Чи потрібна Україні Національна Система Стратегічних Досліджень? Частина 1

Віктор Каспрук

Третя Українська Республіка

«Знання завжди керуватиме неуцтвом, і люди, що мають намір керувати собою самі, повинні озброїти себе силою, яку дає знання. Народний уряд без доступної народові інформації або засобів її отримання – це ніщо, окрім прологу до фарсу або трагедії. А можливо – до того і іншого разом».

Джеймс Медісон – четвертий президент США, один із співавторів американської конституції

Сьогоднішні проблеми України і її вищого керівництва, втім, як і проблеми України та країн колишнього СРСР і їх вищого керівництва останніх 22 років, мають безліч причин. Проте усі причини мають одну першопричину – надзвичайно низький рівень організаційної зрілості державної системи в цілому, званий ще рівнем потенціалу або рівнем якості організаційної системи. Незалежно від потенціалу окремих державних діячів і окремих державних служб цих країн. Державна система України в цілому знаходиться між першим рівнем (“хаос”) і другим (“повторюваність”).

Не вдаючись до подробиць, відмітимо, що людина, котра має рівень потенціалу нижче другого – недієздатна і не може отримати довідку в психоневрологічному диспансері для, скажімо, отримання прав водія автомобіля.

Людина, що має твердий другий рівень потенціалу може виконувати просту роботу – малокваліфікованого робітника і тому подібне. Третій рівень потенціалу (“визначеність”) – людина здатна бути успішним керівником середньої ланки.

Для того, щоб бути повністю успішним в житті, людина повинна мати п’ятий рівень розвитку потенціалу (“вищий клас”) – повністю володіти інформацією про те, що відбувається (бачити і розуміти усе необхідне), випереджати події і бути готовим використовувати кожен шанс на 100%. Це рівень господаря, власника.

Четвертий рівень (“відповідність”) – в цілому успішна людина відповідає навколишньому світу, може жити і працювати під опікою старших партнерів (власників) – виконувати, наприклад, роботу найманого директора. Ту ж роботу у глобальному світі, залежно від рівня свого потенціалу, може виконувати держава і країна.

Що ж необхідно країні і державі, щоб вийти на бажаний п’ятий або хоч би четвертий рівень? Розглядаємо відразу верхні рівні потенціалу держави, оскільки животіння на 1-3 рівні потенціалу державної системи – вірний шлях до долі Зімбабве або Папуа-Нової Гвінеї.

Повернемося до визначення того, чим насправді є і що робить будь-яка ділова (діяльна) система. До ділових систем відносяться не лише організації бізнес-типу, але і будь-які громадські, політичні, релігійні організації, держави в цілому, наддержавні утворення і окремі діяльні особи (громадяни).

Змінюються лише цілі, стратегії і продукція, що виробляється системою (організацією), якою є економічні, соціальні, політичні, релігійні, державні і наддержавні продукти або послуги, відповідно.

Ділова система будь-якого типу завжди робить лише одне – бере з навколишнього світу одні ресурси і, відповідно до власних умінь (потенціалу) перетворює їх в інші ресурси (свої продукти і послуги).

Якщо ділова система виробляє цінніший ресурс, ніж бере – їй і надалі дається зовнішній ресурс. Якщо ділова система виробляє менш цінний або не цінніший, аніж бере – помирає або животіє, відповідно. Альтернатива – нею скористаються розвиненіші системи – в якості об’єкта (іграшки) або їжі. Саме це ми спостерігаємо у взаємодії сильних глобальних, регіональних і навіть внутрішніх гравців відносно держави і країни України.

Звідси, ефективна ділова система повинна:

– спостерігати за внутрішнім і зовнішнім середовищем, знаходячи виклики, загрози, можливості і керувати ними – відповідно до свого потенціалу;

– спостерігати за наявністю вхідних ресурсів (чи керувати їх наявністю);

– спостерігати за зміною цінності свого вихідного ресурсу для зовнішнього середовища (чи керувати такими змінами);

– спостерігати і керувати своїми внутрішніми силами, здібностями, розвиненістю внутрішньої структури (щоб бути ефективнішим не лише в процесі пошуку “входу” і просування “виходу”, але і в процесі переробки ресурсів).

Виходячи з цього зрозуміло, чому система п’ятого рівня потенціалу має усе – вона здатна спостерігати і розуміти усе необхідне, здатна узяти потрібні вхідні ресурси і видати на-гора цінні вихідні ресурси, підготувати власні внутрішні структури (внутрішні операційні, інструментальні і стратегічні ресурси) до найкращої діяльності по досягненню своїх цілей.

