Українці мудрий і сильний народ, який не дивлячись ні на що тримає свою голову високо…

грудень 2002 року

Інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним Послом Швеції в Україні паном Оке Петерсеном політолога Віктора Каспрука

– Пане Посол, Україну і Швецію поєднують певні моменти історичного
минулого. Дружина київського князя Ярослава Мудрого Ірина (Інгігерда до хрещення) була дочкою шведського короля Олафа. І хто знає, як склалася доля України, якби війська шведського короля Карла ХІІ та гетьмана України Івана Мазепи здобули в червні 1709 року перемогу під Полтавою. Чи відомо шведському загалу, що наші держави в минулому були союзниками, і, що зв`язки між Україною та Швецією сягають далеко в глиб століть?

– Після того, як на початку 90-х років (після розпаду Радянського Союзу), світ змінився, чимало людей у Швеції ніби за один день пробудилися, щоб побачити, що на іншому боці Балтійського моря існують країни про які вони ледь-ледь пам’ятали. Що ж говорити про пересічних шведів, якщо навіть для тих в нашій країні, хто має освіту, такі назви, як, наприклад, Естонія, Латвія чи Литва майже стерлися з пам’яті. Цю ж аналогію можна продовжувати, якщо ми будемо говорити і про Україну.

На жаль, маю визнати, що ту спільну історію, яку Швеція має разом з Україною пересічні шведи, широкі прошарки нашого суспільства знають не дуже добре. Як я вже сказав вони навіть не дуже добре знали про країни Балтії. Зараз дуже багато нового ми відкриваємо для себе знову. Я думаю, що це стосується і України. Звичайно, потрібен певний час, щоб ці проблеми обговорити, зрозуміти їх значимість в історичному контексті та поширювати інтерес до них в широких прошарках суспільства. Стосовно ж шведських вчених, дипломатів, людей, котрі професійно займалися і цікавились проблемами Східної Європи, то для них, звичайно, не існує, ніяких проблем розуміння значимості історичних зв’язків між Україною і Швецією.

Але дуже багато чого не знаємо навіть ми. Бо ця робота лише знаходиться на початку свого розвитку. Велика інформація зберігається про ті часи в наших архівах. Зі шведської сторони два професора історії досліджували шведсько-українські історичні зв’язки. Вони зосередили свою увагу саме на тих моментах, коли наші долі об’єднувались і зливалися саме через спільну історію. Згадаймо лише наші постійні зв’язки часів варягів, часів гетьмана Богдана Хмельницького, чи про наші союзницькі відносини при королі Швеції Карлі ХІІ та гетьмані України Іванові Мазепі. Або під час унезалежнення України в 1917-1919 роках минулого століття. Нині ми знову відкриваємо для себе Україну і будемо більш емоційно ставитись до наших взаємин.

Другим фактом наших історичних взаємозв’язків, який можливо таки краще відомий шведам, це інформація про наших земляків (вихідців з Швеції), які мешкають у селі Зміївці Херсонської області. Вони ще й до цього часу не забули і говорять на шведській мові. Свого часу вони приїхали сюди освоювати незаймані херсонські степи. Шведське телебачення зробило дуже багато репортажів про цих людей, які протягом кількох століть в чужоетнічному середовищі спромоглися зберегти свою мову, культуру і звичаї . Я думаю, що саме цей приклад з нашими земляками відкрив для багатьох шведів назву – Україна і те, де саме Україна знаходиться.

– Як відомо Швеція – одне з найстаріших королівств світу. Демократія обмежила права короля Карла ХVІ Густава, чи не означає це, що його функції зведені до чисто представницьких?

– В нашій конституції чітко зафіксовано, що у Швеції існує парламентська демократія, де влада належить народу – вибирати уряд та обирати своїх представників до парламенту. Керівником нашої держави є король. Хоча він сам не може відігравати самостійної політичної ролі, король представляє Швецію в усіх тих сферах (у яких вважає уряд) це буде корисно для Швеції. Король не мусить робити політичних заяв чи висловлюватись на політичні теми. Але у випадку, коли у Швеції (за якихось певних обставин може виникнути непередбачувана політична криза), він разом зі спікером нашого парламенту може головувати на консультаціях під час обговорювання питання з визначенням складу нового уряду. Король Карл ХVІ Густав завжди має докладну інформацію щодо ситуації у Швеції, а уряд постійно його інформує про свої наміри. Тобто не йдеться про те, що король має вирішувати якісь нагальні конкретні питання, але він як керівник і перша особа в державі може краще представляти Швецію в поїздках по країнах світу. В цьому сенсі це є дійсно представницькою функцією.

