Криза в Північній Кореї залишається в полі зору США

Віктор Каспрук  

Держсекретар США Джон Керрі під час свого візиту до Південної Кореї вимагав збільшити міжнародний тиск на уряд лідера КНДР Кім Чен Ина, наголошуючи на продовженні ядерної програми Пхеньяном і жахливих стратах людей, близьких до Кім Чен Ина.

Джон Керрі назвав режим Кіма-молодшого: «Одним з найбільш кричущих прикладів зневаги до прав людини на планеті». Додавши, що поведінка Кім Чен Ина тільки збільшує ймовірність того, що він зіштовхнеться з обвинуваченнями в Міжнародному кримінальному суді.

Держсекретар зазначив в Сеулі, що Сполучені Штати планують посилати санкції відносно КНДР. Наголосивши, що «Ми обговорюємо методологію форсування санкцій щодо Північної Кореї».

Поки адміністрація президента США Барака Обами останні два роки концентрувала свою увагу на досягненні угоди, яка б  стримувала Іран від ядерної бомби, Північна Корея наростила свою ядерну гонку. І виглядає на те, що у Вашингтоні мало надії покладали на можливість стримування Пхеньяну.

Барак Обама і його радники, схоже, вирішили, що Іран є набагато кращою стратегічною ставкою, і якщо пощастить, то може бути зупинене просування Тегерану до ядерної зброї.

Але тепер, фактично на завершенні своєї другої президентської каденції, Барак Обама знову повертається до північнокорейського питання.

Можна сказати, що криза в міжнародних стосунках, яку викликає КНДР своєю політикою, поглибилася ще більше після смерті попереднього диктатора Кім Чен Іра. Бо не тільки не справдилися сподівання на початок запуску реформ новим лідером, а й сама Північна Корея стала ще більше непрогнозованою і непередбачуваною. А замість очікуваної денуклеаризації, Пхеньян вкотре намагається використовувати перевірений ядерний шантаж.

Запустивши модель ядерного балансування на межі війни і дипломатії, КНДР розглядає увесь навколишній світ через призму «чучхецької доцільності», яка жодним чином не стикується з правилами прийнятними для міжнародного демократичного співтовариства.

Нагнітання постійної загрози (що до речі під час війни з Україною почав використовувати і Путін), і намагання зіграти в гру без правил, але використовуючи ті ж методи балансування, дозволяє Північній Кореї вибудовувати корисні щити протидії проти більш потужного суперника

При цьому поведінка КНДР є такою, що ніхто не може її повністю розшифрувати, і її не може бути витлумачено, як просто реакцію на зовнішній подразник. За довгу історію військової конфронтації з Заходом Пхеньян виробив  «унікальні» підходи до проблем своєї безпеки, котрі опираються на постійне нагнітання обстановки.

І якщо (з якихось причин) напруженість на Корейському півострові починає танути, Північ починає змінювати ситуацію, приймаючи рішення, які на перший погляд, видаються аномальними. Але провокуючи конфронтацію і поглиблюючи свою ізоляцію, КНДР у той же час вдається отримувати іноземну допомогу.

І з усього виглядає, що наростання внутрішніх репресій в цій країні є лише черговою підготовкою до наступного витка конфронтації з США і їхніми союзниками, яку режим Кімів потім намагатиметься знову конвертувати у продовольчі поставки.

Водночас, цілі зовнішньої політки КНДР залишаються незмінними. Для неї важливі: пошук шляхів для компенсації своєї неповноцінності, враховуючи асиметричність своїх потенційних військових можливостей; намагання вбити клин між Сеулом і Вашингтоном, щоб послабити мотивацію присутності США в Південній Кореї; спроба експортувати (через заслану агентуру) свою ідеологію до південнокорейського суспільства.

Агресивність КНДР також можна розглядати в світлі її безперестанних спроб делегітимації  факту існування Південної Кореї та паралельно двох Корей. Адже в Пхеньяні  й досі вважають, що вони є  єдиним законним урядом для всієї Кореї.

Самоізоляція КНДР від міжнародного співтовариства і негативні відносини з іншими країнами, накладені на ексклюзивний «чучхейський соціалізм», ще більш загострюють кризу, яку керівництво Північної Кореї прагне вирішувати шляхом консолідації внутрішньої єдності та проведення репресивних дій,  включно аж до вищого керівництва країни.

Династія Кімів стала страшним похідним втручання свого часу Москви у внутрішні справи Кореї. І КНДР – це не що інше, як організації Кремлем подоби «Корейської народної республіки», матриця абсурду якої була принесена північним корейцям з СРСР.

По суті, Кіми стали наочним прикладом реалізації експерименту антиеволюції, який відбувається очах всього людства. Але «пухкий тиран» Кім Чен Ин, зі своєю отриманою у Швейцарії освітою, показує не тільки всю потворність деформації диктаторського клану. Його нічим не прикритий брак здорового глузду, куди більш витончений, ніж у попередників, а терористичні підходи до свого народу дуже  нагадують Пол Пота – лідера «червоних кхмерів.

У цьому сенсі цілком можна провести паралель між Кім Чен Ином і Путіним. Кім ІІІ (як і Путін), явно намагається будувати свій режим за запозиченою у Сталіна моделлю, але не має при цьому тих вольових ознак, які були притаманні одному з найбільших тиранів ХХ століття.

