По-перше вона є однією з центральних країн близького сходу, котрі формують взагалі всю політику цього регіону. Якщо торкнутися таких аспектів, як врегулювання близькосхідної кризи та дотримання стабільності в регіоні, то на сьогодні 90% робочого часу президента Єгипту Мубарака витрачається на те, що він виступає посередником у вирішенні цих питаннь.

У вирішенні такого конкретного завдання, ми мали змогу опиратися на напрацьований попередниками дуже великий матеріал і далекосяжні плани. Необхідно було швидко розпочати роботу, підготовану попереднім складом посольства. Допомагав, також, практичний досвід, набутий під час створення спільного українсько-єгипетського підприємства зі складання українських тракторів. З української сторони у цьому проекті брав участь завод “Південмаш”. Окрім згаданого досвіду, в нашому розпорядженні були контакти, напрацьовані під час будівництва промислових об`єктів в Єгипті. Для довідки: з 97 об`єктів, збудованих за часів колишнього Радянського Союзу, 83 були побудовані виключно спеціалістами з України. Служби нашого посольства оперативно дістали усю інформацію стосовно того, хто саме з вітчизняних підприємств має досвід такої роботи. Складність цієї частини роботи полягала ще й у тому, що основна частина необхідних документів знаходилась за межами України. Розширяючи співробітництво задля виконання поставленого Президентом завдання, ми пішли, навіть, на такі не зовсім традиційні кроки як запрошення сюди колишнього генерального директора будівництва металургійного комбінату Зоріна, який працює нині в “Укрбуді”. Посольством було проведено зустрічі з директорами найважливіших египетських підприємств, налагоджно зв`язки з міністерством сільського господарства Египту. Протягом перших двох-трьох місяців в посольстві було розроблено основні напрямки і плани усієї подальшої роботи. Було визначено чотири основних напрямки.

Не дивлячись на серйозні завдання в розвитку економічних зв`язків, ми на перше місце поставили поширення і посилення політичного діалогу в країні перебування. Враховувася при цьому той аспект, що Єгипет є центральною країною в своєму регіоні і на базі якої формується вся близькосхідна політика. Більше того, тут знаходиться регіональна організація дуже впливової Ліги арабських держав.

По-друге, ми вирішили, що необхідно поновити економічні стосунки усіх основних наших підприємств, які раніше були представлені на єгипетському ринку. Ми провели, хоча скажу відразу, що це було дуже і дуже нелегко, зустрічі керівництва і експертів високого рівня цих підприємств України з керівниками підприємств єгипетської сторони. Українську сторону репрезентували такі підприємства, як Азовмаш, Новокраматорський завод.

По-третє, ми повернулися до відновлення військово-технічного співробітництва. Так історично склалося, що велика частина підприємств, які за радянських часів займалися постачанням військово-промислового комплексу, були розміщені в Україні. В цьому напрямку діяльності ми провели грунтовну роботу зі спеціалістами і експертами галузі. Спільними зусиллями було визначено, що є сенс піти дещо далі постачання, наприклад, запасних частин чи обладнання. Вирішено було піти на спільні наукові розробки, враховуючи великий науковий потенціал наших вітчизняних науково-дослідних інститутів. Варто зазначити, що на сьогодні ця робота спирається на понад 40 угод – міждержавних, міжурядових, відомчих. Окремо можна виділити співпрацю нашої української Академії наук з єгипетською Академією наук. Тут проводиться дуже велика, високо ефективна практична робота. Спільна робота наших академічних наукових центрів перш за все пов`язана з точними науками, новими технологіями, ядерним комплексом нашої країни, який використовується в мирних цілях.

Четвертим головним напрямом роботи посольства є культурне співробітництво. З початку цього року ми значно активізували цей напрямок діяльності. Були проведені зустрічі в Міністерстві культури та фахівцями з апарату президента Єгипту. У цьому році приїздили до Єгипту наші художні колективи. Вперше було запрошено на оздоровлення українських дітей, які постраждали від Чорнобильської аварії. До культурного співробітництва ми відносимо також і туризм. Великим чинником взаємообміну між країнами є людина, котра приїхала і побачила новий для себе світ. Ми переконуємо єгипетську сторону, що кожен український турист – це носій культури українського народу, який, відповідно, вбере в себе найкраще з побаченого в Египті і принесе його в Україну.