Єдиний спосіб отримати бажаний п’ятий рівень власного потенціалу для будь-якої організаційної системи – наявність системи стратегічного дослідження зовнішнього і внутрішнього світу, здатного виробити не лише розуміння, але, також, уміння і здатність перетворити це розуміння і уміння у відповідні потенціалу дії.

Для державної системи це – Національна Система Стратегічних Досліджень повного циклу, що включає контури оперативної, аналітичної, реалізаційної (інжинірингової) і забезпечуючої діяльності.

Наявність Національної Системи Стратегічних Досліджень дає можливість відстежувати в реальному часі і навіть передбачати усі наявні в зовнішньому оточенні і внутрішньосистемному просторі процеси, об’єкти, суб’єкти.

І, що не менш важливо, моніторити і передбачати ігри суб’єктів, їх цілі і стратегії, а також – реально оцінювати міру їх деструктивності-конструктивності у впливі на свою систему. При цьому мати здатність враховувати усі можливі результати залежно від дій своєї системи.

Але найголовніший результат роботи Національної Системи Стратегічних Досліджень полягає в тому, що, згідно з головним положенням загальної теорії управління (будь-яка система настільки керована, наскільки вона спостережувана), зовнішнє і внутрішнє середовище (процеси, об’єкти, суб’єкти і навіть ігри і цілі суб’єктів) стають керованими з боку нашої системи – поза їх бажанням і, можливо, поза їх спостереженням і розумінням цього факту.

Тобто – зовнішнє і внутрішнє середовище стає настільки керованим, наскільки потужною є Національна Система Стратегічних Досліджень державної системи.

Ще один аспект (можливо найбільш важливий) використання Національної Системи Стратегічних Досліджень полягає в наступному. П’ятий рівень потенціалу діяльної системи, що використовує Національну Систему Стратегічних Досліджень, насправді не є найвищим.

Додатковий підхід до оцінки ділових систем надає загальна теорія управління (ЗТУ). Якщо ми візьмемо певну лінійку і відградуюємо її зліва направо за спостережуваністю від нуля до абсолюту (згідно із згаданим вище головним положенням загальної теорії управління), то в крайньому правому положенні (абсолюті) виявиться лише одна система, що має здатність до повного спостереження і, відповідно, управління усім сущим (рівень Бога).

Ліворуч же, в малій околиці точки “нуль”, знаходитимуться шашлик, борщ, галушки, коньяк, інша їжа і організації 1-го рівня потенціалу, такі поширені у нас.

Системи ж 2-го, 3-го, 4-го і 5-го рівня знаходитимуться все правіше і правіше за шкалою нашої ЗТУ-шної лінійки. При цьому навіть системи 5-го рівня знаходитимуться набагато ближче до “нуля” аніж до згаданої системи, котра володіє здібностями всезнання і всемогутності. Отже – від 5-го рівня є куди розвиватися. І цей розвиток дійсно відбувається.

Комплексний підхід, що лежить в основі Національної Системи Стратегічних Досліджень, спирається на розвиток багатьох галузей знань. Зокрема таких як – теорія управління, теорія спостереження, теорія фракталів, теорія катастроф, теорія хаосу, системний аналіз, системотехніка, квантова і теоретична фізика та ін.

Комплексний підхід, що спирається на ці знання, зараз дістав назву “Методи реставрації майбутнього” – спостереження (управління) подіями майбутнього (через розвиток власного потенціалу).

Це технології, що лежать в основі створення в майбутньому так званої «машини часу першого роду». Проте, це вже не фантастика. За оцінками експертів, від створення повноцінної «машини часу першого роду» нас відділяє не більше 15 років.

Втім, деякі вважають, що – не більше 5-ти років. Головна якість такої системи в тому, що вона є абсолютною зброєю – може управляти майбутнім не лише власним, але і навколишнього світу з опонентами (вірогідним супротивником) у тому числі.

Після введення в експлуатацію подібної системи темпорального озброєння уся інша зброя, з ядерною включно, застаріє як у наш час дротики і стріли з кременевими наконечниками.

Україна навряд чи здатна бути в числі піонерів клубу нової темпоральної зброї. Занадто мало ресурсів у наявності і надто багато часу упущені. Але Україна здатна, якщо оперативно включиться в гонку темпорального озброєння, бути в числі “порогових” країн, що мають базові компоненти такої зброї, знаходяться на рівні потенціалу вище п’ятого, – з такими країнами рахуватимуться і в новій ері абсолютної темпоральної зброї.

kaspruk@hotmail.com

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s