– Успіхи нейтральної і стабільної Швеції переконливо доводять, що “шведська модель” могла бути цікавою і для України. Що з досвіду вашої країни могло б бути корисним для України, котра, на жаль, за десять років так і не спромоглася визначитись з тим, який економічний і політичний устрій для неї є найбільш оптимальним?

– Хочу сказати, що всі країни базують свою політику на власному досвіді. Та якщо колись раніше ми мали спільну історію і спільний історичний досвід, то, на жаль, пізніше доля розвела нас по різним берегам. І на сьогодні у кожної з наших країн історичний досвід є відмінний від іншого. Тому дуже важко сказати що зі шведського досвіду придатне для запозичення в Україні і могло б бути реалізовано за українських умов. Ви самі українці мусите подивитися на це питання таким чином, що ви бачите у Швеції привабливого для вас, що вам видається стабільного в нашому суспільстві і робити з цього свої висновки. На кшталт: це ми також зможемо, це ми розуміємо, а це цілком можливо реалізувати і у нас в Україні. Очевидно, що ви не зможете перескочити (як і жодна держава цього не зможе зробити) на інший етап, не минувши попереднього етапу розвитку суспільства. Ми ж зі своєї сторони лише зможемо показати, що у нас є, можемо розповісти на яких моделях ґрунтується наш досвід в тій чи іншій галузі. Але з запропонованого нами “меню” ви самі маєте самостійно вибирати те, що буде для вас прийнятне, корисне і варте запозичення.

Що стосується економічного, політичного і демократичного розвитку, то тут можливо доцільніше порівнювати з досвідом країн-сусідів України, подивитися які істотні зрушення відбулися у їхніх суспільствах за останній час, який позитивний досвід додав більше стабільності і економічного благополуччя для їхніх народів. Що спонукало їх до цього і які саме ключові зрушення дозволили це зробити. Акцентувати свою увагу на тому, що не дивлячись на значні перешкоди, на можливі складнощі, що можуть виникати на цьому шляху й ми можемо щось таки змінити в нашій країні й піти в другому напрямку по зовсім іншому шляху. Бо як би ви не думали – Боже, як нам все-таки не повезло, пройшло лише всього 11 років. А в історичному вимірі це досить незначний відтинок часу. Існує альтернатива, і українці мають оглянутись навколо себе, реально оцінити свої потенційні можливості, визначитись зі своїми головними пріоритетами і досягнувши консенсусу стосовно того, яким вони самі хочуть бачити своє суспільство в майбутньому, отримати шанс разом побудувати таке суспільство, яке б влаштувало більшість громадян України.

– Теоретично Україна має значні можливості стати одним з пріоритетних економічних партнерів Швеції. Що є перепоною на шляху активізації економічного співробітництва між нашими країнами?

– Відразу після того, як Україна стала незалежною державою Швеція дуже зацікавилась економічними зв’язками з Україною. Я думаю, що Швеція на початку була одним з найбільших інвесторів в українську економіку. Наші інвестиції були досить великими. Це стосується не лише заводів “Чумак” про які можливо більше відомо широкому українському загалу, а мова йде також і про значні інвестиції в промисловість (прикладом чого може бути “Тетра-Пак”). Тобто початок нашої співпраці був дуже позитивний. Звичайно ж, потенціал наших двосторонніх економічних стосунків є набагато більшим, але, поки що, показники нашої співпраці залишаються на тому рівні, який визначають обставини, котрі склалися в вашій країні. І їхній подальший розвиток залежатиме від зняття українською владою законодавчих і економічних перепон на цьому шляху.

