Мексика на порозі історичних змін

травень 2003 року

Віктор Каспрук, політолог

Історичний водорозділ

1 грудня 2000 року в Мексика (одна з найбільших країн західної півкулі) вступила в новий історичний період свого розвитку. Саме цього дня відбулася інавгурація нового президента Мексиканських Сполучених Штатів Вісенте Фокса. Після президентських і парламентських виборів, які відбулися в цій країні 2 липня, вперше за 71 рік до влади прийшов представник, що не належав до Інституційної революційної партії (ІРП). Перемога Вісенте Фокса, кандидата від правої опозиційної Партії національної дії, над представником правлячої партії Франсиско Лабастідою знаменувала політичний водорозділ в історії мексиканської держави. Безумовно, трапилася одна з найвизначніших подій в історії сучасної Мексики, бо жоден громадянин цієї держави, котрий молодший за 72 роки, просто досі не міг навіть собі і уявити, що влада в країні може належати не ІРП. Ця “партія влади”, за роки свого домінування на політичній арені Мексики, перетворилася на таку невід`ємну частину національного життя, що більшість мексиканців просто не могли зрозуміти, де закінчувалась держава і починалася ІРП.

До липневої перемоги (коли представник опозиції зумів здобути 70% голосів від 56 мільйонів зареєстрованих виборців), опозиційні партії звичайно мали певні здобутки (їм вдавалося завоювати посади губернаторів і навіть пост мера столиці). Та ще досі не було такого, щоб опозиціонери замахнулися на президентську посаду і отримали її. Скоріш і самі мексиканці не дуже вірили в те, що можна перемогти ставленика Інституційної революційної партії, котрий мав за своїми плечима потужну виборчу машину, пряму підтримку профспілок, керівників на місцях по всім штатам Мексики, які як ніхто були обізнані з “технологіями перемоги”.

В тому, що ця гігантська машина “правильних виборів” дала збій, якого не змогли передбачити аналітичні служби ІРП, головна заслуга незалежної Федеральної виборчої комісії, яка спромоглася для того, щоб зменшити можливість підтасування результатів виборів, встановити обладнання вартістю аж… в 1 мільярд американських доларів. Очевидно, що суттєво змінила ситуацію присутність під час виборів майже тисячі незалежних іноземних спостерігачів (серед яких навіть був колишній президент США Джіммі Катер і представники Республіканської та Демократичної партій). Але мексиканській “партії влади” не допомогли ні прямі погрози, ні улесливі обіцянки, виборці таки зробили свій вибір на користь опозиції.

З приходом до влади в Мексиці Вісенте Фокса змінюється вся політична система в країні, а колишня “однопартійна гармонія” безповоротно йде в небуття. Цього літа Мексика успішно склала непростий іспит з демократії. І ці події за своєю значимістю хіба що можна порівняти з падінням Берлінського муру, але ІРП таки набагато довше протрималась при владі. Якщо ж проводити прямі аналогії, то подібного “успіху” досі вдавалося досягти лише КПРС. Хоча, для справедливості таки варто відзначити, що Інституційна революційна партія ніколи повністю не придушувала політичної опозиції. До часу свого приходу до влади ІРП не була в опозиції до існуючого політичного режиму і ніколи до влади не приходила. В 1929 році її було засновано, як панівну партію, котра мала забезпечити політично- соціальний базис режиму “революційного каудильїзму”, який встановився в Мексиці після кривавих подій революції 1917 року. Після мексиканської революції була прийнята нова конституція країни і проведені значні політичні реформи.

