Біженці в Європі — виклик Україні?

Київ 1. 15 вересня 2015

Віктор Каспрук

Потужна хвиля біженців до Європи стала своєрідним тестовим випробуванням для європейців на гуманізм, толерантність і співчуття до знедолених. Люди, котрим на батьківщині загрожувала втрата життя від близькості до воєнних дій чи тероризму ІДІЛ (Ісламська держава Іраку та Леванту), напевно мають право на допомогу, підтримку та надання притулку. І тут європейці показують свої найкращі, притаманні їм якості людяності та турботу про знедолених, які, під тиском життєвих обставин, вимушені покидати свої оселі, міста та батьківщину.

Але не варто закривати очі на те, що неконтрольоване просування нелегальних іммігрантів до Європи, створює і великі проблеми для корінних жителів континенту. Оскільки, коли потік біженців до країн ЄС буде збільшуватись і надалі такими ж прогресуючими темпами, то чи можливо буде зберегти Європу, такою, яка вона є сьогодні – заможною і безпечною? Чи від цього залишаться одні лише спогади?

Спостерігаючи за цією ситуацією, варто відмітити декілька чинників, котрі привертають увагу. Перший: якимсь дивним чином серед біженців із Сирії і інших арабських країн непропорційно високий відсоток людей, які добре володіють англійською мовою. Чи не означає це, що вони заздалегідь готувалися до «освоєння» Європи?

Другий: чому ці люди не спробували спочатку перебратися до таборів біженців в Туреччині і Йорданії? Або до сусіднього Єгипту, де не дивлячись на те, що там править військовий режим, їм (не маючи відмінностей в мові і культурі) набагато простіше було б інтегруватися і натуралізуватися?

Третій: у цих переселенців вистачило грошей не лише на оплату нелегального перевезення їх контрабандним шляхом, але вони можуть собі дозволити купувати недешеві квитки, щоб пересуватися європейськими теренами. Тож з цього напрошується висновок, що ці мігранти не є найбіднішими людьми у своїх країнах, які не мали зовсім засобів для існування.

Четвертий: чому серед цих біженців такий незначний відсоток християн? Хоча відомо, що саме християни піддаються, в першу чергу, винищенню терористами ІДІЛ. Саме вони б мали покидати небезпечну для них геноцидну територію.

Втім, виглядає дуже дивно, що арабські держави фактично самоусунулися від проблеми біженців. Саме багаті країни: Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, Оман і Об’єднані Арабські Емірати могли б прийняти (тимчасово чи назавжди) тих, хто так гостро потребує прихистку.

І парадоксом цієї ситуації є те, що чим більше мігрантів будуть приймати у Європі, тим більшою буде в наступному 2016 році їхня нова хвиля.
Загрози старій Європі
На перший погляд, Європі, котра потерпає від депопуляції свого населення, не завадить збільшення його чисельності та дешеві робочі руки. Але тут відразу виникає питання — якою ж буде якість цього нового населення?

Та й з приводу дешевої робочої сили – тут явно не все так просто. Оскільки навряд чи некваліфіковані (у своїй більшості) мігранти захочуть пристати на низькооплачувану і фізично важку роботу, воліючи краще претендувати на соціальну допомогу, котра є такою щедрою у розвинених європейських країнах. Мігранти очікуватимуть від європейських платників податків безкоштовного житла, освіти, медичного обслуговування, харчів та іншої державної допомоги.

Можна не сумніватися, що новоприбульці «ощасливлять» європейців погіршенням криміногенної ситуації та проникненням під виглядом біженців ісламських терористів. Таким чином, наступний рік може принести європейцям в окремих містах перенаселеність, злочинність, радикальний іслам, а отже – зменшення стабільності і багатства.

По суті, нова потужна хвиля біженців – це міна сповільненої дії, яка може вибухнути потім. Ці молоді чоловіки перебираються виключно у заможні країни. Очевидно, після того, як вони влаштуються на місцях, почнуть перетягувати свої родини, будувати мечеті і вимагати для себе однакових прав з корінним населенням європейських країн.

Таким чином, на європейські держави чекатиме подальша ісламізація. За цим явно неоптимістичним сценарієм, найбільш вразливою є Франція (де вже і зараз чисельність мусульманського населення складає більше 10 відсотків). А якщо Німеччина продовжуватиме масово приймати мігрантів, то й вона опиниться в зоні ризику. У кожному разі, на Європу чекають величезні політичні, економічні і соціальні катаклізми.

Якщо ж політичні противники подібного «переселення народів» і партії, які виступлять проти продовження цього процесу, отримають народну підтримку, то хвилю масової імміграції можна буде зупинити. Але водночас це може різко збільшити рейтинг правих партій, на кшталт популістського, анти-іммігрантського фінансованого Росією «Національного фронту» Марін Ле Пен у Франції чи значну активізацію неонацистських організацій у Німеччині.

В кожному разі можна прогнозувати, що наступного року можуть відбутися потужні виступи і масові протести у різних європейських державах, де громадяни не бажатимуть бачити таку велику кількість мігрантів у своїй країні.

Якщо ми згадаємо історію, то побачимо, що подібне вже було в європейському минулому. Коли після того, як араби підкорили сусідні народи, вони ринулися на завоювання Європи і вже підкорили майже усю Іспанію та частину Франції.

Тому, те що нині відбувається в Європі, дуже схоже на передумову настання «темних віків». Ситуація є настільки драматичною, що її неконтрольований подальший розвиток дуже можливо буде означати фундаментальну трансформацію західної цивілізації.

Біженці – це виклик і Україні

Але не менш важливим питанням є те, як цей наплив мігрантів до ЄС може вплинути на ситуацію в Україні? Адже вже зараз від декого з Європи долинають голоси, що якщо Україна претендує на перспективу входження до Європейського союзу, то і вона мала б розділити з європейцями тягар розміщення і облаштування у себе біженців.

Власне, до цього часу Україну «рятувало» те, що для потенційних мігрантів вона була не дуже привабливою з економічної і соціальної точки зору країною. Так само, як ми бачимо, більшість біженців не бажають надовго затримуватися ні в Греції, ні в Сербії, ні в Угорщині. Якби їх цікавила лише безпека, то навряд чи вони б відмовлялися від подібної можливості. Та вони прагнуть потрапити до Німеччини, Франції, Великої Британії, Австрії чи Швеції.

Але вже зараз можна прогнозувати, що через певний час у Берліні заявлять, що їхня країна вже перенасичена іммігрантами, і тому інші держави мають розділити з ними цю важку ношу. В такому разі, як би не хотіло угорське чи сербське керівництво відмовитися від «нових» громадян, зробити це їм буде непросто. Тоді в Євросоюзі встановлять жорсткі квоти кількості біженців, яких має прийняти кожна з країн. І нікуди вони від цього не подінуться.

Цілком можливо, що подібна квота (нехай і значно менша) буде Брюсселем запропонована й Україні. Тому вже зараз варто подумати над тим, що українці мали б робити у такому разі? Адже і відмовитися буде неможливо, і взяти на себе такі зобов’язання досить непросто.

А чи не варто Україні спробувати діяти на випередження, висунувши на офіційному рівні в рамках програми загальноєвропейської інтеграції ініціативу щодо готовності прийняття і адаптації певної кількості біженців? Оскільки, коли неможливо уникнути якихось не зовсім бажаних подій, то чи не краще взяти ситуацію під контроль в інтересах Української держави?

http://kyiv1.org/news/bigenci-v-evropi-viklik-ukrajini-043742/

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s