Втеча наркокартельного «графа Монте-Крісто» привертає увагу до кримінальної Мексики

Віктор Каспрук

Подією десятиліття стала втеча злочинця номер один в світі (після ліквідації Усами бен Ладена) – найвпливовішого мексиканського наркобарона Хоакіна Ґузмана Лоера. Відомого в кримінальних колах Мексики ще й як «Ель Чапо» («Коротун»), котрий керує наркокартелем «Сіналоа».

Наркокартельний «граф Монте-Крісто» ніби повторює втечу Едмонда Дантеса з замку Іф у романі Олександра Дюма-батька. Хоча тут усе значно складніше. Ґузман зникає через 1,5 кілометровий тунель, вхід у який починався в душовій у його камері. Він втік з в’язниці суворого режиму «Альтіплано», що знаходиться в 90 хвилинах їзди на захід від столиці Мехіко, де ще ніколи до того втікачів не було.

Ця втеча стає величезним ударом по уряду президента Мексики Енріке Пенья Ньєто, який розтрубив про захоплення Хоакіна Ґузмана, як про найважливішу перемогу у довгій і кривавій війні проти торгівлі наркотиками. Тепер цієї перемоги вже немає, а мексиканському президенту потрібно переобиратися знову в 2018 році. Ґузману вдалося завдати величезного удару по його політичному авторитету.

Але сьогодні в Мексиці важко зайти того, хто б повірив у те, що «Ель Чапо» вдалося вислизнути без відома високопоставлених фігур в правоохоронних органах. Мексиканські експерти переконані у тому, що існує змова між наркокартелем «Сіналоа» та поліцейськими і армійськими чинами, що дозволяє йому зберігати свій контроль на основних маршрутах проходження наркотиків в країні.

Незважаючи на зусилля і певні успіхи уряду Мексики, який зарахував наркокартелі до найбільш серйозних «екзистенціальних загроз», величезні прибутки в діапазоні між 15 і 30 мільярдів мільйонів доларів на рік дозволяють торгівцям наркотиками, як і раніше користуватися величезною владою. Що дає можливість підкупати корумпованих чиновників в системі правосуддя або виплачувати великі хабарі за відкриття «вікон» для наркотиків, що підриває успіх операції в країні.

Найнебезпечніше те, що торгівці наркотиками вливають мільярди доларів своїх «прибутків» у розбещення державного апарату, тоді як країна має пройти через історичні політичні перетворення.

Наркобарони завжди шукали захисту в поліції і політичних діячів, але віднедавна їхні впливи почали сягати критичної межі, за якою існує можливість втрати державою контролю за підпорядкованою їй територією. Хоча деякі економісти вважають, що якби раптом вдалося повністю зупинити потік наркотиків до США, то народне господарство Мексики могло бути серйозно дестабілізоване.

Загроза корупції, котра підживлюється наркотиками, є дуже потужною. Вона послаблює державні інститути та провокує насильство. Загроза картелів застосування насильство у поєднанні з обіцянками фінансової вигоди (свинець або срібло), впливає на поліцію і урядових чиновників. Вплив цієї загрози більше прослідковується серед місцевої поліції і поліції штатів, де історично стандарти є більш низькими та існує менше контролю за відслідковуванням корупції.

Те що відбувається сьогодні в Мексиці американські експерти визначають, як наркодемократію. Незаконна торгівля наркотиками прямим чином впливає на економічні і правові інституції країни, а її реалізатори мають вплив на державно-громадянські відносини у суспільстві. Мексиканські наркоторгівці виступають, як організована структура, котра спромоглася вписатися в політичне навколишнє середовище, в межах якого вони проводять свій «бізнес».

Цей «бізнес» починається в країнах-виробниках і по ланцюгу від переробників та розповсюджувачів досягає в кінці країни-споживача. Структуруючи методи своєї діяльності, наркобарони дотримуються чіткої стратегії, котра має відповідати потребам конкретного злочинного угрупування.

Щодня більше 50 тисяч автомобілів перетинає мексикансько-американський кордон. Раніше мексиканські картелі тільки відповідали за переміщення вантажів через кордон і отримували за це лише невелику частину прибутку. Тепер правила змінилися і мексиканці одержують більше ніж половину прибутку, через зменшення впливу колумбійських наркомафіозі і залучення більш інтелектуальних технологій у реалізацію цього «бізнесу».

Замість використання субмарин, пароплавів та інших високотехнологічних засобів транспортування, мексиканські боси почали використовувати теорію ймовірності. На пункт перетину кордону одночасно надсилаються приблизно 4 чи 5 автомобілів завантажених «товаром». Якщо прикордонна служба щось запідозрить, вона за логікою зупинить лише один автомобіль, а інші безперешкодно потраплять до Сполучених Штатів.

Однією з найбільших небезпек незаконної діяльності наркокартелів є те, що вони можуть монополізувати і купувати великі частини законних галузей промисловості. Левову частину своїх прибутків вони можуть собі дозволити використовувати для руйнування і знищення бізнесів конкуруючих кампаній, доводячи їх до неминучого банкрутства.