Але з роками панівна партія колишніх революціонерів ставала все менш “революційною”, а її “інституційність” поволі стала переростати в авторитарні методи правління і неприховану корупцію. Тому політичний режим, що існував в Мексиці до останнього часу, трансформувався в подобу “інституційної диктатури”. “Партія влади” повністю підпорядкувала собі державний апарат, армію, поліцію, службу безпеки, школою “революційного каудильїзму” стали профспілки, під керівництвом ІРП діяли масові громадські організації, партійними структурами була просякнута вся владна вертикаль – від найвіддаленішого села в передгір’ях штату Сонора до президентського палацу в столичному Мехіко. Навіть сам колишній президент Ернесто Седільйо з його величезною владою (він мав фактично необмежені права, які хіба що можна було порівняти з монаршими) був свого роду виконавчим президентом Мексики, слухняним чиновником від влади на службі в ІРП.

“Великий Фокс”

З досьє :

Вісенте Фокс Кесада
Президент Мексиканських Сполучених Штатів
Народився 2 липня 1942 року у місті Мехіко.
Освіта: Ібероамериканський Університет м. Мехіко, Гарвардський університет.
За фахом: спеціаліст з менеджменту.
З 1995 року працював в американській компанії “Кока-Кола”. Пройшов шлях від диспетчера до управляючого компанією в Мексиці та країнах Латинської Америки.
З середини 80-их років: член Партії національної дії, від якої у 1998 році був обраний депутатом Національного Конгресу. В парламенті займався питаннями сільського господарства.
У 1991 році був висунутий кандидатом на виборах губернатора штату Гуанахуато, але через грубу фальсифікацію результатів голосування не був обраний. Через чотири роки переміг на губернаторських виборах у цьому ж штаті. На посту губернатора досяг значних успіхів: штат вийшов на п`яте місце за обсягами виробництва, рівень його економічного зростання в останні роки перевершував загальнонаціональний.
Вісенте Фокс – член Мексикансько-американської торгівельної палати, Віце-президент Асоціації підприємців штату Гуанахуато.
З 2 липня 2000 року обраний Президентом Мексиканських Сполучених Штатів.

Прослідковуючи шлях президента 58-річного Вісенте Фокса до вершин влади, можна історію його життя цілком змалювати за американським сценарієм досягнення успіху. Від рядового диспетчера в компанії “Кока-Кола” згодом до управляючого мексиканської філії “Кока-Кола”(до речі саме Мексика займає перше місце в світі на душу населення по споживанню цього напою). Фокс і його сім`я володіють успішним бізнесом – їм належать тваринницька ферма і фабрика з виробництва шкіряних виробів. На думку багатьох молодих мексиканців, двохметровий Фокс з його ефектними вусами виглядає справжнім “мачо” (в буквальному перекладі – самець), котрий завойовує увагу місцевих дам. У президента четверо дітей, нині він розведений.

Напористий, зухвалий, самовпевнений, освічений, талановитий політик Фокс провів свою першу успішну кампанію в 1995 році (ставши губернатором штату Гуанахуато). Він замірився на ще вищий політичний щабель, розпочавши президентську кампанію три роки тому. Партія національної дії, яка висунула Вісента Фокса своїм кандидатом, в основному опирається на буржуазні кола, енергійних підприємців (на великий і малий бізнес), а також на значну частину інтелігенції і молоді). Очевидно, що успіхові Вісенте Фокса посприяло і розчарування громадян Мексики, які втомилися від корумпованої влади, злочинності в країні та брудної політики ІРП.

Отже Мексиці вдалося успішно подолати довготривалу традицію політичного монополізму, але для того, щоб в суспільстві змогли утвердитися нові традиції міжпартійного діалогу і політичного плюралізму має пройти ще тривалий час. Тим більше, що самого “Великого Фокса” часто називають в країні “гарячою головою” і непередбачуваним політиком, котрий під час передвиборчої кампанії наобіцяв виборцям чимало економічних чудес. Власне мексиканці проголосували не стільки за Фокса, як проти корумпованої ІРП. Нині головне питання полягає в тому, чи зможе Вісенте Фокс створити ефективну і чесну адміністрацію, котра буде здатна здолати корупцію і поліпшити життя бідняків. Фокс зародив в душах співгромадян зерна надії, але все те, що встиг він наобіцяти (навіть маючи найкращі наміри), майже неможливо зреалізувати за 6-річний президентський термін. Контрабанда набула величезних обсягів, а крива злочинності стрімко збільшується. Теперішня ж мексиканська економіка є сумішшю економіки вільного ринку, сучасної і застарілої промисловості та сільського господарства. Але приватний сектор все більше і більше набуває сили в країні. Тож не важко передбачити, що новому президенту Мексики буде набагато складніше керувати країною, ніж перемогти на виборах.

