Янукович не уявляє себе поза тоталітарною системою

Віктор Каспрук

Щоб зрозуміти те, що сьогодні відбувається в Україні, необхідно спробувати хоч якось зрозуміти витоки донецької ментальності. Адже Віктор Янукович не просто кондовий зразок совітської людини. Він, за всією своєю суттю, «совітське зомбі», яке не уявляє себе поза тоталітарною системою, у якій усе і завжди мусить підкорятися волі і бажанням Верховного вождя.

І от тепер він, принаймні у своїх очах, став таким «вождем» для всієї України, та дуже дивується тому, що українці не погоджуються з усіма його пропутінськими ініціативами, як це б йому хотілося. Януковичу здавалося, що достатньо буде трьох з половиною років страшного тиску, який він і його поплічники організували для українського суспільства, і вже ніхто не буде заперечувати будь-які його антиукраїнські ініціативи.

Але ні. Янукович назавжди залишився у дрімучому совку, а українці (у своїй переважній більшості) уже спромоглися з нього вийти. У цьому і є основне протиріччя між Януковичем і реалізованим його режимом «тоталітарним заповідником» на теренах України та українським народом.

І вже відштовхуючись від цього можна спробувати спрогнозувати, як надалі може розвиватися ситуація в Україні. Великою мірою це залежатиме від того, яку позицію в подальшому прийме об’єднана Європа і Сполучені Штати відносно теперішнього українського керівництва.

Зрозуміло, що Януковича не влаштовує безстрокове продовження у Києві Євромайдану. Але й на відвертий його розгін він (принаймні наступних декілька тижнів) може не наважитися.

І тут багато чого може напряму залежати від позиції його радників і найближчого оточення. Янукович багато чого сприймає дуже спрощено. Тому багато його кроків, котрі, на перший погляд, є алогічними і примітивними для освічених людей, можуть бути дієвими у тій системі, котрі він вибудував в Україні з лютого 2010 року.

Якщо розглянути можливий силовий розгін Євромайдану в Києві через деякий час після його повернення з саміту у Вільнюсі, то тут необхідно враховувати той факт, що йому всерівно потрібен буде певний час, щоб до нього підготуватися.

Необхідно буде стягнути до Києва велику кількість спецназу, підготувати лікарні до прийому потерпілих від дій силовиків протестантів (хоча до цього режим януковичів вже заздалегідь почав готуватися) і заблокувати усі під’їзди до української столиці силами міліції та внутрішніх військ, щоб протестні сили з інших областей (особливо з Західної України) не могли підтримати українських демонстрантів.

Навряд чи у цьому досвід румунського диктатора Ніколає Чаушеску буде стримуючим фактором для Віктора Януковича, який сьогодні має владу над Україною у тих об’ємах, які не мав навіть свого часу навіть комуністичний гауляйтер України Володимир Щербицький.

Варто звернути увагу на те, що навіть серед європейських лідерів у Вільнюсі Янукович пробував себе вести так, як він звик себе вести в Україні починаючи з 2010 року. Він не лише був неготовим вислухати чиїсь аргументи, але й демонстративно і відверто не бажав рахуватися з чиєюсь думкою.
Ця людина дуже сильно зациклена сама на собі. І тому те, що входить у протиріччя з його уявленнями і бажаннями, він вперто залишає поза контекстом переговорного процесу будь з ким.

Тому цілком очевидно, що без допомоги демократичного західного світу український народ не здатен протистояти режиму, який поставив увесь потенціал держави Україна собі на службу.

Можна розглянути декілька ймовірних варіантів подальшого розвитку подій в Україні:

Перший варіант: Янукович робитиме вигляд, що готовий піти на якісь домовленості з українською опозицією і затягне цей процес приблизно до початку католицького Різдва, коли в західному світі починаються своєрідні канікули і більшість впливових політиків будуть знаходитися не на своїх робочих місцях.

Після чого він застосовуючи ті, чи інші силові методи розганяє Євромайдан. І якщо це відбудеться незадовго до Нового року (часу коли багато студентів намагатимуться з’їздити додому до своїх батьків), ця силова акція може пройти дещо успішніше. Після чого цілком можливе різке збільшення тиску на опозиційні сили і вибіркові арешти серед найбільш знакових персон в українській опозиції не першого ешелону.

Другий варіант: Янукович під тиском опозиційних сил починає переговори з ЄС і США, намагаючись виторгувати для себе і свого найближчого оточення недоторканість та значні фінансові надходження, котрі можуть врятувати його режим від дефолту.

Але водночас він весь час ухиляється від остаточного відривання від Росії, як центру впливів на Україну. Намагається повернути в українську політику знамениту двовекторність, яка домінувала в Україні під час президентства Леоніда Кучми.

Він навіть погоджується на лікування Юлії Тимошенко і повернення частини демократичних стандартів, котрі існували в Україні до початку його президентського терміну. Водночас його режим починає підготовку до президентських виборів 2015 року. Ще більше розставляючи кадри новітньої КПРС – Партії регіоні в областях і районах України, готуючи своїх перевірених осіб у виборчі комісії на місцях, які здатні зафіксувати його «перемогу» у 2015 році.

На сьогодні політичний психологічний портрет Януковича визначає його бажання «перемогти» за будь-яку ціну на президентських виборах, аби він і його оточення змогли уникнути відповідальності за усе те, що вони творили в Україні з 2010 року. І це найголовніший для нього чинник, а не євроінтеграція.

Третій варіант:

Президент Янукович, зрозумівши, що Захід не пристане на його вимоги, зробить різкий поворот у бік Росії. Масово закриватимуться опозиційні видання, які ще залишилися в Україні і збільшиться тиск на Інтернет, аж до того, що як у Китаї почнуть блокувати неугодні режиму опозиційні сайти.
Росія надасть Україні частину обіцяних кредитів, але лише в обмін на ступ до Митного союзу і участь у системі ППО Митного союзу.

Янукович «виграє» президентські вибори 2015 року. І хоч їх не визнає Євросоюз і Америка, його це не хвилює. А спостерігачі з Росії та інших країн СНД підтверджуватимуть, що хоча на виборах були зафіксовані деякі порушення, ці порушення не були масовими і тому вибори необхідно вважати дійсними.

Після чого до України масово хлине російський бізнес, Росія почне масово скуповувати українські підприємства, які режим «януковичів» попередньо доводитиме до стану банкрутства і, по суті, Росія візьме Україну негласно у концесію. А поличні і економічні параметри розвитку України будуть уже вирішувати не в Києві, а в Москві.

І хоча ця стратегія Януковича є досить легко прорахованою і примітивною, вона в жодному разі не враховує корінні інтереси українського народу. Оскільки для нього і його оточення Україна – це лише територія безконтрольного і безперервного збагачення, від контролю над якою вони в жодному разі не бажають відмовлятися.

Це все можна визначити, як «стратегію власної кишені», а українці, в такому разі лише перетворюють на мовчазних статистів.

Наразі зовсім не тиск з боку Росії був головним аргументом відмови Януковича від євроінтеграції. Він не готовий адаптувати Українські закони до законів європейських. Адже тоді неможливо буде так нахабно диктувати суддям, які рішення приймати у тому чи іншому випадку.

Прикривати розгул корупції в Україні необхідністю економічної доцільності, а повну підконтрольність Партії регіонів силових структур – видавати за необхідність неухильно захищати державні інтереси.

Великою мірою тиск з боку Росії є димовою завісою для прикриття справжніх намірів режиму «януковичів». Адже намагаючись весь час грати з Заходом крапленими картами, необхідно знаходити хоч якісь пояснення своєї нечесної гри.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s