Шведські інвестори, котрі набули в Україні позитивний досвід співробітництва, відштовхуючись від цього досвіду, можуть більш чітко бачити, де саме існують проблеми, які гальмують подальший розвиток двосторонньої економічної співпраці між нашими країнами. Їм стає більш зрозуміло, що ж в українському законодавстві ще не зроблено для того, щоб Україна стала для потенційних зарубіжних інвесторів привабливою країною. Існує багато правових неясностей і чимало бюрократичних перепон, які вимагають від іноземців надзвичайно багато часу, щоб спробувати зрозуміти і розібратися в тому, що вимагається від інвестора. Так, наприклад, за деякими законами, українська сторона вимагає особливих сертифікацій на товари іноземного виробництва для того, щоб їх можна було ввозити до України. В нас же сертифікація товару проводиться (як правило) один раз і її непотрібно повторювати. Бо це лише призводить до збільшення вартості продукту, який виробляється цими кампаніями. Це лише деякі приклади тих перепон, котрі постали на шляху до плідної економічної співпраці. Для нас важливо розібратися у ситуації, що склалася і зрозуміти її першопричини. Очевидно, що підприємці краще знають і відчувають інвестиційний клімат в Україні. Поки що двері для зарубіжних інвесторів не зовсім відкриті для тих, хто б хотів мати свій власний бізнес в Україні. Але доки не будуть ліквідовані неясності у законодавстві, а практика економічної діяльності не матиме стільки невмотивованих перешкод, підприємці з-за кордону не відчуватимуть себе комфортно. А це і є основною перепоною до широкого потоку інвестицій до України. Бо думки підприємців є своєрідним індикатором інвестиційної ситуації в Україні і для нас важливо знати, що саме вони говорять з цього приводу.

Шведські бізнесмени дуже зацікавлені працювати в Україні, і якщо Україна зможе оперативно вирішити ці давно назрілі питання, інвестори і інвестиції зі Швеції в значно більшій кількості знову з’являться тут. Не можна очікувати, що за сучасних умов інвестиції можуть з’явитися прямо зараз. Інвестори нині ніби оцінюють зі сторони яким чином розвивається ситуація в Україні. І друга фаза надходжень інвестицій може стати реальністю лише тоді, коли умови для цього стануть більш сприятливими. Україна має великій потенціал для надходжень іноземних інвестицій, але вони можливі лише за більш сприятливих обставин для потенційних інвесторів, прийняття прозорих законів щодо економічної діяльності і введення справедливих правил гри для зарубіжних бізнесменів.

– Сучасна Швеція – це країна соціального благополуччя. За рахунок чого було досягнуто таких вражаючих результатів, і чи існує “стеля” для покращення соціальної сфери?

– Знамениті шведські інвестиції в соціальну сферу існують вже давно. Але в 90-ті роки (або можливо трохи раніше) стало очевидним, що система, яка функціонує в нашій країні стала занадто дорогою і вже не здатна в достатній мірі ефективно підтримувати соціальну сферу. Постало питання, що необхідно внести корекції і зміни в саму систему. Мова йшла не про те, щоб взагалі від неї відмовитися ( тому, що це неможливо), а що необхідно модернізувати її таким чином, аби вона стала більш ефективною та дієвою. Тому протягом 90-х років почали змінювати канали надходжень від податків та виплат із зарплат, щоб зробити її більш ефективною.

Коли на початку 90-х років у Швеції виникла проблема безробіття (яке на наш подив стало великим і зовсім неочікуваним), а від наших звичайних 3-4% безробітних, безробіття по країні досягло більше 12%, ми, звичайно, мусили акумулювати кошти для того, аби якимось чином за таких умов підтримувати суспільство. Це також означало, що уряд знаходячись в жорстких рамках фінансового цейтноту, був змушений тимчасово знизити деякі індикатори соціального благополуччя. На ті гроші і на ті фінанси, на які одна людина, чи одна сім`я могли розраховувати (вважаючи, що якщо у мене тимчасово немає інших ресурсів то все-таки держава зможе їх забезпечити) вже не доводилось так розраховувати. Тимчасово “стеля” соціального благополуччя почала зміщуватись вниз.