Партія національної дії, яка висунула Вісенте Фокса, немає досвіду керування країною. Важко сказати чи матиме вона більшість у Конгресі. Новообраний президент намагатиметься створити широку коаліцію з представників всіх партій. А це означає не що інше, що у в уряді можуть залишитися представники ІРП – головний носій корупції, з якою обіцяв боротися президент Фокс. Безперечно, що в нього виникне ще одна проблема – стосунки з лівими партіями. Бо не є секретом те, що Партія національної дії представляє інтереси ділових кіл і є відверто правою, пов`язаною з католицькою церквою. Тому і прихильники Інституційної революційної партії, і ліві, та чимало виборців, котрі не голосували за Фокса, побоюються, що його ліберальна політика вдарить передусім по бідняках, а можливість посилення впливу церкви бентежить усіх, хто підтримує суворо світський характер мексиканської держави.

Не можна виключити, що головною політичною силою, яка протистоятиме Вісенте Фоксу, може стати навіть не ІПР, а ліві. Їхній кандидат у президенти Куатемок Карденас (син колишнього президента Лесаро Карденаса, який свого часу надав політичний притулок Льву Троцькому) далеко відстав від лідерів, але його Партія демократичної революції знову перемогла на виборах мера столиці й нині матиме потужну фракцію в Конгресі. Можливо, що за 6 років до наступних президентських виборів Партія демократичної революції знайде таки заміну 66-річному Карденасу, котрий тричі балотувався в президенти і тричі програвав, і навіть переможе на виборах 2006 року. Хай там як – все це ще в майбутньому. А поки що мексиканці і досі перебувають у стані ейфорії. Ці вибори засвідчили, що перемога демократії можлива, якщо вибори – головний демократичний інструмент – будуть позбавлені адміністративного тиску. Цього разу так саме було в Мексиці, і це є неабияким уроком для України.

