Місіонери ісламу й антихристиянський експеримент

10 07 2010 Релігія в Україні

Віктор Каспрук

Ісламізація сучасної Європи відбувається настільки успішно, що радикальні ісламісти різних напрямів, враховуючи свій досвід мусульманізації європейських теренів, почали наступ і на Латинську Америку. Щомісяця десятки добре забезпечених фінансами та літературою мусульманських місіонерів прибувають на латиноамериканський континент з арабських країн і держав Південної Азії, відчувши прийнятний ґрунт для наступ на християнство. Але якщо, наприклад, в Єгипті заборонена пропаганда християнства, то в Латинській Америці відсутні закони, котрі б змогли перешкоджати діяльності навіть найрадикальніших ісламських місіонерів на начебто традиційно християнських територіях.

Утім, у глобалізованому нинішньому світі, де активно діє міжнародний тероризм, ядро якого складають саме радикальні фанатики-ісламісти, поширення нетрадиційних вірувань, тим більше нерідко екстремістського ґатунку, мало б розглядатися на рівні державної безпеки. А у випадку з Латинською Америкою – це лише перші кроки по поступовому перетворенню континенту на «зону ісламу» і намагання в подальшому через проникнення іммігрантів здійснити своєрідну мусульманську колонізацію всього континенту, і передусім – Сполучених Штатів. Адже і в США нині відсутні закони, які б змогли регламентувати проникнення чужинської релігії на їх територію.

Католицька релігія, котра завжди мала дуже потужні позиції в Латинській Америці, таким чином може крок за кроком витіснятися радикально-мусульманськими впливами. Адже для поширення ісламу на християнські території не жалітимуть грошей ні для побудови мечетей, ні для фінансової підтримки своїх нових прихильників. Проте, видається, що ні Ватикан, ні уряд США, ні латиноамериканські політичні сили ще повністю не усвідомили загрозу, котра надходить від подібної місіонерської діяльності і не готові заохочувати уряди Латинської Америки і її народи реалістично поглянути на те, що вже відбулося в Європі з її стрімким і неконтрольованим зростанням відсотків мусульманського населення та поширенням впливу радикальних проповідників.

Оскільки поширення радикального ісламу на неісламських територіях має цілком централізований характер і направляється з ісламського мозкового центру, то воно, подібно до загрози вірусу, завжди має фатальні наслідки для суспільства, котре не зупинило це проникнення на ранніх стадіях. Латинська Америка є досить привабливим об’єктом, котрий викликав закономірний інтерес в арабському і мусульманському світі, як не тільки територія для колонізації, а й і дорога на північ, на територію Сполучених Штатів, які сприймаються ісламістами як їх найбільший і найпотужніший ворог, досягти території якого можливо через терени Латинської Америки.

Власне, двері в Латинську Америко широко відкрив ісламістам президент Венесуели Уго Чавес, котрий вже багато років не лише допускає мусульман на венесуельську територію, а й всіляко сприяє їхньому там утвердженню. Уго Чавес давно використовує радикальних ісламістів як своїх союзників ув боротьбі з Заходом і Сполученими Штатами, але його амбіції зайшли настільки далеко, що він дозволив діяльність ісламських місіонерів у найбільш віддалених венесуельських районах дощових лісів, а також озброєння і військову підготовку народів, котрих раніше не торкнулася цивілізація. Залучаючи людей без освіти і навертаючи їх до ісламу, він планує в майбутньому зробити їх частиною підпорядкованої особисто йому заідеологізованої міліції.

Радикальні мусульмани із задоволенням користуються прихильністю до них венесуельського президента Уго Чавеса. Так, наприклад, Карибському морі, на відстані 22 кілометрів від північно-східного узбережжя Венесуели є острів Маргарита. Острів належить до штату Нуева-Еспарта і є зоною вільної торгівлі. Маргариту дуже люблять відвідувати туристи, багаті венесуельці зі столиці мають тут свої вілли, і острів називають перлиною Карибського моря.

Але, крім цього, існує ще досить цікава статистика. Майже 85 відсотків власників бізнесу на Маргариті, цьому найбільшому туристичному острові Венесуели, є арабські мусульмани. І це відбулося завдяки тому, що Уго Чавес є великим шанувальником ісламу, а вороги США є його друзями.

Арабські гроші використовуються для допомоги місцевому населенню, і антиамериканізм, котрий є наслідком невдоволення латиноамериканців північним колосом, часто переливається в прихильність до ісламу. Зрозуміло, що Уго Чавес освятив проникнення ісламістів на венесуельську територію, сподіваючись, що вони допоможуть йому утриматися при владі. Проте й інші керівники латиноамериканських країн, схоже, нездатні зрозуміти те, якими є справжні цілі радикальних ісламістів. Адже мусульманське проникнення традиційно відбувається через залучення до нової віри, одруження з місцевими жінками та через демографічне завоювання земель «невірних».