Якщо говорити про посилення політичного діалогу, то тут ми серйозно працюємо над візитом президента Єгипту Мухаммеда Хусні Мубарака в Україну. Свого часу колишній Президент України Леонід Кравчук відвідав Єгипет, на черзі візит у відповідь Мубарака. Декілька разів візит вже переносився – було зроблено спробу замаху на життя президента Єгипту, потім виникла складна ситуація в Перській затоці, потім стали на заваді проблеми близькосхідного врегулювання. Посольством, також, готується візит міністра закордонних справ Єгипту пана Амру Мусси в Україну, на черзі візит міністра оборони Єгипту. Ці питання регулює двостороння міжурядова українсько-єгипетська комісія. Два засідання комісії вже пройшли, одне в Києві і одне в Єгипті. Чергове засідання ми зараз готуємо, воно було перенесене на прохання єгипетської сторони з червня цього року на більш пізній термін. Великі сподівання на те, що ми повністю закінчимо обговорення угоди з військово-технічного співробітництва, угоди про виробничу кооперацію, збереження державних і недержавних таємниць і угоди про вільну торгівлю. До речі, остання угода унікальна, тому що Єгипет не має подібної угоди з жодною країною. У мене була зустріч з єгипетським міністром зовнішної і внутрішньої торгівлі та постачання і він схвалив ідею цієї угоди. Можливо спочатку угода буде підписана не в настільки широкому діапазоні, що торгівля стане повністю вільною, але вже на сьогодні єгипетською і українською сторонами узгоджено перелік товарів, на які розповсюджується дія цієї угоди.

– Чи вдалося досягти збільшення рівня туристичних потоків з України до 90 тисяч чоловік, як намічалося раніше?

– По-перше хочу відразу виправити цю цифру. Показник 90 тисяч було обгрунтовано до відомих подій в Єгипті, котрі відбулися протягом літа та осені минулого року. Багато туристичних фірм з Німеччини, Великої Британії та Італії взагалі відкликали свої представництва. Було завдано нищівної шкоди египетській туристичній галузі і прибутки зменшились, приблизно, відсотків на 40. Найбільш вагома причина того, що нам не вдалося досягти наміченого показника – це відсутність фізичної спроможності швидко досягти такого значного обсягу. Нами було заплановно вийти показник 27-29 тисяч на минулий рік, досягнуто – 23 тисячі. Друга перешкода швидкому зростанню туризму – відсутність, поки-що, у цій сфері двостороннього балансу. Це питання піднімалося на зустрічі з міністром туризму Єгипту, котрий є дуже впливовою людиною, оскільки його міністерство дає найбільший прибуток до державної казни – 4 мільярди доларів США і він має відповідні серйозні контакти з президентом країни. Під час зустрічі нашою стороною було поінформовано представників египтян, що ми, при всій повазі до египетської сторони, не можемо працювати тільки в один бік.

Ми запропонували оздоровлювати египтян на найкращих українських курортах в Трускавці, в Моршині. В Україні також існує безліч пам`яток історії, які могли б зацікавити єгипетських туристів. Все це може слугувати підгрунтям для зустрічного туристичного потоку з Египту до України. Дещо в цьому напрямку починає працювати. Ряд туристичних фірм планує прийняти участь у реконструкції готелів Києва. Один з таких проектів – реконструкція готелю “Дніпро”. Але, відверто кажучи, дуже мало перспектив на те, що багато єгиптян приїде до нас. Скоріш за все їх кількість не перевищить – 500-700 чоловік, щонайбільше 1000.

Окремим напрямком роботи посольсьва є відновлення навчання египетських студентів в українських вузах. В цьому році підписано угоди між Каїрським національним університетом і Київським університетом імені Тараса Шевченка. Активно розвивається обмін викладачами вузів. За останній час до України прибули 11 професорів, які викладають арабську мову. Дуже приємно, що вони працюватимуть не лише в центральних вузах, таких як Інститут міжнародних відносин, Університет, а й у комерційних вузах. Усі дуже задоволені роботою. Зараз ми очікуємо на чотирьох українських студентів, які приїдуть на стажування до Каїрського національного університету. Поступово відновлюється довіра між нашими країнами, яка була колись.
Повертаючись до теми туризму, хочу відзначити головну тенденцію – ми весь час нарощуємо і нарощуємо його обсяги. Приток туристів з України не зупиняється.

– Яка перспектива розвитку українсько-єгипетських економічних взаємин, як ви бачите її майбутню реалізацію?

– Як я вже говорив, що в нас існує спільне українсько-єгипетське підприємство зі складання тракторів. В травні ми підвели підсумки першого року його роботи. За минулих часів ми продавали в цей регіон 10 тисяч тракторів. Сьогодні, можливо, не вдасться виконати таку велику програму, але цілком реально поставляти до Єгипту і збирати на місці 1000-1500 тракторів. Ми розуміємо правильно і єгипетську сторону – куди ж подіти ці трактори. На складах знаходиться 7 тисяч тракторів, які були поставлені ще за часів колишнього Радянського Союзу і не реалізовані по сьогоднішній день. За час зберігання на 60-70% вони вийшли із ладу і потребують відновлення. Селянин, який бере кредит під цей трактор, має надати банку технічний план кредиту і його економічне забезпечення погашення. Якщо селянин купує трактор 90-го року випуску, то зрозуміло, що цей трактор через рік-два зупиниться, прогнозованих прибутків не буде і не буде змоги повернути кредит.

