Телебачення в хіджабі

вересень 2012 року

Віктор Каспрук

Єгипетське телебачення тривалий час було одним із основних чинників, що стримували змішування політики з релігією, котре глибоко укорінилося в свідомості багатьох пересічних громадян країни. З одного боку – світська влада і прозахідний президент Єгипту Хосні Мубарак, котрий вільно володіє англійською мовою, з іншого боку – зростання в останні десятиліття впливу «Мусульманського братства», основної опозиційної сили. Їхнє протистояння призвело до певної поляризації суспільства. І все це відбувається на фоні, як кажуть деякі спостерігачі, «повторної ісламізації Єгипту», де все більша роль відводиться ісламу як єдиному критерію для проведення соціальної, політичної і культурної політики, в тому числі й за допомогою телебачення.

«Водночас, – вважає єпископ коптської церкви Марк, – мусульмани мають можливість дивитися ісламські релігійні програми, а у християн такої можливості немає. Оскільки сьогодні не існує жодних християнських програм на єгипетському державному телебаченні. І коли єгипетське телебачення є платформою для багатьох програм і дискусій з ісламських питань, то християнське питання обмежується показом документальних фільмів про коптські археологічні об’єкти. На державному телебаченні існує багато програм ісламського спрямування».

Проісламські настрої в Єгипті нині настільки значні, що єгипетський режисер, сценарист і продюсер Ахмед Абу Хайба має намір створити ісламське телебачення нового покоління. Аби воно було зрозуміле широкій аудиторії, відповідало моральним та етичним вимогам ісламської релігії, і – що теж важливо – відповідало міжнародним стандартам у плані використання телевізійних і комп’ютерних технологій. «Сучасне ісламське телебачення виглядає так убого, – вважає Абу Хайба, – що я хочу створити ісламське телебачення нового покоління».

Абу Хайба зазначив, що ідея створити новий телеканал виникла у нього після того, як він почав переглядати релігійні програми, які – незважаючи на відмінний зміст – були такої поганої якості, що не було й мови про якесь змагання із західними ЗМІ. Абу Хайба вірить, що ісламське телебачення нового покоління може бути не тільки не гіршим, але і набагато кращим за західне. Він також вважає, що мусульмани повинні запозичувати те краще, що є на Заході, і застосувати нові технології для просування ісламської культури.

Просування релігійної ісламської ідентичності у Єгипті набуває й інших форм. Так, провідній ведучій олександрійського телеканалу Channel 5 Гаді ель-Тавіль після шестирічної відсутності було дозволено повернутися, після того як вона через суд довела своє право носити ісламську хустку хіджаб на екрані. «Я почала його носити тільки у 2002 році, – наголосила Гада ель-Тавіль. – Усе більше і більше жінок починають носити хіджаб, особливо тут. І тільки одна чи дві з десятьох олександрійських жінок не охоплені цим, тому я стала частиною ширшого руху до змін».

Цілком можливо, що немає нічого поганого в тім, що телеведуча має велике бажання з’являтися на телеекрані у хіджабі. Такі, мовляв, тенденції до збільшення релігійності у єгипетському суспільстві і це лише відображає зміни у соціумі. Втім, подібна надрелігійність часто починає сусідити з відвертим екстремізмом. Мені неодноразово пощастило бувати у Єгипті як журналістові, я дуже люблю цю країну й особливо її столицю Каїр. Проте за останнього мого там перебування було неозброєним оком видно, що ставлення до іноземців змінюється. І одним із факторів подібних змін є вплив ісламських релігійних програм на єгипетському телебаченні.

Здавалося, що в цьому немає нічого страшного, адже суспільство живе за своїми законами, отже це його внутрішня справа. Але не потрібно забувати про те, що Єгипет лише на 9/10 ісламський. Десята частина його населення, а на сьогодні це майже 8 мільйонів – є коптами, християнами. Думаю, немає сенсу нагадувати, що до арабського завоювання Єгипет був християнською країною й іслам був нав’язаний єгиптянам свого часу силою. І саме на коптів впливає поширення телевізійної ісламської пропаганди. Адже вона не є такою невинною, як може здатися на перший погляд.

Коли декілька років тому екстремісти напали на туристів у Луксорі, то президент Єгипту Хосні Мубарак не лише рішуче засудив цей варварський акт, але й покинувши усі свої інші обов’язки, в той же день прибув на місце злочину та в присутності журналістів і телевізійних камер заявив, що старших керівників служб безпеки було ним звільнено і деяких із них покарано, бо вони знехтували своїм обов’язком захищати туристів.

