Париж мирить Ізраїль та Палестину

 «Дзеркало тижня. Україна» №23, 26 червня 2015

Віктор Каспрук

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу відкинув французьку ідею відновлення ізраїльсько-палестинського мирного процесу за міжнародної підтримки. 

Про це він заявив під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Франції Лораном Фабіусом, який прибув у регіон для просування цієї ініціативи. Слова ізраїльського лідера свідчать, що він не готовий грати за правилами, які йому нав’язують із-зовні. “Мир може бути досягнутий тільки шляхом прямих переговорів між сторонами без попередніх умов. Він не прийде від резолюцій ООН”, — підкреслив Б.Нетаньягу.

Незрозуміло, на що розраховував Лоран Фабіус, коли вирішив просувати свою ініціативу там, де прогнозовано можна було чекати її неприйняття. Адже, намагаючись виступати в ролі адвоката палестинців, Париж лише вкотре продемонстрував неготовність європейських країн реалістично подивитися на можливість вирішення затяжного конфлікту на Близькому Сході.

І, хоча важко сказати, що пообіцяв палестинській стороні міністр закордонних справ Франції, який напередодні зустрічі з Нетаньягу побував у Палестинській автономії, — але сподівання палестинців, що результатом цих переговорів має стати міжнародне визнання незалежності Палестини, не зовсім корелюється з баченням Тель-Авіву. На чий погляд, без визнання палестинцями Держави Ізраїль ні про яку Палестинську державу не може бути мови.

Лоран Фабіус — досвідчений політик, і він не міг не розуміти, що бажання Парижа в найближчі місяці просувати в Раді Безпеки ООН палестино-ізраїльське питання має узгоджуватися з Тель-Авівом. Тому схоже, що його візит до Ізраїлю був попередньо не достатньо підготовлений і не дав реальних результатів. Але якщо французам знадобилося, щоб їхня ідея була розтиражована в пресі, то вони досягли успіху.

До того ж слід пригадати, що візит Лорана Фабіуса в Єрусалим відбувся в напружений момент у франко-ізраїльських відносинах. Критика Францією війни влітку 2014 р. в секторі Газа, осуд Парижем будівництва ізраїльтянами поселень на Західному березі та підготовка до проекту резолюції у Раді Безпеки створили відчуття реальної кризи у відносинах між двома країнами.

Однак ізраїльська позиція мала бути добре зрозумілою Франції. Адже буквально кілька тижнів тому радник з національної безпеки Нетаньягу Йосі Коен зустрівся з Лораном Фабіусом у Парижі, де висловив незгоду Ізраїлю на будь-який проект пропозиції в Раді Безпеки щодо ізраїльсько-палестинського питання.

Але, незважаючи на відому їм позицію Тель-Авіва, французи переконані в тому, що, коли переговори між Ізраїлем та палестинцями зайшли в глухий кут, міжнародне співтовариство (а особливо європейські країни) мусить активно втрутитися. Л.Фабіус вважає, що необхідно підштовхнути мирний близькосхідний процес прийняттям Радою Безпеки ООН резолюції, яка визначатиме принципи врегулювання конфлікту.

Французький проект резолюції закликає до негайного відновлення переговорів між Ізраїлем та палестинцями і задає часові рамки у 18 місяців для досягнення постійної угоди. Якщо постійної угоди не буде досягнуто впродовж цього часу, французькі дипломати кажуть, що французький уряд визнає Палестинську державу.

Проект резолюції закликає до створення Палестинської держави, заснованої на територіях, якими палестинці володіли на 4 червня 1967 р., і визнання Єрусалима як столиці обох країн. Вона також закликає до врахування вимог безпеки Ізраїлю, які мають бути “в центрі мирних переговорів”, та запевняє, що мирна угода втілюватиме “принцип двох держав для двох народів”.

Кілька місяців тому, прямо перед виборами до Кнесету в Ізраїлі, Франція вже намагалася внести свій проект до Ради Безпеки ООН. Проте вона не зробила цього кроку. І не через палестинську відмову прийняти проект резолюції, сформульований у Парижі: Л.Фабіус, що мав намір представити новий проект на розгляд Ради Безпеки в червні або липні, відклав цей крок на прохання Сполучених Штатів, які хотіли дочекатися підписання ядерної угоди з Іраном, що має відбутися до 30 червня.