Мексиканські Сполучені Штати

З досьє:
Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos)
Територія – 1,96 мільйонів квадратних кілометрів
Межує – на півдні з Белізом ( 250 км), Гватемалою (962) на півночі і сході з США (3,326 км).
Берегова лінія: 9,330 км
Клімат: змінюється залежно від висоти над рівнем моря. Так звану “тьерра калієнте” (спекотну територію) – складають побережні рівнини, котрі піднімаються від рівня моря до 900 метрів. Клімат там досить вологий і середньорічна температура складає від 16 градусів за Цельсієм до 49 градусів. “Тьєрра темплада” – район з помірним кліматом – знаходиться на висоті від 900 до 1800 метрів над рівнем моря. Середньорічна температура складає від 17 до 21 градуса за Цельсієм. “Тьєрра фріа” – холодний район – лежить на висоті від 1800 до 2700 над рівнем моря. Середня температура – від 15 до 17 градусів за Цельсієм.
Природні багатства: нафта, срібло, мідь, золото, свинець, цинк, природний газ, деревина.
Землекористування:
Земля, придатна для оброблення: 12 %
Для зернових культур: 1 %
Для пасовищ: 39 %
Лісові заповідники і лісиста місцевість: 26 %
Інша: 22 % )
Зрошувані території: 61,000 кв. км
Стихійні лиха: цунамі (по Тихоокеанському побережжі), вулкани і руйнівні землетруси в центрі і півдні країни, та урагани в Мексиканській затоці і в Карибському морі.
Природне середовище – природні ресурси прісної води є недостатніми і забрудненими на півночі країни та недоступними і низької якості у центральній і південно-східній Мексиці; неочищені стічні води і індустріальні стічні води – забруднюють ріки в міських районах; збезлісення територій; широко розповсюджена ерозія ґрунтів; серйозне забруднення атмосфери.
Незаконні наркотики: незаконне культивування снодійного маку (культивування в 1998 – 5,500 гектарів; потенційний видобуток – 60 тонн) і культивування гашишу в 1998 – 4,600 гектари; зусилля уряду по знищенню ключових осередків є малоефективними; Мексика є також одним із основних постачальників героїну і маріхуани на ринок наркотиків США і транзитним шляхом для перевантаження партій кокаїну з Південної Америки до США.
Населення – 100,349 мільйонів чоловік (на липень 2000 року)
Вікова структура:
від 1 до 14 років: 34 %
від 15 до 64 років: 62 %
від 65 років і далі: 4 %
Темп приросту населення: 1,53 %
Рівень народжуваності: 23,15 на 1000 чоловік
Рівень смертності: 5,05 на 1000 чоловік
Етнічні групи: метиси 60 %, індійці 30 %, європейці 9 %, інші 1 %
Віросповідання: католики 89 %, Протестанти 6 %, інші 5 %
Мови: Іспанська (державна), ацтекська (нахуатль), майя, отомі, сапотека та ще біля 10 місцевих мов.
Військовий потенціал: щорічно досягають призовного віку – 1,073,809 чоловік
Військові витрати – $ 4 мільярди
Глава держави: Президент
Столиця: місто Мехіко (проживає більше 20 мільйонів чоловік)
Національне свято: 16 вересня – День проголошення незалежності (1810 рік).
Грошова одиниця: песо. (новий песо (MXP) = 100 сентаво. В обігу знаходяться банкноти в 500, 200, 100, 50, 20 і 10 песо та монети в 50, 20, 10 і 5 сентаво)
Валовий внутрішній продукт: 408,6 мільярда доларів США (1999 рік), зростання – 3,7% за рік.
Зовнішній борг: $ 155,8 мільярдів (на 1999 рік).
Інфляція: 12,32% (1999 рік)
Експорт: 136,39 мільярдів доларів США (1999 рік)
Імпорт: 141,97 мільярдів доларів США (1999 рік)
Торгівельний флот: 46 кораблів.

Державний устрій. За Конституцією 1917 року Мексика є федеративною республікою, яка об`єднує 31 штат і столичний федеральний округ. Главою держави і уряду є Президент, який обирається на 6-річний строк без права переобрання. Законодавча влада належить двопалатному Національному конгресу: Сенат – 128 сенаторів, які обираються на 6 років (половина складу Сенату переобирається кожні 3 роки), та Палата депутатів – 500 депутатів, які обираються на 3 роки.
Основні політичні партії, що входять до складу Національного конгресу: Партія національної дії, Інституційна революційна партія, Партія демократичної революції.
Економіка. В економічному плані Мексика – одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки. Має великі запаси нафти, природного газу, срібла, цинку, міді та інших цінних металів. Провідні галузі економіки: нафтовидобувна, газова, нафтохімічна, гірничодобувна, текстильна, металургійна, будівельна, харчова, автомобільна.
В енергетичному балансі країни частка природного газу складає – 35%, нафти і нафтопродуктів 50%. Надходження від продажу нафти у 1999 році складали 32% від загальних експортних надходжень (десять років тому – 80%).
Однією з найрозвинутіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходяться в руках держави. Виробничі потужності оцінюються в 40 тисяч МВТ. Більшість електростанцій в Мексиці – теплові, загальною потужністю 20468 МВТ. На них і виробляється основна частина електроенергії – 65%, на ГЕС – 15%, атомних електростанціях – 6,2%, на геотермальних – 3,3%. Довжина мексиканських ліній електропередач – 588 тисяч кілометрів.
В промисловості Мексики задіяно близько 15,3% економічно активного населення, вона задовольняє 85% споживчого попиту внутрішнього ринку. У сільському господарстві країни зайнято 27,8% активного населення. З метою підвищення ефективності аграрного сектору та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції у 1992 році до Конституції Мексики були внесені поправки, які дозволяли купівлю-продаж землі, що знаходиться у власності сільськогосподарських товариств – ехідо.