Тоді в країні виникла політична дискусія про те, на який саме термін, чи можливо назавжди будуть знижені соціальні критерії. Соціал-демократична партія все-таки пообіцяла, що уряд підвищуватиме соціальну “стелю” як тільки з’являться реальні можливості для розвитку економічної сфери. У нас на той час був дуже великий іноземний борг. І відомий вислів нашого тодішнього прем’єр-міністра (який і сьогодні також займає цю посаду), що “той хто має борг – не є вільним”.

Наш уряд працює саме в напрямку розвитку економічної сфери і нині ним визнається, що ніхто (не дивлячись ні на бажання самого уряду, чи то якоїсь політичної партії) не може ігнорувати економічні правила і змінювати закони економіки. Але політична дискусія в Швеції триває і дуже непросто визначитись з тим, що краще – знизити загальні податки, чи розподіляти, як раніше, кошти від їх надходжень для тих членів нашого суспільства, котрі цієї допомоги конче потребують. То ж, здається, що в Швеції “стеля” у соціальній сфері все-таки є.

– Інколи “шведську соціальну модель” намагаються визначити, як “скандинавський соціалізм”. Чи можете ви погодитись з цим означенням? І як ви б могли визначити шведську модель соціального благополуччя?

– Нашу соціальну модель свого часу було визначено, як скандинавській соціалізм і ми досить часто чуємо це означення тут у вас. Я, звичайно, не проти, якщо у вас існує позитивна оцінка нашої моделі, котра визначається таким чином, але, як я вже зазначав раніше, можливо, у вас не зовсім правильно розуміють те, який зміст вкладається в цей термін. Ми ж усвідомлюємо, що в нашій соціальній моделі існують певні обмеження, котрі не підпадають під загальні правила. Але саме поняття соціалізму (в класичному його розумінні) дуже важко і підігнати під шведські реалії. Тому поняття соціалізм може залишитися як визначення для якихось інших соціальних побудов. А для нашої ситуації це поняття давно вже застаріло.

Не можна заперечувати, що у нас існують певні соціальні особливості, але це звичайно зовсім не той соціалізм, котрий існував колись у вас на теренах колишнього СРСР. У шведського народу (можливо навіть візьмемо ширше – у скандинавських народів) існують особливі почуття рівноправ’я між людьми. І у нас досвід взаємостосунків народу з державними властями є більш позитивним, ніж, у вас, чи в інших країнах, наприклад, Східної чи Південної Європи. Тому що шведи не бояться своєї влади.

Для більшості громадян в Швеції саме поняття держава означає щось позитивне. Держава є гарантом їхньої соціальної стабільності і якщо вона щось обіцяє, то неодмінно свої обіцянки виконує. В цьому сенсі існує позитивне відношення, як до держави, так і до уряду та структур різних рівнів влади взагалі. Таким чином ми можемо говорити про рівноправні і партнерські відношення громадян нашої країни та владних структур, котрі ці громадяни обирають. Важливо не ображати людей, приймаючи таким чином рішення, щоб інші громадяни, котрі не поділяють ваших думок та поглядів, не випадали з загального соціального контексту. Ми звикли в Швеції і це вже стало доброю традицією, що прийти до якогось певного консенсусу суспільної думки можна лише через взаємне узгодження позицій та досягнення взаємоприйнятних компромісів. Очевидно, що ця тенденція не має бути стовідсотково, бо тоді б не мало сенсу існування різноманітних політичних партій. Але за будь-якої ситуації залишається глибоко закоріненим бажання прийти до консенсусу та нівелювати можливі негативні сторони прийняття того, чи іншого рішення. Бо дуже важливо поважати думку іншої сторони, якщо ми хочемо аби прийняті рішення стали легітимними.

– Перше, що вражає багатьох тих, хто побував в Швеції, близькість влади до народу та відсутність корупції. Для українців це виглядає досить екзотично. Яким чином досягнуто такого результату?

– Як я вже говорив, в цьому сенсі ми маємо зовсім інший досвід. Шведська традиція розвивалася в цьому напрямку таким чином, щоб виробити порозуміння між народом і тими структурами влади, які він вибирає. В нашому розумінні демократії залишається визнання, що особи, які представляють владу на будь-якій ступені державної піраміди все-таки вибрані народом. І якщо навіть народ не обирав представників державної бюрократії на всі без винятку важливі пости, все рівно враження виборності державних посадовців залишається сталим. Бо якщо ці державні посадовці будуть погано виконувати покладені на них функції – ми можемо їх відкликати. Ось по чому ґрунтується враження близькості нашої влади до народу і порозуміння між політиками та народом.