Оскільки Ірану та світовим державам знадобиться більше часу для завершення угоди, місяць серпень — період відпусток, то схоже, що Фабіус планує поставити свою пропозицію на голосування в Раді Безпеки у вересні, під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. І, хоча до вересня залишається ще два місяці, вже тепер можна прогнозувати, що Франція висуває ізраїльтянам наперед неприйнятні вимоги. Адже проект резолюції ніби намагається свідомо ігнорувати наслідки війни Судного дня 6 жовтня 1973 р. (коли Єгипет і Сирія напали на Ізраїль) та ті територіальні втрати, яких зазнали палестинці після цієї арабської воєнної авантюри.

Незрозуміло, чи уявляє собі Лоран Фабіус, чим може закінчитися таке лобіювання арабських інтересів на міжнародній арені? Адже, вимагаючи переглянути наслідки подій 1973 р., французи, по суті, заохочують ісламських агресорів до повторення аналогічних дій. Тобто у вересні, замість початку процесу примирення і порозуміння між двома сторонами близькосхідного конфлікту, цілеспрямовано провокується новий виток протистояння.

Врешті, навіщо все це сьогодні Франції? Звісно, такі ініціативи і їх широке обговорення на певний час справді можуть підвищити вагу та рейтинг Парижа на міжнародній арені. Франція, виступаючи в ролі миротворця, одночасно підвищує і свій рейтинг постійного члена Ради Безпеки ООН.

Однак, видається, не це є головним мотивом французького керівництва. Більше схоже на те, що уряд соціалістів Франсуа Олланда починає “грати” на свою політичну перспективу. І, добре розуміючи, що шансів на наступних президентських виборах у Франції в 2017 р. виграти у правоцентристів на чолі з “Союзом за народний рух” Ніколя Саркозі у них небагато, відверто заграють з мусульманським електоратом.

Хто знає, чи вдасться цей політичний трюк команді президента Олланда, але таке загравання може призвести до інших, несподіваних наслідків. Бо лобіювання інтересів палестинців цілком здатне опосередковано викликати потужну хвилю антисемітизму в самій Франції.

З іншого боку, хоч Ізраїль — невелика країна, ізраїльське лобі є впливовим у багатьох державах, не кажучи вже про Сполучені Штати. Чи в уряді Олланда сподіваються, що відверте ігнорування його інтересів Тель-Авів просто залишить без уваги? Чи французькі соціалісти думають, що вже досягли такого авторитету у світі, що можуть вирішувати долі інших держав так, як їм самим заманеться?

Важко сказати, чому Лоран Фабіус вирішив виступити в ролі “політичного Дон Кіхота”. Адже він добре розуміє, що без підтримки Сполучених Штатів пропозиція Франції про створення палестинської держави, якщо її й буде представлено в Раді Безпеки ООН, пройти не зможе. А американська делегація не накладе вето цю пропозицію, якщо французький текст буде збалансований і не діятиме на шкоду Ізраїлю. У тому числі, там мають бути зафіксовані посилання на ідентичність єврейської держави та відмова від права на повернення біженців на її територію.

І, хоча різні версії французької пропозиції останніми тижнями блукають у Міністерстві закордонних справ Франції, питання цих двох “політичних мін” ще не вирішені. Французькі дипломати намагаються творчо сформулювати таку компромісну пропозицію, яка б змогла задовольнити американців і водночас стала б прийнятною для арабів.

Тим часом можна сказати, що, попри все, візит Лорана Фабіуса на Близький Схід став знаковою подією. Він явно дав зрозуміти прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньягу, що для Франції, і з нею — значної частини Європи, після вирішення “іранського питання” проблема палестино-ізраїльського конфлікту повернеться в центр уваги.

“Блискавичний візит” Лорана Фабіуса, який тривав 24 години, до Єгипту, Йорданії, Палестинської автономії та Ізраїлю підтверджує: ізраїльсько-палестинське питання знову стає основною і головною темою близькосхідної політики.

Світ повинен допомогти палестинцям і дати їм надію, але це має бути зроблено не за рахунок інтересів Ізраїлю. І тому не потрібно плекати жодних ілюзій з приводу того, що натиском на Єрусалим можна примусити його поступитися своїми національними інтересами. Поступки обох сторін мають бути вагомі й реальні, але не можна вирішувати це питання, ігноруючи інтересами однієї сторони на користь іншої.

http://gazeta.dt.ua/international/parizh-mirit-izrayil-ta-palestinu-_.html

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s