Останніми роками уряд Мексики активно реалізує концепцію модернізації – комплекс політичних і соціальних реформ, спрямованих на структурні зміни в житті країни. Це, перш за все, децентралізація господарського управління, скорочення державного сектору, посилення “відкритої економіки” і приватної підприємницької діяльності. Державне регулювання залишається лише на стратегічних напрямках (нафто та газовидобувна, гірничодобувна галузі, енергетика).

З 1996 року у відповідності до закону “Про натуральний газ” в газовій промисловості Мексики дозволяється створення підприємств за участю іноземного капіталу. При будівництві та експлуатації розподільних мереж і газових станцій його доля може сягати 100%. Тільки для магістральних газопроводів зберігаються обмеження: частка іноземного капіталу не повинна перевищувати 49%. На даний час у відповідності з програмою роздержавлення газових мереж приватизовано більше 60% газопроводів, що були власністю державної компанії “ПЕМЕКС Газ”.

Уряд колишнього Президента Мексики Ернеста Седільйо вдався до низки рішучих кроків в економічній сфері – обмежив традиційно високі в Мексиці витрати на державний апарат, підвищив податок на додану вартість, зумів залучити довгострокові кредити як іноземних, та і національних фінансових кіл для вкладення у найбільш динамічні та перспективні галузі промисловості, а також для стабілізації песо. У 1999 році обсяг іноземних інвестицій досяг 12 мільярдів доларів США (за 1994-1999 роки – близько 60 мільярдів доларів).

В останні роки темпи економічного розвитку країни перевищували природній приріст населення. Мексиканська влада проводить досить активну соціальну політику, розробила і впроваджує в життя програму створення тимчасових робочих місць (програма передбачає фінансування в обсязі 2 мільярда песо), державних дотацій на основні продукти харчування, збереження системи страхової медицини, безкоштовної шкільної освіти.

Але незважаючи на значні позитивні зміни в мексиканській економіці за останні роки, загальна ситуація залишається складною. В 1999 році мінімальна зарплата становила всього 30,2 песо в день, що покриває лише 40% споживчого кошика. Передусім це пов`язано зі значним зовнішнім боргом країни, авторитаризмом в економічній політиці правлячої партії, високим рівнем корумпованості державних осіб та їх зв`язками з лідерами організованої злочинності. Наприклад, обсяг “наркогрошей”, які активно відмиваються в Мексиці, становить щорічно майже 15 мільярдів доларів США, що еквівалентно 5% ВВП країни (вкладаються в нерухомість, циркулюють на товарній біржі та фінансових ринках, фінансують проведення політичних кампаній та проектів громадських робіт). Водночас існує величезна прірва в економічному розвитку між індустріальною північчю Мексики і відсталим півднем. Середня заробітна плата робітників у північному штаті Нуево-Леон у 5 разів вища, ніж у штаті Оахака, що знаходиться на 3000 кілометрів південніше.

У грудні 1992 року Мексика підписала Угоду про створення зони вільної торгівлі з США і Канадою ( NAFTA), зона дії якої охоплює територію із загальною кількістю населення 370 мільйонів чоловік. NAFTA набула чинності з 1.01.1994 року. Її створення сприяло бурхливому зростанню мексиканського експорту до США і Канади, особливо продукції таких галузей, як легка, металургійна та машинобудівна. Водночас реалізація проекту значно погіршила стан сільського господарства, харчової, нафтовидобувної, нафтохімічної та автоскладальної промисловості, які є традиційними для Мексики експортними сферами. Зростає хвиля банкрутств дрібних та середніх підприємств, котрі не витримують конкуренції з високорозвиненими виробниками з Півночі. За оцінками експертів, нині близько 15% мексиканських банків (в тому числі таких крупних, як “Інверлат”, “Пробурса”, “Оріенте”), знаходяться під контролем іноземних банків.