Я приймав участь в офіційних зустрічах, де були присутні шведські політичні делегації, котрі представляли всі партії нашого Рейхстагу. І дехто навіть дивувався яким чином комуністи і націоналісти знаходять між собою спільну мову. Це може слугувати наочним прикладом політичного досвіду шведського суспільства. Але цей політичний досвід не можна механічно перенести на грунт іншого народу, іншого суспільства, тому що там існують інші умови і свої політичні традиції. Та попри це, зрозуміло, можна запозичити з цього досвіду все краще і привабливіше для реалізації в своїй країні.

– Шведські інтереси в Україні. Чи існують вони?

– Швеція і Україна є сусідами і після розпаду Радянського Союзу ми, як я вже сказав, почали відкривати для себе країни, які знаходяться за нашими східними кордонами, про які ми раніше мало знали. Для нас важливо, щоб Україна просувалася по демократичному шляху свого розвитку. Нас цікавить, щоб і Україна мала можливість зреалізувати свій великий потенціал у всіх галузях, які є для неї пріоритетними. Щоб українській народ разом з демократичними силами в вашій країні міг працювати в цьому напрямку. Важливою при цьому є думка самого народу, щоб він міг вирішувати свою долю, отримуючи інформацію, яка для нього буде доступною і не цензурованою. Щоб українські громадяни мали можливість ознайомитись і порівнювати рівень життя людей у інших країнах і відверто обговорювати свої проблеми. Для цього очевидно потрібен певний час, але варто намагатись рухатись в цей бік. Зрозуміло, що це можна буде зреалізувати не через добу, можливо, має змінитися одне покоління. І звичайно не для всіх просто усвідомити, що зміни відбудуться вже не за їхнього життя, але все ж таки з’явиться шанс для її дітей і внуків.

Для нас дуже важливо, щоб в Україні життя ставало добробутнішим та заможнішим. Це, безперечно, в інтересах самих українців, але це і в наших інтересах. Тому, що стабільність шведського суспільства може залишитися такою і розвиватися далі, якщо поруч є стабільний сусід, котрий вільно і безперешкодно розвивається. З яким ми можемо мати відкриті і дружні стосунки. До якого ми можемо поїхати в гості (і обмінятися спільним досвідом), а наші сусіди, в свою чергу, можуть без проблем приїхати до нас. Подібні взаємини лише додадуть стабільності, а благополуччя українців позитивно впливатиме на благополуччя інших народів. Це непростий і тернистий шлях, але, я думаю, що українське суспільство зараз саме націлене на те, що цей шлях варто пройти і туди направлені ваші помисли.

– Якими вам бачаться перспективи розвитку українсько-шведських відносин у сфері науки і культури?

– Потенційно вони є дуже значними. Після того, як я приїхав сюди і мене призначили від імені моєї країни представляти Швецію в Україні, я бачив своє завдання налагоджувати наші взаємини виходячи з нашої спільної історії та кольорів наших національних прапорів. Для мене спільні елементи в нашій історії означають щось особливе в наших відносинах і ми вважаємо зі своєї сторони, що ця природна єдність є відправною точкою відліку з якого необхідно починати. Бо коли два зовсім різних суспільства починають працювати разом (і вони мають спільні віхи в історії), то, безумовно, набагато простіше налагоджувати дружні взаємини. Потенційно історичне минуле справляє впливи на сферу культури, і наші спільні елементи проростають в сучасні виміри нашого культурного взаємообміну.

На сьогодні обмін між нашими країнами в галузі культури є достатньо розвиненим. Митці зі Швеції приїздять в Україну, українські культурні діячі торують шлях до Швеції. Це стосується театру, музики, кіномистецтва та живопису. В програмах взаємообміну задіяні артисти, музиканти і представники інших різноманітних установ, котрі представляють різноманітні галузі культури.
Нещодавно ми підписали з Міністерством освіти угоду про це, щоб ці контакти продовжувати і поглиблювати і в інших галузях, щоб реалізовувати конкретні наміри побажань наших обох сторін.

