Різдвяний «подарунок» від «Фейсбуку»

“День”,  29 грудня, 2015 

Віктор Каспрук 

Усі ми напередодні Нового року і Різдвяних свят перебуваємо в піднесеному настрої. Сподівання на краще та надії позитивних змін превалюють. І хоча це (великою мірою) ніщо інше, як святкові ілюзії, проте сама їх наявність робить на певний час наше життя дещо кращим і обнадійливим.

На свята прийнято робити один одному подарунки. І ось від «Фейсбуку» отримав у «подарунок» бан.

Власне, я й раніше чув і читав про те, що модератори на «Фейсбуці» дуже прискіпливо слідкують за його українським сегментом і банять за те, що може їм із суб’єктивних причин не сподобатися.

Якщо проаналізувати, які матеріали поширював останнім часом у «Фейсбуці», то це статті на Радіо «Свобода», в газеті «День», «Голосі Америки» та на російських і білоруських опозиційних сайтах.

Більшість контактів із віртуальними та не віртуальними друзями трималися саме на спільності інтересів та бажанні поширити й прочитати свіжу інформацію, котра стосувалася української, білоруської і російської політики та протистояння України і західного світу з російською агресією.

Але бан я отримав за те, що поширив інформацію українського журналіста, котрий написав, що у Києві в нього не захотіли приймати замовлення у двох службах таксі, коли він намагався зробити виклик українською мовою.

І якщо розповсюдження подібної інформації є крамолою і не відповідає стандартам ФБ, то що ж тоді відповідає?

Можливо, що той, хто модерує українській, білоруський і російський сегменти «Фейсбуку», не зовсім розуміє, що Україна – це  не Росія.

Чи в цьому сенсі вирішальним чинником фільтрації і дозування інформації є той факт, що російський фонд DST є одним із найбільших власників акцій «Фейсбуку»? Бо у його володінні близько 10% акцій цієї компанії.

Після такої «банної» кампанії відразу ж виникає думка, що ж робити далі? Можна, звісно, зовсім відмовитися від «Фейсбуку» і не використовувати його.

Але це було б неправильним рішенням. Адже від віртуальних і невіртуальних друзів завжди надходило дуже багато потрібної інформації. Тож як від неї відмовитися?

Та й в Україні поки що немає, і, на жаль, не передбачається створення соціальної мережі типу druzi.ua, котра б виконувала у нас функції ФБ.

Закликати усіх ігнорувати «Фейсбук» також сенсу немає. Адже багато хто у нас в Україні «приріс» до цієї соціальної спільноти, і відмовитися від участі в ній було б занадто великим випробуванням.

Але те, що під час інформаційної війни, котра є частиною війни Російської Федерації проти України,  «Фейсбук» потурає вимогам Москви, і цим фактично стає на бік Кремля, залишати  без уваги далі не можна.

Водночас необхідно враховувати те, що сьогодні в Росії задіяна армія інформаційних «тролів», котрі намагаються навести «путінський порядок» у віртуальному просторі.

Таким чином, навіть якщо ви ще не попали в поле зору пильних модераторів від ФСБ, то можна здійснити масову атаку ботів, і тоді система забанить вас автоматично через велику кількість скарг.

Теоретично, звісно, можна спробувати надіслати адміністрації «Фейсбуку» скарги від користувачів з України, з вимогами змінити алгоритми автоматичного бану.

Але, якщо враховувати триваючу інформаційну війну Росії з Україною, то не слід забувати про те, що в адмінах «Фейсбуку» також може сидіти хтось із проросійськи налаштованих, і він буде сприяти блокуванню проукраїнських аккаунтів.

На мою думку, вихід з цієї ситуації, котра склалася на «Фейсбуці», та вирішення конфлікту між проукраїнськими користувачами і проросійськи налаштованими модераторами може бути тільки один – модерування контенту на українському сегменті мають робити самі українці.

Для цього необхідно поставити на державному рівні питання про необхідність відкриття офісу «Фейсбуку» в Києві 2016 року. І саме співробітники цього офісу, а не росіяни, мали б стежити за українським контентом.

Тоді це б перекрило московським «тролям» можливість безпідставно скаржитися адміністраторам на нібито порушення стандартів «Фейсбуку» українськими його користувачами.

Найважчим моментом у вирішенні цього важливого для українців питання, є те як донести цю необхідність відкриття офісу ФБ в Києві до голови цього сервісу Марка Цукерберга.

Водночас, за всієї поваги до Цукерберга, необхідно враховувати, що він (швидше за все), мало вникає у «специфіку» нинішніх взаємостосунків між Україною і Росією, і не зовсім розуміє важливості для українців позбутися від контролю за українським сегментом «Фейсбуку» з боку Москви.

Можна сказати, що сьогодні існує велика необхідність висвітлення цього питання в американській і західній пресі. Адже для Марка Цукерберга проблеми українського «Фейсбуку» зовсім не є пріоритетним питанням.

Можливо, тут варто було б піти не зовсім стандартним шляхом. Враховуючи те, що поки переконати керівництво «Фейсбуку» у необхідності унезалежнення його українського сегменту нікому так і не вдалося, необхідно звернутися з цього питання до Світового Конгресу Українців.

Адже, завдяки цілеспрямованій і професійній діяльності Світового Конгресу Українців і президента СКУ Євгена Чолія, останнім часом вдалося донести до світової спільноти та лідерів багатьох провідних і впливових країн світу позицію українців і України.

http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/rizdvyanyy-podarunok-vid-feysbuku

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s