Внутрішньополітична ситуація. Мексиканський уряд у своїй внутрішній політиці виходив із необхідності реорганізації суспільно-політичних структур у напрямку їх подальшої демократизації, розвитку діалогу з усіма політичними силами та зміцнення правових основ держави. Буржуазно-реформістська ІРП, яка тримала владу в своїх руках від 1929 року, контролювала становище в країні і, згідно з рішенням Національної Асамблеї 1990 року, вжила енергійних заходів з метою оновлення методів своєї роботи для збереження за собою ролі домінуючої політичної сили мексиканського суспільства. Ще свого часу президент Мексики Карлос Салінас де Гортарі робив спроби реконструювати політику правлячої ІРП в усіх галузях суспільного життя, але виявився неспроможним подолати як сам опір радикальним змінам з боку консервативного крила ІРП, так і заангажованості корумпованої верхівки партії. Наслідком чого і стала економічно-соціальна криза в Мексиці 1994-1995 років, поява вперше за останні роки кількох груп антиурядового збройного опору та вибух хвилі насильства (повстання в січні 1994 року в штаті Чьяпас індіанського угрупування Сапатистська армія національного визволення (САНВ), вбивство у тому ж році кандидата від ІРП на посаду президента Луїса Дональдо Колосіо та генерального секретаря партії Хосе Франсіско Руіса Массеу, у підготовці яких був звинувачений, зокрема, брат Карлоса Салінаса – Рауль Салінас). В серпні 1994 року Массеу було вбито, а через три місяця після полишення Карлосом Саналісом поста президента Рауля арештували по обвинуваченню у вбивстві. Нині він відбуває в тюрмі свій 50-річний строк. Його брат, екс-президент Карлос Саналіс, живе у вигнанні, прилітаючи час від часу з Ірландії на Кубу.

Колишній президент Мексики Ернесто Седільо робив спроби реорганізації внутрішньої політики, висуваючи цілу низку безпрецедентних для ІРП законодавчих ініціатив. Був розроблений пакет законопроектів про автономію судової влади, створення Національної системи соціальної безпеки, про нову федеративну угоду з наданням більших прав штатам, про посилення боротьби з організованою злочинністю та екстремізмом. Вперше було проголошено про необхідність співпраці з опозицією. Але все це не призвело до кардинальних змін рейтингу ІРП, не оздоровило внутрішньополітичну ситуацію. Про це свідчать соціальне розшарування населення на дуже багатих (10%) і жебраків (13 мільйонів чоловік), яке продовжує поглиблюватись, поява нових екстремістських угрупувань (Революційна народна армія (РНА) та Революційна армія повсталого народу (РАПН), розбіжність у ставленні до угоди NAFTA та її наслідків для країни з боку різних політичних сил.

Як результат, на виборах до Національного конгресу 2 липня 2000 року отримала правоцентристська партія Національної дії (ПАН), яка користується підтримкою промислових та фінансових кіл Мексики, пов`язаних із Сполученими Штатами Америки (5 губернаторів в найбільш розвинутих та густонаселених штатах країни є представниками ПАН). ІРП вдруге від 1929 року не змогла набрати необхідної для абсолютної більшості кількості голосів в Національному конгресі. Окрім того ІРП зазнала поразки і на виборах губернаторів в штатах Гуанахуато та Морелос, а також мера міста Мехіко.