Потенціал подібних контактів є дуже значним. Я навіть не завжди знаю про те, коли до України приїздять представники сфери науки і культури. Бо ми у посольстві не завжди поінформовані про кожну делегацію чи колектив, котрі приїздять в Україну, або мають намір відвідати Швецію. Я знаю, що українське посольство в Стокгольмі дуже активно працює над проблемами контактів в сфері науки і культури і це є також дуже позитивним моментом нашої двосторонньої співпраці. Бо як державні службовці ми не мусимо в усе вникати, а представники цих галузей мусять самі налагоджувати контакти між собою. Ми ж зі своєї сторони намагатимося надавати допомогу лише там, де це необхідно. З іншого боку ми беремо участь в різноманітних мистецьких заходах. Звичайно потенціал подібних контактів є набагато більшим, але вже саме те, що багато людей знайшли змогу налагодити контакти між собою самостійно говорить про їх неформальну основу та позитивність контактів між нашими народами.

– Чи розвинута в Швеції система місцевого самоврядування? І що може Україна запозичити зі шведського досвіду?

– Місцеве самоврядування є одним з найважливіших елементів демократії в нашій країні. Майже завжди існує певне протистояння між містами і селами та центральним урядом. Досить часто вони успішно співпрацюють разом, але також часто бувають і випадки, коли погляди уряду істотно відрізняються від поглядів представників міст і сіл, котрі хочуть залишити якомога більшу частку від своїх податкових ресурсів, а також зарезервувати якомога більше повноважень при прийнятті рішень, які безпосередньо стосуються їхніх територій.

Кожне суспільство мусить знайти цей шлях. Це, безумовно, нелегко, але увесь попередній досвід інших країн показує, що це має бути саме так. Бо якщо якась суспільна модель добре функціонує у нас, це ще зовсім не означає, що за ваших умов буде досягнуто тотожного ефекту. Очевидно, що політичні партії мають брати на себе функції прогнозування та корекції глобального розвитку суспільства і країни, а кожне місто і кожне село мають виробляти передумови до таких змін на місцях. Одним із таких пріоритетних питань є питання, якою має бути освіта в країні. І ось тут необхідно розмежовувати, що, наприклад, має вирішуватись в регіонах, а яке рішення мусить прийматися лише централізовано у Стокгольмі. Це ж саме можна сказати і стосовно охорони здоров’я. Питання це є соціальним. Підрахувати скільки коштуватиме обслуговування одного пацієнта в одній конкретній лікарні. Далі визначитись на рівні комуни, міста, області ( в нас також існує обласний поділ). Бо лише вони самі можуть, наприклад, визначитись з тим, якою має бути різниця при обслуговуванні одного пацієнта лікарні в різних регіонах Швеції.

В Швеції подібні дискусії відбуваються постійно. Як показує наш приклад для нашої країни такий досвід є оптимальним і система функціонує без збоїв. Та чи є прийнятною подібна шведська модель і чи можна її адаптувати до сучасної української дійсності це звичайно питання до вас. Але ми все-таки запропонували українській владі ознайомитись з цим досвідом і в цій галузі. Так за допомогою нашого державного відомства ми реалізуємо в Україні декілька проектів, котрі стосуються місцевого самоврядування. Одним із пілотних проектів нашої співпраці стало невеличке містечко Ірпінь під Києвом, де опробується на практиці шведська модель самоврядування. Якраз від такого практичного тестування на місцях й залежатиме чи стане в майбутньому прийнятною наша модель для українського суспільства.

– Свого часу Швеція головувала в Європейському Союзі, що вашій країні вдалося за цей час зробити в сенсі модернізації роботи ЄС?

