Вибори в один тур – справа національної безпеки України


Віктор Каспрук

Наближення президентських виборів в Україні гостро ставить питання необхідності завершення їх в один тур. Адже проведення в червні другого туру виборів президента, лише розтягуватиме у часі нестабільність в Українській державі і збільшуватиме можливість нападу на Україну російських військових сил.

За ситуації, коли вирішується майбутнє України, як незалежної держави та з’явився реальний шанс стати частиною об’єднаної Європи, легковажити з президентськими виборами не можна. Адже на кін поставлено надзвичайно багато.

І тут варто спробувати провести певну паралель із президентськими виборами 2010 року. Очевидно, що тоді кандидат від демократичних сил Юлія Тимошенко мала великі шанси стати президентом України, якби не була запущена облудна кампанія використання на користь Віктора Януковича потужного політичного «Троянського коня» – «противсіхів».

Та зовсім не важливо, що в подальшому частина «противсіхів» визнала свої помилки і почала розкаюватись. Але все. Вправу вже зроблено і назад неможливо було уже нічого відіграти.

Приблизно таку ж ситуацію ми бачимо напередодні президентських виборів 2014 року. Та якщо відкинути купу чисто технічних кандидатів, типу вічного комсомольця Тигіпка і вихідця з Донецька Коновалюка, то складається таке враження, що затягування ситуації до другого туру вигідне і деяким представникам демократичного табору. Які, не дивлячись на очевидне різке падіння останнім часом їхнього політичного рейтингу, готові до останнього конкурувати на тому електоральному полі, на якому вийти переможцями них немає жодного шансу.

Таким чином: це, власне, не що інше, як новітній варіант «противсіхства», але у дещо модифікованому вигляді. Адже як би хто не ставився до політика Петра Порошенка, але реальність сьогодні є такою, що він має найвищий політичний рейтинг і великий шанс стати п’ятим президентом Української держави.

Однак новітнє «противсіхство» і невизначеність із ситуацією обрання президента небезпечне ще й тим, що воно провокує російського диктатора Володимира Путіна продовжувати засилати своїх «зелених чоловічків» до України і готуватися до військового вторгнення до нашої держави.

Зараз наша країна знаходиться у такому критичному стані, що затягувати з виборами влади, якій у жодному разі неможливо буде зробити закиди (навіть з Москви) у її нелегітимності, не припустимо. Потрібно вміти вибирати і головне – відповідати за свій вибір. Інакше ми так і залишимося назавжди рабами олігархату у своїй вітчизні.

Адже формування порядку денного, який був вигідний тільки олігархам, призводило весь час до того, що усі питання, які були надзвичайно важливі для українського народу, так і залишалися поза дужками поточного політичного процесу.

Українцям потрібна не тільки нова влада, а й влада абсолютно іншої якості. Не можна допустити того, аби формування влади, підбір і розстановка кадрів знову відбувалися не за принципами професіоналізму, а за наявністю особистої відданості, як це було у часи правління Віктора Януковича.

Досі було так, що колода персон весь час тасувалася таким чином, що усі ті люди, котрі вже побували в найвищій владі, залишалися там і надалі, але народ не відчував ані результативності, ані ефективності від їхньої діяльності.

Тому Україні потрібні лідери нового типу, які б змогли не лише відкрити для України дорогу до європейського майбутнього, але й перетворити Україну на добробутну державу з високою якістю життя її народу.

Але у 2014 році цілком можемо говорити вже про наявність кількох видів «противсіхів». До першого можна віднести «традиційний» вид, людей, котрі розчарувалися у всьому і всіх, і тому чекають на пришестя «нових» політиків, які колись та з’являться.

До другого – «модифікованих противсіхів», які йдучи на вибори ставитимуть собі головну ціль – свідомо голосувати за наперед явно непрохідного кандидата, але тільки для того, аби виокремити перед іншими свою особливу політичну позицію і свій нетрадиційний політичний вибір.

Проте, якщо вдатися до певної ретроспективи розбору помилок, допущених на президентських виборах 2010 року, то саме прозрілі «традиційні противсіхи» мали б сьогодні пояснити «модифікованим противсіхам» – до чого можуть у підсумку привести ігри в свою власну політичну супероригінальність.

Технологія противсіхства вже одного разу привела Партію регіонів до влади. А от тепер «модифіковані противсіхи», в травні 2014 року, здатні знову зіграти поганий жарт на президентських виборах.

Хіба що з тією лише суттєвою різницею, що в 2010 вони проігнорували підтримку Юлії Тимошенко, а в 2014 році вони принципово її підтримуючи, перекривають Україні шанс провести президентські вибори в один тур.

Досі в Україні було так, що вибори президента України жодним чином не призводили до бажаного для народу результату – появи на цій посаді людини, яка здатна, як мінімум, забезпечити повнокровне функціонування всіх державних інституцій, і, як наслідок, припинення корупційних і протиправних дій державного бюрократичного апарату.

Варто усвідомити, що в 2014 році для України відкривається таке ж вікно можливостей, яке вже було після обрання на президентську посаду Віктора Ющенка у 2004.

Але якщо українська нація знову згає свій цивілізаційний час, як це вже трапилося під час президенства Ющенка, то може потрапити у цивілізаційний тупик, з якого їй вибратися в подальшому буде надзвичайно важко, або й просто неможливо.

«Модифіковане противсіхство» небезпечне ще й тим, що воно провокує до такого повороту у свідомості частини масиву суспільства, за якого висловлюється не політична позиція громадян, а відбувається перехід до повністю аморфного психологічного стану. З якого веде не лише прямий шлях до депресії індивідуумів, котрі сповідують «противсіхство», а й відбувається невідворотнє просування до депресивного стану всього українського суспільства.

Участь у виборах це право особи, і якщо вона йде на вибори, то повинна це робити, тобто обирати. Якщо людина не обирає, то вона участі у виборах не бере.

Але якщо раніше «противсіхи» були проектом противників утвердження України, як незалежної держави, і головним засобом «противсіхства» стало провокування значної частини людей з метою не обирати нікого, тобто фактично не брати участі у тих же виборах, то тепер «модифіковані противсіхи», нібито формально не ухиляючись від своєї участі у виборах, але одночасно голосуючи за явно непрохідного кандидата, свідомо перекривають можливість прохідному кандидату на президентську посаду виграти вибори в один тур.

Таким чином: якщо Україна хоче уникнути путінської агресії на свої терени, то її народ має зрозуміти, що проведення президентських виборів в один тур – це справа національної безпеки України. То ж чи варто українцям, під час нетрадиційної війни з Росією, легковажити національною безпекою своєї держави?

Третя Українська Республіка

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s