БІЛОРУСЬ – НЕ УКРАЇНА

Схоже, що у «сябрів» поки що існує єдиний спосіб позбутися довічного Лукашенка: зробити вигляд, ніби виборів не існує

 Віктор Каспрук

В Білорусі у жовтні вибори. Президентські. Оскільки країну уже ось більше 20 років важко собі уявити без Олександра Лукашенка на чолі, то «бацька», звичайно, балотуватиметься і, звісно, переможе. Українцеві це дивно, у нас з тих пір скільки всякого було: Кучма несподівано переміг Кравчука, «Канівська четвірка» ганебно програла Кучмі, перший Майдан і Помаранчова революція, фантастична реінкарнація Януковича, другий Майдан і Революція Гідності… А у них – Лукашенко. Як це так, а Конституція, дивуємось ми, далекі від білоруських проблем. А от так…

 Лукашенко назавжди: як це було

 Як зазначає Ігор Лєднік – координатор Правозахисного руху «Наша Білорусь» та Громадянської онлайн-ініціативи «Європа без диктатур!» – У листопаді 1996 року в Білорусі проходили два політичних процеси – ініційований парламентом імпічмент Лукашенка у відповідь на оголошений ним референдум, який вів до зміни конституційного ладу країни. (Це коли в Білорусі і прапор національний замінили на «радянський» і взагалі здійснили крутий поворот в «постсовкізм». Авт.) Призначений на 24 листопада референдум міг не відбутися, але на допомогу Лукашенку прилетіли російські емісари (Черномирдін, Строєв, Селезньов) і нав’язали сторонам протиборства підписання угоди «Про суспільно-політичну ситуацію та конституційній реформи в Республіці Білорусь». Цим росіяни зірвали імпічмент і дали можливість Лукашенку провести референдум. А 8 років по тому, 17 жовтня 2004 Лукашенко провів ще один «доленосний» референдум по зняттю конституційних обмежень на перебування на президентській посаді. Ніхто не знає реальних підсумків голосування, оскільки він з листопада 1996 року повністю контролює виборчу систему Білорусі». Отак «бацька» став довічним без усяких лапок президентом. Тут, хіба що, приліт інопланетян може зарадити…

Вибори «без несподіванок»: як це робиться

 От і зараз, в 2015-му, Білоруський Гельсінський комітет отримав негативну відповідь на своє звернення до Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів. Комітет просив реалізувати три прості рішення, які змогли б забезпечити прозорість виборчого процесу: опублікувати дані голосування з розбивкою по виборчих дільницях; в обов’язковому порядку видавати спостерігачам на ділянках завірені копії протоколів про підсумки голосування; встановити чітку процедуру підрахунку голосів, за якої позначки на кожному бюлетені будуть проголошуватися вголос з демонстрацією всім присутнім членам дільничних комісій і спостерігачам.

Нічого дивного у тому, що ЦВК відмовилася від прозорого підрахунку голосів. Мовляв, нема чого, без вас знаємо, як порахувати! А призначені на 11 жовтня вибори президента Білорусі виглядатимуть, як для європейської країни, дуже екзотично. І багато хто з серйозних експертів вже зараз висловлюють думку, що ті, хто поважають Білорусь, мали б взагалі не висуватися для участі у цьому «дешевому дорогому шоу».

Та хоча більшість, так званих, кандидатів у президенти Білорусі, яких нагнали на ці вибори стусанами для «альтернативи», добре усвідомлюють свою блазенську роль, мабуть були серед них і такі, які це зробили добровільно. Адже когось із опозиціонерів цілком може влаштовувати ситуація, коли вони беруть участь у цій «виставі», але «бацька» не чіпає їх, бо знає, що вони не складають жодної небезпеки для його «трону». І не виключено, що перебування у статусі постійного політичного спаринг-партнера Лукашенка несе їм певні (явні чи приховані) дивіденди чи блага.