– Коли Швеція перейняла головування в Європейському Союзі ми (як і всі попередні головуючі) поставили для себе пріоритетні питання. І для нас це були саме ті три “е”, якщо говорити англійською мовою – розширення числа членів Євросоюзу, екологія та безробіття. Швеція вважала своїм головним завданням на час головування в ЄС надати в глобальному плані сильний імпульс щодо вирішення питань, котрі постають стосовно розширення членства в Євросоюзі. Коли проводимо переговори з майбутніми потенційними членами Євросоюзу, ми разом обговорюємо чимало розділів нашого спільного європейського законодавства. Це 20 чи 25 розділів, серед яких екологія, законодавство, котре стосується покращення економічного клімату, соціальні питання… Обговорення відбувається саме з тих нагальних питань, котрі стосуються і визначають успішну життєдіяльність всього суспільства.

З кожною країною, яка є потенційним кандидатом на членство в ЄС, ми маємо вести окремі переговори. Звичайно, коли ми з країнами-кандидатами до вступу в Європейський Союз проводимо переговори з різноманітних галузей (котрі становлять взаємний інтерес), не так просто досягнути узгоджених позицій. Певні неспівпадіння можуть залежати від ситуації в кожній конкретній країні та від того наскільки вони далеко просунулися на шляху до європейської інтеграції. Важливо визначитись, в якій мірі те чи інше суспільство є готовим завершити переговори, з тим аби включити розділи з європейського законодавства до законодавства своєї країни.

Свого часу на самміті Євросоюзу в Ґетеборзі ми зробили перші кроки стосовно деяких кандидатур до ЄС. Цілі ґетеборзького самміту були не в тому, щоб визначати час прийому до ЄС тієї, чи іншої кандидатури. Тоді ще було рано говорити про це. Хоча знаємо, що деякі країни-кандидати хотіли, що б строк їхнього прийому до Євросоюзу був визначений конкретно. Питання прийому має вирішуватись поетапно, мають відбутися переговори з кандидатами до ЄС та узгоджені розділи спільного європейського законодавства.

Що ж стосується екології, то тут важливо узгодити можливості для прийняття спільного законодавства та спільних законів з екологічних питань. Що й має стати нашим внеском в розуміння необхідності покращення екологічних умов в яких знаходяться громадяни наших країн. Це стосується чистоти повітря та води в ріках і, звичайно, очистки димів на великих промислових комплексах (аби зменшити їхні викиди в повітря). Також важливо виробити спільні погляди на спірні питання, що виникають в суспільстві. Дуже важливо укорінити екологічну свідомість серед пересічних громадян. Бо не можна не звертати уваги на все зростаючу чисельність транспорту та приватних автомобілів в наших містах, а значить і зростаючі викиди в атмосферу шкідливих вихлопів з цих автомобілів. Не менш важливою є проблема побутового сміття в містах. Кількість цього сміття нестримно зростає. Куди його подіти сьогодні? Яким чином переробляти і утилізувати? Всі ці проблеми не можна відкладати в довгий ящик, якщо ми не хочемо занапастити наше природне середовище остаточно.

Європейський Союз все більше наближається до тих нагальних екологічних питань, які, можливо, навіть, більшою мірою стосуються самої людини. Схоже, що ми мусимо більше уваги приділяти нашому урбанізованому стилю життя. Визначитись з тим, чи ми можемо і чи ми маємо право так безжально і непродумано використовувати природні ресурси (які не є безкінечними). Чи взагалі можемо продовжувати жити так, і чинити таким чином, як це ми сьогодні робимо? Необхідно змінити сам стиль нашого життя і визначитись остаточно з екологічними пріоритетами, а це зробити набагато важче.

Третім важливим питанням – є питання безробіття. Необхідно продовжувати і далі дискусію стосовно покращення передумов для повної зайнятості населення. Ця дискусія не розпочалася під час шведського головування, вона постійно триває серед країн-членів Євросоюзу. Однією з основних цілей нашого головування було зробити прозорим для громадян країн ЄС співробітництво між державами Євросоюзу. Бо не лише у Швеції, а й в інших країнах Євросоюзу виникають сумніви і існують розходження між поглядами народу та бюрократією в Брюсселі. Люди не завжди розуміють доцільність рішень, які приймаються у Брюсселі. Громадяни не завжди проінформовані про те, хто ж конкретно відповідає за те, чи інше рішення. Шведське головування було спрямовано на досягнення більшої прозорості системи. Це стосується дуже принципового аспекту цього питання. Наші офіційні документи, міжвідомчі та документи установ мають бути відкритими. Це означає, що ми не можемо працювати постійно засекречуючи ці документи. Ми мусимо мати можливість показати нашим громадянам на якій саме законодавчій базі ґрунтується те чи інше рішення.