Також одним із осередків розповсюдження ісламу в Латинській Америці є район, який отримав назву «мусульманський трикутник». Він знаходиться в зоні потрійного кордону Парагваю, Бразилії та Аргентини і має значне мусульманське населення. На додаток до цього його важко контролювати, що робить беззаконня повсякденним явищем. Відомо про присутність терористичних груп і осередків «Хезболли» і ХАМАСу в «мусульманському трикутнику». Тому зустрічі керівників терористичних груп та інших бойовиків відбуваються там досить часто.

«Якщо Сполучені Штати вирішать напасти на Іран, ми готові до контратаки в Латинській Америці, і навіть в всередині самих Сполучених Штатів. У нас є кошти і ми знаємо, як це зробити. Ми будемо саботувати транспортування нафти з Латинської Америки до США». Що це? Звичайне і звичне вже екстремістське комюніке президента Ірану Махмуда Ахмадінежада? Нічого подібного. Це є документ «Хезболли» Латинської Америки, відомої також як «Хезболла» Венесуели. Підпис – «команданте Теодоро», тобто Теодоро Рафаель Дарнотт

Народився Теодоро Рафаель Дарнотт у місті Сьюдад-Болівар і був у минулому організатором безладів в Гуеваріст в районі Маракайбо. На разі він є палким прихильником президента Венесуели Уго Чавеса. Можливо, мало хто знає, що свого часу Уго Чавес листувався з міжнародним супербойовиком Карлосом (він же Ілліч Рамірес Санчес), народженим у Венесуелі, котрий ще задовго до Усами бен Ладена був найбільш відомим терористом сучасності. Карлос тепер відбуває довічне ув’язнення в Франції. Саме марксистський ісламіст Карлос і підштовхнув Уго Чавеса до його союзництва з радикальними ісламістами.

Президент Венесуели навіть висловив вдячність Карлосу за доктрину, яка серед іншого передбачає тісний союз між ісламськими ультрафундаменталістами й антиімперіалістичними марксистами-терористами в ім’я їх взаємної ненависті до Сполучених Штатів. І хоча сам Чавес, який товаришує з Ахмадінежадом, не став мусульманином, проте його друг і соратник команданте Теодоро давно вже прийняв іслам.

Той, хто бував у Латинській Америці чи вивчав її, знає, що практично на всій території племінних індіанських зон є райони, де християнство проникло поверхово, або його там і взагалі немає. Католицьке духовенство не здатне було освоїти ці віддалені території, хоча й намагалося це зробити останні п’ять століть. Не вдалося це зробити і протестантським місіонерам. Там і створений головний полігон антихристиянського експерименту Уго Чавеса.

З благословення президента Венесуели (на фото) його спільник команданте Теодоро оголосив католицьких місіонерів персонами нон-грата у величезній індіанській племінній області. А справи протестантських місіонерів ще гірші: Чавес називає їх агентами американського імперіалізму. Водночас сюди запрошені шиїтські місіонери з Ірану, перебування яких там дуже вітається. Індіанське плем’я вайуу, а це декілька тисяч осіб, уже прийняли іслам з Ірану.

Ісламський експеримент у Латинській Америці проходить так добре, що Уго Чавес й іранці вирішили його поширити і на інші країни. Так, вже існує «Хезболла» в Сальвадорі, «Хезболла» в Чилі і «Хезболла» в Колумбії. Уго Чавес надав радикальним ісламістам ключ від латиноамериканського континенту і тепер намагається пожинати плоди від своєї антихристиянської діяльності. Хоча на рані глибоко вкорінений католицизм ускладнює іранську ісламську пропаганду в її намаганні масово отримати латиноамериканських мусульман.

Загалом сьогодні Латинська Америка не збирається приймати іслам з ініціативи Чавеса і його іранських прибічників. Вона курсує між реальністю, фантазією і радикально-ісламською пропагандою, котра у більшості християн викликає стійке відторгнення. Але шиїти-індіанці є певним, і дуже серйозним попередженням католицькій церкві. Коли християнська церква не йде до людей сама, то в племінних індіанських зонах іранські мусульманські фундаменталісти готові замінити християнських місіонерів, й спробувати витіснити католицизм з Латинської Америки. Які ця експансія має цілі, вже говорилося. Які це може мати наслідки для континенту? Щонайменше катастрофічні.

Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s