США-Куба: відновлення стосунків – сенсація. Але не більше того

 Віктор Каспрук

Помітного впливу на геополітику ця подія мати не може: за 55 років ворожнечі тренди світових небезпек принципово змінилися

Те, що в кубинській столиці Гавані, після більше ніж півстоліття недовіри і непорозумінь, відкрито посольство Сполучених Штатів, буквально ще декілька років тому виглядало б цілковитою фантастикою. Але факт: ця подія стала кульмінацією багатьох місяців переговорів, метою яких було подолати десятиліття історичної ворожнечі.

Чи може перший крок американців назустріч країні, котра й надалі повністю контролюється політичним кланом братів Кастро, радикальним чином відразу змінити взаємини між двома державами? Ні, звичайно! Проблеми залишаються і зусилля, що спрямовані на нормалізацію стосунків між США і комуністичними правителями острова, скоріш за все, дадуть дивіденди не відразу. А п’ятдесят чотири роки холодної війни і ворожості між Сполученими Штатами та Кубою остаточно вже позаду? Адже Кубу і США сьогодні розділяють не тільки 150 кілометрів океану, а й безліч невирішених питань, котрі накопичились від 1961 року. Серед них – право колишніх втікачів повернутися на Кубу, доля майна, яке режим Кастро свого часу захопив у заможних кубинців.

Так, можна чекати, що посольство США в Гавані зможе налагодити співпрацю американських кампаній, які зацікавленні в інвестування на Кубі, а також допоможе громадянам Америки в їхніх поїздках на острів. Але, водночас, не зовсім ясно, як у подальшому буде проходити сам процес нормалізації, котрий до того був уповільнений затяжними суперечками (у тому числі щодо прав людини), а також бажанням Гавани тримати суспільство і економіки в вузді та жорсткого контролю державою. А ще звернімо увагу на те, що американське економічне ембарго проти Куби залишається в силі, і тільки Конгрес може зняти його. Республіканська більшість у Конгресі навряд чи піде на це найближчим часом, незважаючи на заклики президента Барака Обами. І що тоді?

 Якийсь дивний залишає Обама «слід в історії»…

Чесно кажучи, трохи набридли «штамповані» розмови про те що Обама під кінець другого терміну дбає про «красиву» історичну спадщину. От, мовляв, крім Барака Хусейна, ніхто з американських президентів не розв’язав стільки, здавалось би, вічних вузлів. Якщо і є в цьому частка істини, то тоді доведеться визнати: нинішній президент США – дуже наївна людина.

Бо під ці розмови відразу ж пригадується політика адміністрації Обами щодо «поміркованих ісламістів» (як думали у Вашингтоні) в Єгипті. У результаті маємо після президента-ісламіста Мохамеда Мурсі, президента-фельдмаршала Абдулу Фаттаха аль-Сісі, який замість орієнтації на Сполучені Штати (як це було в часи колишнього президента Хосні Мубарака), постійно намагається загравати з Росією. А ще – затята підримка «сирійських демократів», які, насправді, виявилась цілком фундаменталістськими зарізяками.

Та й примирення з Іраном також є досить специфічним. Адже після підписання ядерної угоди з «шісткою» провідних країн світу, Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї (на багатолюдному мітингу прихильників режиму іранських мулл) так само, як і раніше вдавався до гострої антиамериканської риторики. Так що по суті змінилося? Це вже не кажу про те, що невдоволеними залишилася чи не всі провідні країни регіону – Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ізраїль… І це вже не згадуючи про те, що саме пообіцяли ізгою-Путіну за відмову від блокування цієї угоди.

Так, що відновлення дипстосунків між США та Кубою це така сама «перемога»? Ні, звичайно. Багаторічне ембарго полягала у тому, щоб обмежити або якомога більше мінімізувати «революційні» впливи режиму Кастро. Тепер у світі змінився тренд: основна небезпека йде від ісламського фундаменталізму, то фантомних болів екс-імперської Росії.