Звичайно, що у різних членів Євросоюзу різний досвід у цьому питанні. І в нас існує давня традиція (котра також є важливою частиною нашої конституції) про відвертість зі сторони влади. Не можна розпечатувати листи, журналісти чи пересічні громадянин не можуть попросити копію того чи іншого документу і т.д. Залишаються документи, які є секретними і доступ до яких закритий. Але зі своєї сторони ми прагнули до того, щоб розширити сферу у якій подібні документи стануть відкритими для більшості громадян. Аби вони самі могли ознайомитись з тим, як і за якими критеріями вирішилося питання, чому і з якої причини було прийнято саме таке рішення.

В Швеції є певний досвід у сенсі більшої прозорості та відкритості суспільства, і, можливо, саме він допоможе знайти компромісне рішення з цього питання в рамках Євросоюзу. Ми мусимо відстоювати ясність і прозорість наших рішень, відстоювати непорушність демократичних основ нашого суспільства. І тому дискусія з цього питання, безумовно, має бути відкритою.

– Яку роль в житті шведського суспільства відіграють громадські організації?

– Громадські організації є одним з найважливіших пунктів досвіду нашого суспільства і нашої форми демократії. Шведське суспільство розвивалося гарантуючи великі свободи своїм громадянам, які розуміли, що для них самоорганізовуватись в різноманітні партії, асоціації, товариства, об’єднання, спілки (де погляди їхніх членів співпадають) надзвичайно корисно. І якщо політичні партії бралися за більш глобальні проблеми, то об’єднання чи товариства могли бути організованими для вирішення локальних питань. Питань, якими могли бути, наприклад, екологічний стан якоїсь окремої території чи, навіть, населеного пункту. Ми вважаємо, що наша форма демократії розвивалася саме на цих засадах.

Погляди і точка зору цих недержавних організацій є дуже важливою для шведського суспільства. Стало вже традицією, що уряд чи парламент приймають остаточне рішення враховуючи точку зору різних громадських інституцій. Безперечно, значним є вплив екологічних організацій (які надзвичайно уважно і прискіпливо) нині ставляться до питання доцільності збільшення кількості електростанцій, котрі працюють на силі вітру. Вже існують сотні вітрових електростанцій на узвишшях Півночі Швеції та на морі коло острову Еланд. Громадяни, котрі проживають в цих місцевостях, підтримують збільшення чисельності подібних вітрових електростанцій, бо вони значно покращують екологічну ситуацію в їхніх регіонах.

В Швеції традиційно враховуються погляди організацій, які створені саме для того аби захищати інтереси наших громадян. Це не означає, звичайно, що не можуть існувати дискусії чи розбіжності у поглядах зі спірних питань на ту чи іншу проблему. Але всі сторони зацікавлені у досягненні консенсусу. Тому громадські організації часто допомагають знайти спільний шлях, акумулюючи бажання і волю своїх членів, і в цьому сенсі їхню роль та впливи на життя суспільства важко переоцінити.

Пане Посол, якими є ваші враження про Україну за час перебування в нашій державі?

-Я ще не мандрував по всіх областях. В радянські часи, 30 років тому, я вже бував тут. В мене залишилося дуже позитивні спогади про Київ, а також і про Одесу і Ялту і Крим, де мені пощастило тоді побувати. Тоді я працював в посольстві Швеції у Москві.

Нині це гарне враження про Україну повторюються і підтверджуються, бо існує (як я вже говорив) багато спільного між нашими країнами. І потенціал цих стосунків необхідно розвивати далі. Ваш народ багато пережив і витримав. У нього за плечима у минулому історичному досвіді багато чого – і негативного, і позитивного. Він освічений, витривалий і сильний. Я б сказав, що це мудрий народ. Народ, який не дивлячись ні на що тримає свою голову високо. Ці важкі для вас часи є прекрасним прикладом його зрілості і оптимізму.

– Дуже дякую вам, пане Посол, за інтерв’ю.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s