Успіх картелів у законному бізнесі має три ефекти: відбувається змішування законних та незаконних грошей, і у такий спосіб «відмиті» кошти стають частиною всієї мексиканської фінансової системи; це накачує незаконні капітали у мексиканські бізнеси, приносячи напругу в економіку країни; та віддає на поталу законні бізнеси, роблячи їх неконкурентоздатними у протистоянні з компаніями, котрі підтримують картелі.

Успіх картелів залежав і продовжує залежати від захисту, який їм надавала політична система. Підкупами хабарами мексиканські наркокартелі оплатили своєрідний тип податку політичним діячам і силовим контролюючим структурам, за дозвіл займатися своїм «бізнесом».

На сьогодні економіка Мексики і політична структура країни є залежними від грошей, котрі надходять від торгівлі наркотиками. Й для того, щоб заблокувати структурні зміни мексиканські картелі продовжують пускати своє коріння в політичні і економічні сфери, пристосовуючи політичні впливи і повноваження політичних діячів під власні потреби.

Виходячи з цього, дуже легко припустити, що Хоакін Ґузман дуже легко міг заплатити і 100 мільйонів доларів зі своїх більше, ніж мільярдних статків, щоб ця втеча відбулася. Це випливає з розмірів і складності тунелю. Але потрібно було й дуже багато заплатити і за те, щоб його будівництво такий тривалий час залишалося «непоміченим».

Але, якщо припустити, що корумповані чиновники у в’язниці діяли заодно зі спільниками наркобарона, то тоді, звісно, все сходиться. А він дременув так далеко, що знайти його вдруге буде куди більш проблематично.

Але чого ще можна було чекати від країни, де підкуп поліцейських і корумпованих чиновників на верхніх і нижніх рівнях став ледве не національною традицією?

Мільярдер від наркотиків і злодій в законі має необмежені ресурси для того, щоб проплатити «свій тунель» на волю, роздавши незліченні хабарі працівникам в’язниці і урядовцям та купити їх мовчання і невтручання.

Можна сказати, що Мексика потрапила до замкнутого кола. Оскільки рівень корупції став такий, що за гроші можливо купити все. Тому Мексика й надалі залишатиметься наркодержавою, де уряд явно не знаходиться на своєму місці. І немає ні волі, ні ресурсів, ні персоналу серед силовиків, щоб придушити засилля наркобаронів в країні.

Хоча при цьому можна зробити припущення, що можновладці, які годувалися з рук наркобарона, побоюючись, що він був готовий почати говорити і компрометувати тих, з ким він співпрацював, допомогли йому вирватися на волю.

У такому разі, він, ймовірно, може бути ліквідованим в процесі його чергового піймання. А до цього, йому буде дозволено залишатися в живих в бігах до того часу, поки він буде мовчати.

Проте поки система мексиканської політики працює на хабарах, подібну «ідеологію» важко змінити. Що дає можливість особам, котрі мають в своєму розпорядженні значні ресурси, тим чи іншим чином ухиляться від покарання.

Увесь парадокс ситуації навколо Хоакіна Ґузмана полягає у тому, що на відміну від злочинця, який є «самотнім вовком», лідер картелю – це «генеральний директор» злочинної організації, яка може продовжувати працювати з ним, або без нього.

Таким чином, після 16 місяців проведених «Ель Чапо» в ув’язненні, не можна сказати, що цей арешт негативно вплинув на операції з наркотиками, які проводив картель «Сіналоа». Адже він не допоміг демонтувати картель, а його «працівники» й далі продовжують свою «титанічну працю».

Втеча головного наркомафіозі – це виклик усьому цивілізованому світу, але, перш за все – США та Канаді, котрі найбільше задіяні у збуті та транспортуванні наркодурману. Ця втеча призведе до нових кримінальних війн і до нового витка протистояння спец структур США та Канади з наркомафією. Хвиля протистояння невідворотно зачепить і Європу в цілому, і Україну зокрема. Проте для України втеча Ґузмана має додаткові наслідки.

Для України справа «Ель Чапо» є чудовим наглядним прикладом, що може зробити тотальна і неконтрольована корупція з потенційно багатою країною. Адже відмінність нинішніх мексиканської та української моделей «корупційної демократії» полягає лише в орієнтованості на дещо інші джерела та потоки.

Наразі проходження наркотрафіку в Україну через Закарпаття і виробництво синтетичних наркотиків на Донбасі стали однією з причин того, за що так активно воюють з українцями «чечени» (бойовики Кадирова), так звані «ополченці» і заслані Росією «козачки».

Наявність такого наркотрафіку сприяє розкладанню силових структур. Хоча, на щастя, таких наркобаронів в Україні немає, але якщо не боротися з цим, то вони обов’язково будуть.

У той час, як мексиканська держава є переважно наркотико корупційно-орієнтованою, українська є переважно дерибанно-корупційно орієнтованою – основаною на пограбуванні державної власності, природних та інших суспільних багатств.

Як і Мексиці, в Україні неможливо збудувати реально ліберально-демократичну державу, доки не буде реально подолано корупційну основу – розкрадання багатств країни. Саме це і має стояти стратегічним питанням № 0 – перед тими, хто приймає рішення. Поки що це далеко не так – результати ми усі бачимо навколо себе…

 

 

 

 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s