Чи потрібна Україні Національна Система Стратегічних Досліджень? Частина 2

Віктор Каспрук

Третя Українська Республіка

Розвиток технологій Національної Системи Стратегічних Досліджень має не менше значення для мирного застосування в народному господарстві. Ці технології вже сьогодні є реально діючою і головною рушійною силою світової економіки, що наочно демонструють наступні факти.

Якщо розглянути структуру ВНП за 2005 передкризовий рік такої країни як Франція, яка приблизно рівна Україні за площею, кількістю і якістю розвитку населення, то картина буде наступною. Промисловість і аграрний сектор Франції, незрівнянно розвиненіші, ніж в Україні, разом дають 28,5% ВНП. 71,5% ВНП – результат реалізації послуг, близько третини з цього – інформаційно-консалтингових.

У такій країні як Сполучені Штати, розвитку промисловості і сільського господарства котрої може позаздрити і Франція, цифри на той же рік ще цікавіші.

Промисловість і аграрний сектор світового лідера дали 11,5%, інші – сектор послуг. При цьому дві третини (близько 65% ВНП) в США виробили сегменти інвестиційно-консалтингових і інформаційно-консалтингових послуг – інформація, знання, рішення.

У практично рівному співвідношенні. Ринок інформаційно-консалтингових послуг втричі перевершує промисловість і аграрний сектор разом узяті. Проте і ринок інвестиційних послуг також базується на знаннях, на основі знань розвивається і ринок звичайних послуг, і промисловість з аграрним сектором.

Приведені факти вражають і здатні пролити світло на безліч глобальних і вітчизняних проблем. Усі без виключення президенти і уряди України 23 роки будували плани розвитку вітчизняної економіки і країни, базуючись на рішеннях першо-третього рівня цивілізаційного розвитку (аграрні, земельно-будівельні і промислові).

Тоді як ВНП провідних країн світу на 60-90% базований на рішеннях економіки цивілізації четвертого – шостого рівня розвитку (які грунтуються на автоматизації-роботизації, інформатизації та знаннях – відповідно). Що означає – усі уряди України вели країну до гарантованої бідності і відставання в цивілізаційному розвитку на рівні найвідсталіших країн третього світу.

Політика підтримки держави і корпорацій розвитку у напрямі розвитку сегменту послуг і переходу економіки на четвертий-шостий рівні цивілізаційного розвитку в таких країнах як США і Франція має, принаймні, сорокалітню історію. У кінці 60-х – початку 70-х в країнах Заходу були масово утворені інститути і центри інформаційно-аналітичних досліджень, які отримали ряд влучних назв – “фабрики думки”, “фабрики знань”, “фабрики рішень”. І це не просто аналогія.

Загальновідомо, що виріб з металу проходить до кінцевого результату довгий шлях трансформацій. Спочатку руду або металобрухт перетворюють просто на метал, потім на спеціальний метал, потім на прокат або відливки, потім повинні відбутися етапи грубої і точної обробки, доведення, покриття, декілька етапів збирання і випробувань і тільки потім виходить готовий виріб.

Те, що увесь процес природний і об’єктивно потрібний, розуміють навіть не фахівці. Причина цього в тому, що обробка матеріальних виробів має традиції тисячоліть і в тому, що кожен може усе це побачити, помацати і, за великого бажання, спробувати за допомогою інших органів чуття.

З інформацією усе не так очевидно, проте і вона має ряд градацій існування і форм розвитку. Нижча форма звана “дані” – це звичайні біти (одиниця або нуль), позбавлені усілякого сенсу. Наступна форма – власне інформація – дані, які мають хоч яку-небудь прив’язку до контексту реальності (наприклад – температура або курс валют) і, нарешті, вища форма існування інформації – знання – системна інформація, яка має складну структуру і сенс.

І інформація і, особливо, знання мають ще детальнішу градацію форм і щаблів розвитку. Вищою системною формою розвитку знань є рішення – знання готові до застосування відповідно до місця, техніки і технології застосування.