Оскільки абсолютно очевидно, що в тоталітарній державі, яка побудована за двадцять років президенства Лукашенка, виграти політичну боротьбу у нього неможливо. А робити вигляд, що участь на виборах формує політичні сили, котрі згодом, після падіння режиму диктатора, будуть здатні замінити діючу владу, як мінімум наївно. Оскільки диктатор збирається правити пожиттєво, і на жодні поступки білорусам у цьому питанні йти не збирається.

За великим рахунком, у Білорусі зараз йде «гра» спецслужб. Головну скрипку тут грає любий серцю Лукашенка КГБ. Спецслужби роблять усе для просування лише одного кандидата у президенти. Кандидата, який має безмежні можливості заборонити в Білорусі що завгодно і примусити до чого завгодно тих, хто пробує з ним зіграти у «політичні наперстки». Адже тільки один Лукашенко володіє всіма ресурсами: фінансовими, адміністративними, силовими і, безперечно, кримінальними. А коли йому буде треба, то він може дуже легко «приймати» під свої потреби будь-які закони.

Чи існують ліки від політичного пофігізму?

 Існує певна закономірність, що в країнах, де слабке (або відсутнє зовсім) громадянське суспільство, населення  завжди на свою голову ( і шию)  знайде собі покровителя (президента, «бацьку», хрещеного батька чи ще якогось ідола) знімаючи цим з себе відповідальність за своє майбутнє та майбутнє своєї держави.

Чи є у білорусів хоч шанс вилікуватися від політичного пофігізму і інфантильності? Звісно, що так: потрібно ігнорувати усі без винятку владні політичні заходи.  Лікування – це повна відмова від будь-якої співучасті у діяннях влади. Лише у разі масового бойкоту і ігнорування цих «фарс-виборів», білоруси пошлють потужний сигнал світовій спільноті – «ми не вважаємо Лукашенка президентом Білорусі і тому ці вибори для нас є нелегітимними».

Вже зараз в Білорусі звучать голоси, що після Лукашенка взагалі варто відмінити президентську посаду, а потім вже спільно, всім разом у парламенті шукати вихід з цього «болота».

Та поки що опозиції необхідно переконати дуже інертне і інфантильне політично білоруське суспільство у тому, що йти на ці «вибори» це те ж саме, що сісти грати з шулером у карти. І лише порожні виборчі дільниці зможуть змусити диктатора задуматися над свою подальшою долею.

На думку того ж Ігоря Лєдніка: «все дуже просто – головне у день «виборів» взагалі не виходити з дому. Спостерігачі повинні зафіксувати порожні дільниці. На кількість отриманих голосів вже ніхто давно не вважає, а порожні виборчі дільниці заповнити навіть чиновниками-холуями,  їхніми дітками, дружинами й коханками не дуже-то й вийде. Головне не створювати масовки. І якщо кожна людина буде ігнорувати те, що їй нав’язує режим і не дозволить робити із себе дурня, то нічого в «бацьки» не вийде. Тому головне – це солідарність і бойкот».

Погляньте, а Москва ж – за вами!  

 З білоруським аналітиком можна трохи й посперечатися. Адже він не врахував у своєму списку підконтрольних Лукашенку «служивих людей» ще з МВД, КГБ, армії, урядовців, бюджетників – усіх тих, хто не вміє думати самостійно, а може лише виструнчившись виконувати накази довічного президента.

Не варто забувати й про  є те, що більш ніж реальною альтернативою  черговим «виборам Лукашенка» для Білорусі, є військове вторгнення Росії. Адже після підлого загарбання Росією частини українських територій, цілком зрозуміло (якщо уявити собі гіпотетично), що Лукашенка таки вдалося перемогти на чесних президентських виборах, сусідній диктатор відразу б посунув на Білорусь, адже у Кремлі її державну незалежність зневажають ще більше, аніж українську.

Як пройти Білорусі між Сцилою і Харибдою необхідності змін та загрозою з боку Москви – це дуже складне питання. І тут надзвичайно важливим є те, чи зможе Україна відбити агресію на Сході та в Криму, і, що не менш важливо, домогтися позитивних змін і стати складовою частиною об’єднаної Європи.

http://www.tochno.media/rus/publication/bilorus-ukrayina-1439551702/

 

 

 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s