Майбутня внутрішня і зовнішня політика Мексики

Вибори 2000 року в Мексиці стали підтвердженням того, що країна протягом останніх років вийшла на якісно новий рівень демократичних перетворень, який забезпечує широкі громадянські свободи, гарантує розвиток особистості, плюралізм думок, вільне волевиявлення народу.

Можна прогнозувати, що у внутрішній політиці Мексики буде взято курс на реалізацію реформ. З цією метою команда президента Вісенте Фокса розробляє низку заходів, котрі спрямовані на децентралізацію державного управління, реформування правоохоронних органів, вдосконалення податкової системи, розгортання приватизації об`єктів енергетичного та нафтогазового секторів, реанімацію системи освіти. З метою формування уряду, здатного досягти намічених цілей, президент Фокс звернувся з проханням до спеціалізованих компаній надати сприяння у визначенні серед представників різних сфер діяльності, у тому числі – академічної і приватного бізнесу, кандидатів на 17 міністерських постів.

Однією із головних цілей в економічній сфері новообраний президент вважає створення умов для збільшення притоку в країну іноземних інвестицій. Це дало б можливість новому уряду направити зусилля на те, щоб поступово підняти рівень слаборозвинутих південних штатів країни, до рівня північних, де функціонують збудовані відомими світовими компаніями сучасні високоефективні підприємства. Новообраний президент говорить про 7% щорічне зростання ВВП у наступні шість років.

Докорінним чином буде переглянута податкова система країни. Доцільність розширення бази оподаткування мотивується тим, що податкові надходження в Мексиці складають лише 18% ВНП (в Бразилії – 33%, в США -31%) і третина із них – це акцизи на нафту, що робить країну залежною від світової ціни на цей продукт. Розглядається можливість скасування податкових пільг для крупних мексиканських компаній з метою створення рівних з іноземними фірмами конкурентних умов. Водночас, з метою стимулювання економічного розвитку найбідніших штатів країни передбачається введення податкових пільг для тих компаній, які інвестують кошти на територіях зазначених штатів. Таким чином створюються привабливі умови для реінвестування в економіку Мексики доходів, які отримують в країні іноземні фірми (близько 3 мільярдів доларів щорічно).

Стратегічні інвестори із зацікавленістю очікують початку приватизації в енергетичній та нафтогазовій галузях Мексики, про що заявив президент Фокс. Хоча слід відзначити, що процес приватизації у згаданих сферах справа непроста, враховуючи, що спроби попередньої адміністрації у цьому напрямі зазнали невдачі.

Із заяв Вісенте Фокса та керівників зовнішньополітичного блоку його команди Хорхе Кастаньєди та Адольфо Агілара Сінсера можна зробити висновок, що зовнішня політика Мексики буде націлена на диверсифікацію стосунків з державами усіх регіонів світу. Разом з тим, серед зовнішньополітичних пріоритетів команда президента виділяє відносини з партнерами по Договору про вільну торгівлю в Північній Америці (NAFTA), перш за все з США, а також з країнами Латинської Америки.

Президент визначає пріоритетність відносин з США, враховуючи те, що об`єктивно сусідство з наймогутнішою державою світу відкриває перед Мексикою широкі можливості та перспективи. Разом з тим Фокс зазначав, що за час дії угоди NAFTA залежність Мексики від США значно зросла, насамперед, в економічній сфері (на США припадає більше 80% мексиканського експорту), що може привести країну до політичної заангажованості. Мексика має врівноважити свої торгівельні стосунки так, щоб 50% торгівлі припадало на NAFTA і 50% – на решту країн світу.

Слід очікувати активізації латиноамериканського напряму зовнішньої політики Мексики з метою поглиблення латиноамериканської інтеграції, в якій вона спільно з країнами Спільного ринку Південного конусу (МЕРКОСУР), може стати рушійною силою економічного розвитку регіону. В найближчому майбутньому активізуються зв`язки Мексики з країнами Центральної Америки, перш за все з державами “Північного трикутника” (Сальвадором, Гватемалою та Гондурасом), зважаючи на підписання 29 червня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою та згаданими країнами.