Тому ми серйозно попрацювали з міністерством сільського господарства, попрацювали з центральними банками. Взяли зобов`язання, що реанімуємо ці трактори. Домовилися з “Південмашом”, що поставлятимемо до Єгипту весь комплект гумових виробів до тракторів. Оскільки клімат в Єгипті дуже сухий, то, практично, з ладу нічого не вийшло. Хіба що потріскалась на кабіні штучна шкіра, десь від високої температури вийшла з ладу гума (ми міняємо її комплекти). Українська сторона реанімує ці трактори і веде роботу по розширенню потенційного ринку збуту. Сьогодні ми, разом з спільним українсько-єгипетським підприємством, проводимо маркетинг цього регіону: постачання нашої техніки до Судану, Нігерії, Лівії, Лівану, Сирії.

На сьогодні експортний потенціал КРАЗу близько 500 автомобілів на рік. Половина з них надходить до Єгипту. Минулого року ми реалізували в Єгипті 231 автомобіль. В цьому році, в результаті важкого тендеру, котрий йшов протягом двох місяців, ми отримали право на поставку 180 автомобілів. Нещодавно, під час перебування тут президента зовнішньо-торгівельної фірми КРАЗу, ми повернулися до ідеї з якої я починав роботу в Єгипті. Ця ідея – складання КРАЗів тут, на місці. Вона розрахована на те, щоб не тільки розширити ринок збуту автомобілів у кількісному плані, а й якісно змінити сам ринок збутут українських товарів та послуг в Египті. За часів Радянського Союзу ми сюди поставили, за різними оцінками, 10-15 тисяч КРАЗів. Нехай на сьогодні з них залишилось 5 тисяч, які потребують реанімації. Але цієї роботи ніхто без нас не зробить. Ми залучили технічних працівників з КРАЗу, економістів, щоб обрахувати можливості роботи, знайшли виробничі площі 1870 квадратних метрів. Плануємо створити спільне підприємство – КРАЗ-Єгипет з початковим обсягом робіт – 300 автомобілів на рік.

В подальших планах діяльності- розширення співробітництва з міністерством сільського господарства. Вже відправлено до України першу партію бавовни. В січні цього року нами залучено на Єгипетський ринок такі організації як “Укрбуд” та “Укргаз”. Від будівельної організації “Укрмонтажспецбуд”, яку в Києві очолює Копил, тут працює 70-75 чоловік, обсяг виконуваних ними робіт – 3 мільйони доларів. Ці запрошені нами гіганти будівельної індустрії попрацювали над рядом об`єктів енергетичного комплексу. Для України це цілком новий ринок, оскільки раніше він був фактично монополізований компаніями Японії, Англії, Німеччини. Цілком природно, що існує протидія нашому входженню в ринок. Був випадок, коли українську сторону звинуватили в поставці партії труб, які практично всі були забраковані. Постало питання – як же з нами працювати, коли від початку таке постачання. Розслідуваня цього випадку виявило, що труби йшли на Кіпр як металолом і через непряму поставку потрапили до Єгипту. Другий випадок – японська фірма іде на великі збитки, притримує постачання обладнання, котре було замовлено на цей, будований українськими будівельниками завод. Українська сторона офіційно повідомила, що відкладається початок робіт, тому, що постачання японського обладнання затримується. Споруджуваний завод з випуску поліетилену аналогічний спорудженому у Калуші Івано-Франківської області. За нормальної ситуації обсяг робіт українських підприємств в цьому проекті близько 100 мільйонів доларів.

На єгипетський ринок залучаємо наших нафтогазовиків. Існує замовлення на будівництво газопроводів довжиною 260 і 400 кілометрів. Про ефективність роботи посольства в економічному аспекті свідчать такі цифри. На початку товарообіг України і Египту становив 10 мільйонів доларів, сьогодні – це вже 300 мільйонів. Проте існують перспективи значного зростання обсягів економічного співробітництва наших країн.

Єгипет займає виняткове місце в зовнішній політиці України. Ця країна є не лише географічним стиком европейського, азіатського та африканського континентів, а, образно кажучи, вона є воротами до близького сходу, ключем до арабського світу. Єгипет є визнаним і беззаперечним лідером арабського світу, основою стабіільності та безпеки в цьому регіоні. Тому саме на часі розширення і зміцнення взаємовигідних зв`язків між двома нашими дружніми країнами в усіх царинах. І саме це на сьогодні є головним завданням нашого посольства.

1999 рік

Київ – Каїр

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s