Чи потрібні Києву малі бібліотеки?

Віктор Каспрук

Київ 1

Чи давно ви були в районній бібліотеці? Чи взагалі записані до неї? Адже можливість «вивудити» необхідну інформацію з Інтернету для багатьох робить непотрібним сам похід до бібліотеки, фонди якої за останні десятиліття не часто обновлялися. Проте, коли у великих бібліотеках відчувається зменшення відвідувань, у київських районних бібліотеках останнім часом спостерігається процес повернення читачів.

Власне, якщо брати районні бібліотеки у спальних районах Києва, то вони традиційно мали свою стабільну аудиторію. Це пенсіонери і люди, які живуть недалеко від бібліотеки. Але останнім часом, окрім традиційних відвідувачів, активними читачами бібліотек стали ті прошарки українського суспільства, яким (з тих чи інших причин) не вдалося повноцінно вписатися у життя соціуму.

Образно кажучи, якщо в Києві десь продають хліб для незаможних, то похід до такої малої бібліотеки стає «хлібом духовним» для інтелектуально малозабезпечених осіб. Мова йде про соціальне спілкування. Адже людина, яка не має роботи або сім’ї (і значить, гостро відчуває брак повноцінного спілкування), в малій бібліотеці може відчути себе знову частиною соціуму.

Бо, не дивлячись на брак коштів, котрі виділяються на районні бібліотеки, і явно невідповідне сьогоднішнім потребам поповнення їхніх фондів, малі бібліотеки в часи економічної скрути взяли на себе функції соціальної стабілізації тих наших громадян, які фактично стали жертвами затягування в Україні з необхідними реформами. Без перебільшення можна сказати, що ці бібліотечні працівники добровільно взяли на себе функцію соціальної реабілітації людей, які волею обставин опинилася на узбіччі суспільного середовища.

Створити «Лабораторію бібліотечних інновацій»

В ідеалі у малій бібліотеці відвідувач має можливість переглянути нову пресу, попрацювати на комп’ютері з доступом до Інтернету, і, зрештою, відчути себе людиною, до потреб якої ставляться зі співчуттям і увагою.

Сьогодні ентузіасти бібліотечної справи з власної ініціативи проводять у малих бібліотеках тематичні вечори, запрошуючи туди поетів, митців чи письменників, організовують виставки картин художників. Подібний підхід перетворює районні бібліотеки на своєрідні інформаційні клуби за інтересами, де кожен відвідувач відчуває свою потрібність суспільству.

То ж чи не час на прикладі кількох районних бібліотек Києва протестувати пілотну програму «Мала бібліотека майбутнього»? Можливо, що навіть варто було б створити «Фонд малих бібліотек», куди б направлялися кошти, зібрані спонсорами для комплектації бібліотечних фондів.

Також цілком реально домовитися з банками чи комерційними фірмами про направлення списаних комп’ютерів і частини офісного обладнання на потреби районних бібліотек.

А на базі однієї з найактивніших районних бібліотек Києва – створити «Лабораторію бібліотечних інновацій», де б розроблялися і випробовувалися нові форми розгортання масової бібліотечної роботи в ринкових умовах.

Важливо організувати постійну і якісну комплектацію фондів районних бібліотек столиці. Але не менш необхідно забезпечити і їхню матеріально-технічну базу. Адже в ХХІ столітті має велике значення не тільки те, наскільки бібліотеки укомплектовані книжками, а й те, чи спроможні вони надавати послуги, відповідно до стандартів сучасного інформаційного суспільства: зробити доступним пошук необхідної читачу інформації в Інтернеті.

У районні бібліотеки переважно ходять люди у віці «за шістдесят». Постає питання, як залучити до масових бібліотек молодь і її батьків.

Враховуючи позитивний досвід розвинутих держав світу, бібліотеки мають надавати доступ до Інтернету, можливість переглянути періодичну пресу, активно використовувати лекційну залу та видавати читачам крім книжок також фільми чи музичні CD.

Іншим дуже важливим елементом розвитку для малих бібліотек могла б стати передплата на електронні версії закордонної преси. Скажімо, якщо знайти спонсора для оформлення підписки на TheEconomist чи TheFinancialTimes, то до такої бібліотеки молодь і зацікавлені фахівці з’їжджалися б з усього Києва.

Модерна бібліотечна концепція

Прикладом доступу масового читача до джерел культури може бути досвід Фінляндії. Там успішно застосовують пересувні бібліотеки, які розвозять книжки у невеликих автобусах. Причому форма роботи з читачем є такою, що книжки замовляються дистанційно: телефоном, або через Інтернет. А автобус їх лише розвозить і забирає.

Варто звернути увагу, що в Європі, де майже скрізь є доступ до широкосмугового Інтернету, не закривають бібліотеки, а розвивають їх, пропонуючи нові послуги.

Нині в Україні функціонує розгалужена мережа бібліотек, і основне завдання – це зберегти її, не допустивши знищення.

Можливо, в Києві потрібно провести опитування громадської думки, поставивши запитання стосовно роботи бібліотек. Адже запити на їхні послуги можуть дуже відрізнятися навіть по районах Києва, залежно від переважного типу населення (робітничі квартали, студентські, тощо).

Очевидно, що в Україні має відбутися модерна трансформація бібліотек, відповідно до сучасних вимог суспільства.

Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s