Проте нічого подібного не відбулося, коли у січні 2000 року ісламські терористи й екстремісти вирізали дітей, жінок і людей похилого віку у християнському селищі Ель-Кошех. Знаменно, що Єгипетський апеляційний суд визнав винними лише 2 мусульман із 96 підозрюваних у вбивстві 21 християнина. Також можна пригадати, що в результаті нападу на три церкви у місті Олександрії в 2006 році одна людина загинула і 17 отримали поранення. «Кошехський інцидент» повторювався неодноразово, проте президент Мубарак зберігав мовчання у той час, коли відбувалися десятки інших подій – коптів убивали, руйнували і спалювали їхні церкви, будинки і підприємства. Представники коптської общини можуть мати різні політичні погляди, але вони сходяться в одному – в необхідності дотримання прав пригнобленої меншини, адже Єгипет є батьківщиною коптів.

Коптське питання є серйозною гуманітарною проблемою, адже люди страждають від переслідувань і дискримінації. Копти зазнають переслідувань, оскільки вони є християнами, а це у мусульманський країні те ж саме, що бути поза релігією. Крім того, коптське питання є частиною глобальної гуманітарної проблеми, котра існує у світі, а саме наявність переслідування сотень мільйонів християн по всьому світу.

Останній неприємний інцидент мав місце нещодавно на околиці Каїру під час відкриття нової церкви. В той же день, коли відбувалися святкування і віряни молилися всередині храму, з’явилися тисячі мусульманських екстремістів, котрі живуть в цьому чи у сусідніх районах. Ці екстремісти і фанатики, які зібралися навколо церкви, кидали каміння і скандували ворожі християнам гасла, кричачи в один голос: «Бог великий… Немає Бога, крім Аллаха!». Незважаючи на всю серйозність подібних подій, котрі весь час повторюються і несуть відкриту загрозу для національної єдності Єгипту, ані президент Хосні Мубарак, ані жоден із його помічників, котрі також є сунітами, не виступили із публічною заявою, яка би засуджувала озвірілих фанатиків. Але якщо релігійних екстремістів ніхто не збирається осуджувати, то не дивно, що варварські напади на коптів у Єгипті тривають.

Коптська община була просто вражена тим, що президент Мубарак виступив із телевізійним зверненням до нації у той же день, коли у передмісті Каїру нова церква була оточена диким натовпом мусульманських фанатиків. Найголовніше для нього було наполягати на створенні Палестинської держави зі столицею в Єрусалимі і турбуватися про мечеть Аль-Аксу. Важко сказати, чи то був простий збіг, коли деякі із синів ісламу організували напад на єгипетських християн під час молитви. В арабському світі прийнято звинувачувати ізраїльтян в релігійних утисках палестинців, та на нову церкву в Каїрі напали зовсім не ізраїльські євреї…

Існує великий сумнів у тому, що президент Єгипту Хосні Мубарак не знає про те, що відбуваються численні напади на коптів. Ці жахливі злочини є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та яскравим прикладом ставлення до немусульман на єгипетській території. Президент Мубарак має порушити своє мовчання, щоби довести усьому світові, що він незадоволений тим, що робиться у Єгипті проти коптів, і розкрити свою позицію із цього питання. Адже терористи й екстремісти, відчуваючи свою безкарність, по суті ведуть неприкриту війну з християнами Єгипту.

Пригадується, як декілька років тому, вшановуючи в Каїрі свого приятеля із Канади пана Юрка, ми завітали до готельного ресторану. Після півночі там була лише одна людина – службовець років двадцяти. Зазвичай єгиптяни дуже цікавляться звідки ви приїхали, подібна розмова відбулася з нашим єгипетським другом. Сповнившись до нас довірою, він розповів, що він копт. На підтвердження цього хлопець показав татуювання за зап’ясті – хрест, і татуювання на передпліччі – зображення Діви Марії. Коли я запитав у нього, навіщо було робити подібне татуювання, він відповів – це роблять іще у дитинстві, щоб ставши дорослою людина не відреклася від своєї віри.

Не розчинитися за багато століть перебування в мусульманському середовищі коптам допомогла глибока віра і згуртованість. Ще до XI століття більше половини корінного населення країни складали копти, котрі розмовляли по-коптськи і сповідували християнство. В період арабізації й ісламізації чимало коптів прийняли іслам, і серед них широко розповсюдилась арабська мова, навіть серед тих, хто зберіг вірність християнству.

Виглядає так, що через єгипетське телебачення фактично розповсюджується нова хвиля ісламізації єгипетського суспільства. Комусь, видно, дуже заважає, що частина (хоча й невелика) соціуму сповідує християнську релігію і в жодному разі, навіть під великим тиском, не бажає приймати іншу віру. То постає питання, чи не почалася у Єгипті нова хвиля насильницької ісламізації – адже чим можна ще пояснити повну бездіяльність єгипетської влади?..

Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s