Флорида не в захваті

Втім у США цей «історичний прорив» ще може створити певні проблеми і Обамі, і його однопартійцям-демократам. Угода з Кубою вже викликав різку критику у штаті Флорида, де проживає в США найбільша кількість «кубинських американців». Чисельні кубинсько-американські політики наголошують на тому, що Обама не отримав нічого взамін, у той час, коли брати Кастро будуть лише пожинати вигоду. Сенатор Марко Рубіо, син кубинських іммігрантів, навіть, пообіцяв блокувати кандидатуру на посаду посла на Кубі. «Куба – це не тільки острів зі старими автомобілями, це країна, яка управляється деспотичним режимом, який забезпечує безпечну гавань і базу для форвардних операцій для Росії та Китаю в нашій півкулі, – наголосив сенатор Рубіо, – це прихисток для терористів і втікачів, які вбивали американських громадян…».

«Острів Свободи» забезпечував, скоріше всього, свободу від здорового глузду, свободу від грошей, від освіти, від інвестицій. Свободу палити сигари і нічого не робити. Бо, на жаль, режим Кастро відучив велику кількість кубинців взагалі працювати. Саме працювати, а не імітувати роботу.

Радикально налаштовані американські експерти не приховують сарказму з приводу зближення США з «островом братів Кастро»: «Може, час відкрити у себе посольство «Ісламської республіки»? Для лібералів це було б хорошим приводом організувати вуличні святкування».

Росія? Її уже використано!

Не менш цікаве питання – чи зможе зближення США і Куби зменшити впливи Москви на Гавану? Адже після того, як Росія вже списала левову частку боргу «Острову Свободи», Кастро можуть шукати собі нових друзів і поза Кремлем.

А дружба ця була ще та. Достатньо згадати Карибську кризу, коли світ ледве не  згорів в ядерній катастрофі, після того, як СРСР намагався таємно розмістити ракетні установки на «острові Свободи», в якихось секундах підльотного часу до території США.

А потім Куба, підбурювана Москвою, направляла терористів-заколотників, того ж знаменитого Че Гевару, до кількох держав Центральної і Південної Америки, в спробі розпалити там революцію комуністичного стилю.

А ще Кремль успішно використовував Кубу в якості проксі-сервера розпалювання «визвольних воєн» в Африці. Громадянська війна в Анголі стала кривавою і затяжною саме завдяки втручанню СРСР і кубинській інтервенції до цієї країни. Чисельність кубинських військ там зростала від 35 тисяч у 1982 році – до 60 тисяч в 1988-му, після цієї війни 100 тисяч людей в Анголі залишилися каліками. А ще кубинський спецназ воював в Ефіопії і Мозамбіку.

Втім, історія знає багато прикладів, коли тоталітаризму досить відкрити маленьку шпаринку – і потік здорового глузду змиває всі мури. Зміни на Кубі є невідворотними і туди поступово, але неухильно повертатиметься ринкова економіка. У такому разі Росія нічого не зможе запропонувати Гавані.

Україна-Куба: дружба після комунізму

Вирівнювання стосунків між США та Кубою прогнозовано позитивно вплине на кубинсько-українські взаємини. Адже, хоча після перемоги Революції Гідності відносини між Україною і Кубою погіршилися, жодного підґрунтя, окрім путінсько-кастрівського антиамериканізму це погіршення ніколи не мало. Воно, до того ж, було одностороннім, оскільки історично Україна завжди, навіть у часи СРСР, була налаштована дружньо стосовно Куби та її народу.

Сьогодні ж, коли Гавана і брати Кастро з запізненням в півстоліття повертаються до більш реалістичної політики й економіки, наші зв’язки з колишнім «Островом Свободи» трансформуються у зв’язки з «островом більш здорового глузду».

Україна не стане для Куби, а Куба не стане для України таким же стратегічно важливим партнером. Проте давні дружні стосунки двох країн та народів, котрі перехворіли на комуністичну лихоманку і повертаються до здорового способу співжиття з навколишнім світом – неминуче відновляться.

www.tochno.media/rus/story/ssha_kuba_vidnovlennya_stosunkiv_sensatsiya_ale_ne_bilshe_togo-1437490486/

 

 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s