Політичний курс, який проводить Кім Чен Ин, і зачистки в правлячому апараті ленінсько-сталінсько-маоїстського уряду, показують класу номенклатурної північнокорейської бюрократії, яким великим професійним ризикам він піддається під час подібного правління слабкої людини, яка намагається довести усім свою виняткову силу.

Диктатор, розуміючи, що він недосвідчений і має справу з багатьма високопоставленими вищими військовими генералами, вирішив вдатися до безперервної серії шоу з ультра-насильницьких чисток, котрі мають на меті продемонструвати оточенню його силу.

Чим явно порушив той баланс рівноваги, який існував ще з часів його діда і батька. Еліти Північної Кореї були лояльні до диктаторської династії, тому що знали, вірність режиму зробить  їхні позиції в номенклатурному середовищі досить безпечними. Але зі збільшенням чисток і страт вони вже не можуть бути впевненими у цьому.

І знаючи, що у будь-який момент можна опинитися на лінії вогню, дехто у вищому ешелоні влади в КНДР може замислитися над тим, чи не варто спробувати за подібних обставин покинути країну разом зі матеріалами, котрі містять державну таємницю, або влаштувати переворот.

Хвиля чисток і страт внесла драматичні зміни в фундаментальні взаємозв’язки між Кім Чен Ином і його високопоставленими чиновниками. Тому потенційні наслідки цих подій можуть виявитися непередбаченими.

Ці інциденти показують, що внутрішня політика КНДР є занадто нестабільною. Наростає зменшення поваги до Кіма в вищому і середньому ешелоні військових. Він відчуваючи цю тенденцію, стає ще більше войовничим, а його почуття незахищеності збільшується.

Північнокорейський режим стає наскільки репресивним, що його дії все менше починають відрізнятися від того, що робили Сталін, Гітлер і Пол Пот у своїх країнах з підпорядкованими їм народами – в СРСР, Німеччині і Камбоджі.

Усе це починає викликати все більше засудження в світі, і у міжнародного співтовариства немає жодного іншого вибору, як і далі продовжувати реалізацію політики батога і пряника. Та ситуація, яка склалася, вимагає більше застосовувати палицю і менше мокву.

Власне, це чітко озвучив у Сеулі держсекретар США Джон Керрі, адже наростання небезпеки з боку Північної Кореї є загрозою, яка поширюється далеко за межі регіону.  Тому для Америки дуже важливо не дати цій північнокорейській загрозі вийти за «червону лінію».

Це ще актуально з тієї причини, що під час вторгнення російських окупантів на територію України, Москва  (використовуючи потужну мережу своєї агентури), спромоглася дестабілізувати ситуацію в багатьох потенційних гарячих точках в світі.

Тому не можна виключати того, що у якийсь момент наростання загострення відносин із Заходом, Кремль не захоче розіграти «північнокорейську карту», спровокувавши черговий виток конфронтації на Корейському півострові.

Сполучені Штати закликали Північну Корею утриматися від дій, які розпалюють напруженість в регіоні після того, як державні ЗМІ КНДР повідомили про випробування підводних балістичних ракет, запущених з субмарин.

Однак, що сьогодні може задіяти Америка для стримування КНДР? Яка мета і цілі контактів Вашингтону з Пхеньяном? Щоб запобігти війні? Щоб пришвидшити крах режиму чи створити умови для сприяння економічним реформам в країні?

Протягом багатьох років усунення програми створення ядерної зброї в Північній Кореї було пріоритетом для США. Але Вашингтону не вдалося заблокувати просування Пхеньяну в цьому напрямку. І з однієї дуже простої причини, Росії було вигідно передати КНДР свої ядерні технології, адже таким чином американці отримували на додаток для себе ще одну гарячу проблему в Східній Азії.

Звісно, до того, як північнокорейці отримали ядерну зброю, можна було ще встигнути розбомбити ядерні об’єкти в КНДР, як це в 1981 році зробив Ізраїль в Іраку. Але, у такому разі, це б точно спровокувало нову війну між Північною та Південною Кореєю.

На жаль, визначення того, що КНДР є поганим партнером на переговорах, розглядалося досі, як достатнє виправдання для того, щоб не розробляти комплексну стратегію щодо Північної Кореї, яка б складалася з позитивних і негативних стимулів, каліброваних в міру необхідності таким чином, щоб привести і тримати Пхеньян за столом переговорів.

Враховуючи той факт, що процес шестисторонніх переговорів не вдався, а Китай не зміг (чи не захотів) прикласти достатньо зусиль для ліквідації північнокорейської ядерної програми, чи не варто було б спробувати змінити сам формат переговорів?

Реальних варіантів перезапуску мирного процесу не так вже й багато до того часу, поки КНДР не повернеться за стіл переговорів. Але заява держсекретаря Джона Керрі з цього питання показують, що США  налаштовані рішуче і готові створити, впровадити і ретельно вивіряти пакет стимулів і санкцій, щоб чиновники з Північної Кореї визначилися з тим, чи в їхніх інтересах брати конструктивну участь у цьому процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s