Інститути і центри інформаційно-аналітичних досліджень, які отримали ряд влучних назв, – “фабрики думки”, “фабрики знань”, “фабрики рішень” і виконують перетворення даних (інформаційної “руди”) і неструктурованої інформації (інформаційного “металобрухту”) на знання і рішення (інформаційний “прокат” і інформаційні “машини”).

Ці інститути і центри інформаційно-аналітичних досліджень – якраз і є цивільним варіантом складових частин і технологій Національної Системи Стратегічних Досліджень. Або як варіант спецслужбовий – Національної Стратегічної Розвідки, відповідно.

Вкрай гостра потреба в інвестиційних і інформаційно-консалтингових рішеннях на українському ринку, викликана трендом стрімкого переходу світової економіки, і українською – як її невід’ємної частини, з базування на рішеннях економіки першо-третього рівня цивілізаційного розвитку (аграрні, земельно-будівельні і промислові), на базування на рішеннях економіки цивілізації четвертого-шостого рівня розвитку (які грунтуються на автоматизації-роботизації, інформатизації та знаннях – відповідно).

І здійснити цивілізаційний перехід з першо-третього на четвертий-шостий рівень цивілізації здатні виключно технології Національної Системи Стратегічних Досліджень.

Хоча створення Національної Системи Стратегічних Досліджень вимагає значних ресурсних витрат, її рентабельність дуже висока. За оцінками світових аналітиків, віддача від такої системи – мінімально 10 доларів на вкладений долар, а в режимі стабільного функціонування – від 100 до 10000 доларів на вкладений долар.

Враховуючи чинник необхідності наявності Національної Системи Стратегічних Досліджень для виживання держави – її реальну цінність просто важко переоцінити.

У колишньому СРСР така система була, хоча офіційно її ніколи не існувало – в силу багатьох причин це було доцільно. В Україні робилося ряд спроб створити подобу такої системи. Але усі вони закінчилися нічим. В першу чергу тому, що були просто не потрібні «дерибанним» українським елітам.

Очевидно, що розвиток Національної Системи Стратегічних Досліджень (НССД) навіть з урахуванням мінімізації дублювання, координації і співпраці із іншими інформаційно-аналітичними службами, потребує значних витрат.

Мінімальна НССД повного циклу (для такої країни як Україна – без агресивних і інших глобальних або регіональних гегемоністських амбіцій) вимагає часу на повне розгортання – три роки, час часткового розгортання (здатність виконувати лише головні завдання) – один рік, здатність виконувати окремі завдання – три місяці. Це, звісно, якщо все робити професійно, за прискореними технологіями, з націленістю на результат, а не так як прийнято останні десятиліття у владних та бізнесових колах.

Мінімальна НССД повного циклу здатна відстежувати в зовнішньому і внутрішньому середовищі усі актуальні процеси, об’єкти, суб’єкти, моніторити і передбачати ігри суб’єктів, їх цілі і стратегії, а також – реально оцінювати міру їх деструктивності-конструктивності у впливі на свою систему. Здатна управляти зовнішніми і внутрішніми процесами, об’єктами, суб’єктами у відповідності п’ятому рівню потенціалу системи.

Таким чином, враховуючи ту катастрофічну ситуацію, в яку сьогодні потрапила Українська держава, можна констатувати: без створення Національної Системи Стратегічних Досліджень українські демократичні еліти не будуть спроможними змінити ситуацію в Україні на краще.

Адже не знаючи що саме, як саме і за допомогою яких саме інструментів необхідно проводити зміни в країні, навряд чи можливо серйозно говорити про те, як і яким чином проводити глибинні структурні реформи, котрі більш ніж актуальні.

Оскільки, без наявності Національної Системи Стратегічних Досліджень, працюючи традиційно, на першому рівні розвитку (на котрому реально українська держава та її структури знаходяться) можна впевнено гарантувати лише провал будь-яких планів, проектів, реформ та подальшу деградацію держави, країни і суспільства України.

kaspruk@hotmail.com

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s