У рамках політики диверсифікації зовнішніх зв`язків Мексика розширюватиме свої відносини з країнами Євросоюзу, спираючись на широкомасштабну Угоду про політичне і економічне співробітництво між Мексикою та ЄС, підписану 23 березня 2000 року. Поки-що не конкретизуються цілі у відносинах з країнами Центральної та Східної Європи, хоча визначається, що взаєминам зі згаданими державами буде приділятися належна увага.

Новий президент Мексики Вісенте Фокс вже зробив перші кроки до змін в країні. Так він призначив міністром закордонних справ 47-річного професора Нью-Йоркського університету Хорхе Кастанеду (батько якого в 1979-1982 роках посідав цей пост). Хорхе Кастанеда, який до цього призначення був радником президента Фокса, виступав за пом`якшення імміграційної політики США відносно громадян Мексики та за збільшення американської фінансової допомоги цій країні.

Президент Вісенте Фокс зробив свої призначення в новому складі уряду, орієнтуючись на проведення майбутніх реформ. Радником президента в їх здійсненні виступає консультаційний комітет з 175 осіб, ухвали якого привертають пильну увагу президента. Від цієї групи радників вже надійшли пропозиції про вироблення механізму імпічменту і про недопущення виконання регулярною армією каральних і поліцейських функцій. Комітет також порекомендував ухвалити закон про більш часту ротацію конгресменів, щоб у окремих законодавців-непрофесіоналів не було можливості даремно займати місце в Конгресі. “Йде колективна робота, – підкреслив президент Вісенте Фокс, – повна самопожертви і надії. Я – лише частина цього колективу реформаторів”.

Мексика і Україна

Мексика має високорозвинуті нафтодобувну, газову й нафтопереробну промисловість. У світлі нинішніх газових пристрастей в Україні дуже перспективним виглядає співробітництво по будівництву в Україні газосховищ, а також в галузі хімічної промисловості. Україна має велику кількість ювелірних заводів, а Мексика посідає перше місце у світі за видобутком срібла. Зі свого боку Україна поставляє в Мексику металопрокат, феросплави тощо. Та найбільш перспективні статті українського експорту – це продукція важкого енергетичного машинобудування, суднобудування, співробітництво в аерокосмічній та авіаційній сферах.

“До речі, – підкреслив Почесний Консул Мексиканських Сполучених Штатів в Україні Іван Шкрум, – наші літаки АН-32 вже відомі у Мексиці. 8 таких машин використовуються у військово-морських силах цієї країни. На жаль вони були продані третьою стороною. Отже, наше завдання прискорити їх надходження в Мексику напряму. В цьому ми тісно співробітничаємо з директором київського авіаційного заводу Валерієм Федоровичем Козорєзовим.

Поглибленню торговельно-економічних відносин, безумовно, сприятиме підписання угоди про торговельно-економічне співробітництво. Такої, наприклад, як Угода між Урядом України і Урядом Аргентинської Республіки про торговельно-економічне співробітництво від 27 жовтня 1995 р. Мексиканська сторона підтвердила своє прагнення до продовження переговорів щодо остаточного узгодження тексту відповідної угоди, а також проведення в першій половині наступного року установчого засідання консультативного комітету зі сприяння двостороннім торговельно-економічним відносинам. Будемо сподіватися, що на той час вже відкриється Надзвичайне і Повноважне Посольство Мексики в Києві. Зараз ми маємо Надзвичайного і Повноважного Посла Мексики в Україні, але його резиденція знаходиться у Варшаві, а в нашій країні він є послом за сумісництвом. Що ж стосується “планки” торговельно-економічних відносин, то цілком реально, що через 2 – 3 роки вона сягне кількасот мільйонів доларів, а згодом буде встановлена на мільярдній висоті.”

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s