Чи є антисемітизм в Україні? Немає, як би не прагнули цього вороги!

Радіо Свобода 23.11.2015   

Віктор Каспрук

Декілька років тому мені подзвонили колеги з Ізраїлю з проханням, чи зможу я на кілька днів стати гідом в Україні для кореспондентки впливової газети Haaretz. Після її приїзду ми багато ходили Києвом, вона уважно за всім спостерігала, а в кінці свого перебування на українській землі зауважила, що наша столиця все більше стає схожою на європейську.

Але кульмінацією її перебування в Україні стало відвідування Музею під відкритим небом у Пирогові. Він прямо зачарував її, і гостя з Ізраїлю там сказала, що вірить у те, що Україна відбулася, як держава. Через певний час кореспондентка Haaretz надіслала мені свою статтю Golden Age of the Jews.

Власне вона вже тоді помітила ті тенденції єднання українців з євреями, за які нас, після Революції гідності, почали називати в світі жидобендерівцями.

Із розмов з друзями знаю, що євреї-вихідці з України підтримують нас у США, в європейських державах і в самому Ізраїлі. І такої масової і потужної підтримки України ніколи раніше не було.

Усе це раптом пригадалося під час прослуховування виступів на стихійному мітингу на майдані Незалежності в неділю, 22 листопада. Коли чоловік, який назвав себе представником Спілки офіцерів, дозволив собі антисемітські вислови.

Ще один виступаючий був ще більше категоричним, він прямо заявив, що Україною правлять євреї – Порошенко, Гройсман, і так далі по списку.

Кому це може бути вигідно?

Очевидно, що зараз в Україні дуже багато незадоволених людей. Так само очевидно, що затягування влади з реальними реформами, дуже схоже на те, як пацієнту оперувати ногу без наркозу, і при цьому не дуже поспішати, мотивуючи це тим, щоб йому не було боляче.

Порошенко і Яценюк дійсно допустили багато помилок, але головне, що вони не використали потужний інтелектуальний потенціал української нації. Крім того, вони абсолютно не розуміють, як важко живуть пересічні українці, котрі ледве зводять кінці з кінцями. Але вишуковувати у них національні ганжі, це не що інше, як печерні підходи.

На жаль, частина українського суспільства не дуже усвідомлює те, що вони живуть в інформаційно глобалізованому світі. І усі подібні виступи відразу ж будуть розтиражовані в російських та інших «дружніх» Україні зарубіжних медіа, і відповідно препаровані.

Таким чином відразу ж постає закономірне питання – кому сьогодні це може бути вигідним? Кому потрібно таким примітивним чином нацьковувати українців і євреїв одних на одних саме тоді, коли загроза з боку Москви незалежності української держави надзвичайно велика?

Не важко здогадатися, що днями напише путінська преса про подібних «патріотів», котрі задля здобуття сумнівної прихильності у люмпенізованої частини українського населення готові підірвати національну стабільність в Україні.

Вуха подібних провокаторів прямо чи опосередковано стирчать із Кремля. Адже це буде ще один чудовий привід для кремлівських пропагандистів розтрубити на увесь світ про те, що «фашисти» і «нацисти» в Києві піднімають голови.

Власне, свого часу питання про чистоту нації намагався піднімати Адольф Алоїзович Гітлер. Чи комусь із політиків починають сильно муляти його лаври?

Де вони «расово чисті» українці?

Стосовно вишуковування «расово чистих» українців у пригоді може стати досить простий підрахунок.

Якщо взяти своїх предків не за два попередні покоління, а за вісім. А це 200 років (коли рахувати кожне покоління по 25 років), то у кожного буде 512 прямих родичів, котрі передали свої гени своєму нащадку.

То ж хто може гарантувати цим провокаторам, що і у їхній родовід не закрався «підступно» татарин, поляк, турок, єврей, грек, німець, француз чи людина якось іншої національності. Хто їм, у такому разі, може гарантувати, що саме вони є українцями на всі сто відсотків?

А українець – це той, хто зробить все для України. Для власної землі, для свого народу, для своєї держави.

Наразі справжні українці – це ті, хто відстоювали і відстоюють її незалежність. А всі ті, хто гнобили Україну і здавали її інтереси, незалежно від знання мови і наявності вусів, є її ворогами.

Тому подібна спроба використати Майдан для поширення подібної антисемітської інформації є намаганням відволікти українське суспільство від його справжніх нагальних проблем і явно інспірована ворогами із зовні.

З іншого боку, в Україні немає антисемітизму. А намагання певних сил роздмухати його штучно, явно не здатне отримати широкої підтримки.

Адже був би в Україні антисемітизм, не з’явився б термін жидобандерівці. Як розповідав мені один приятель, що вже давно живе в Німеччині, він був свідком того, як там кілька разів відбувалися лайки на межі бійки між українськими та російськими євреями. І найбільш безшабашні з цих жидобандерівців – дніпропетровські.

Тому шукати чорну кішку в темній кімнаті – немає потреби.

​​Хтось хоче антисемітизмом зупинити деолігархізацію

Хоча, якщо придивитися до ситуації в Україні уважніше, то спроба роздування антисемітських настроїв відбувається саме тоді, коли президент Порошенко почав нарешті визрівати до проведення реформ у судовій, правоохоронній та інших життєво важливих сферах.

Але, проведення подібних реформ у силовому блоці без проведення деолігархизації, ніколи не дасть бажаного ефекту. Це необхідно робити одночасно.

Напад Росії на Україну нібито відсунув на задній план ще одне важливе завдання, за реалізацію якого боролися українці під час Революції гідності – демонтаж олігархічної системи.

Адже усе, що відбувається в Україні за останні півтора роки – це не що інше, як титанічні зусилля прищепити демократію до дерева української владної олігархії, у сподіванні, а може вона все-таки хоч якось приживеться. Що з цього всього виходить – українці бачать на власні очі.

Основна проблема в тому, що діє фактично без змін, закладена ще на початку 90-х років Леонідом Кучмою потворна і цинічна система, яка заточена виключно на пограбування України. Реформувати її не вдалося Віктору Ющенку, і не вдасться ніколи нікому.

А без демонтажу цієї олігархічної системи жодні реформи в Україні не можуть бути реалізовані. І тут мова має йти не про експропріацію майна і фінансових накопичень олігархів, а на перетворення їх на просто багатих підприємців, які під тиском обставин, змушені будуть перейматися проблемами української держави.

Саме олігархи, номенклатура і Путін дуже зацікавлені, щоб у Порошенка нічого не вийшло з реформами. Тому спроби роздування антисемітських настроїв можуть стати першою ластівкою провокування в Україні нестабільності і безпорядків.

Між тим, ті, хто цікавився історією України, знають, що українське козацтво формувалося з представників різних націй. У тому числі і євреїв.

Козаки славилися незламною силою духу, силою волі, а не тим, що туди приймали за належність лише за кров’ю до титульної нації.

Українське козацтво було не лише першим осередком вольності і рицарської спільноти. Воно демонструвало всьому українському суспільству своє різко негативне ставлення до тих забобонів, які хтось так настирливо прагне прищепити сучасним українцям.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/27380563.html

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s