Києву потрібен Європейський вокзал

“День” 26 травня, 2016

  Віктор Каспрук

Кожен з нас, принаймні декілька разів на рік, користується послугами залізниці. І важко не помітити наскільки сьогодні перевантажений Центральний київський вокзал.

Київ все більше перетворюється на столицю європейської держави, тому все нагальніше постає  питання про перезавантаження Центрального київського вокзалу та необхідність будівництва в столиці нових пасажирських вокзалів на головних напрямках транспортних потоків.+

Хоча їх нібито офіційно три, але якщо реально, то майже п’ятимільйонний Київ на сьогодні має лише один центральний вокзальний комплекс, який приймає на себе пасажиропотік поїздів далекого спрямування, і до якого входить ще спарений з ним приміський вокзал.

І якщо порівнювати з менш населеними столицями країн Європи, котрі мають по три-п’ять вокзалів, то порівняння буде явно не на користь української столиці.

Адже вокзал «Київ-Пасажирський» постійно перевантажений, його пасажирські потоки були розраховані на чисельність населення Києва, котре становило у 60-ті роки 1,5 мільйона чоловік.

Тому станція метро «Вокзальна» явно не пристосована до пересування такої кількості людей, як і наземний транспорт навколо неї, що створює пробки і додає додаткові вихлопні гази у центрі столиці.

Стає все більше очевидно, що сьогодні для української столиці, як мінімум, потрібні ще три вокзали.

Свого часу активно піднімалося питання про будівництво в Києві ще одного вокзалу – біля залізничної станції «Святошин». Але тоді далі обговорення цього питання так і не пішли.

Тепер же,  коли Центральний київський вокзал перевантажено, це питання знову постає на порядку дня. Так, у районі залізничної станції «Святошин» цілком можна було б побудувати Європейський вокзал, взявши за основу рух поїздів в європейському напрямку.

Власне, це дуже зручне місце розташування, бо поруч біля сучасної залізничної станції «Святошин» знаходиться однойменна станція метро. І пересадка пасажирів із цього вокзалу на метро була б оптимальним рішенням для пасажирів.

Якщо розглядати можливість будівництва Європейського вокзалу, то мова може йти про пілотний проект для України. Масштабний, чітко функціонуючий та інтегрований в навколишнє транспортне середовище залізничний вузол (з сучасним обладнанням та високим рівнем модернізації), може стати еталоном транспортного вузла майбутнього.

Він зможе приймати швидкісні поїзди, котрі курсуватимуть у західному напрямку нашої країни, і водночас буде зручно поєднаний зі станцією метро, міськими автобусами і таксі.

Неодноразово буваючи в Польщі, доводилось спостерігати за позитивним досвідом Варшави з реорганізації пасажирських перевозок.

На сьогодні в столиці Польщі функціонує шість вокзалів. Але поїзди далекого прямування зупиняються на трьох вокзалах: «Варшава-Східна» (Warszawa-Wschodnia), «Варшава-Центральна» (Warszawa-Centralna) та «Варшава-Західна» (Warszawa-Zachodnia).

І «хороший» потяг зупиняється послідовно на всіх трьох: спочатку на «Варшаві-Східній», потім на «Центральній», потім на «Західній».

До речі, місцеві жителі часто виходять вже на вокзалі «Варшава-Східна», але це «вокзал» швидше за назвою, тому що представляє собою просто силу-силенну перонів, практично під відкритим небом.

Зазвичай туристи проїжджають далі – до «Варшави-Центральної». Як тільки поїзд пірнає в тунель – це сигнал до того, що скоро виходити.

«Варшава-Центральна» – це підземний вокзал, всі комунікації заховані під землею, тому він розташований майже в центрі міста, і при цьому абсолютно не заважає міським транспортним комунікаціям. Оскільки на поверхні землі знаходиться тільки одна скляна будівля.

Якщо ж ви варшав’янин і не живете в центрі польської столиці, то вам найзручніше буде розпочинати свою поїздку зі «Східного» чи «Західного» вокзалів чи навпаки, де поїзди починають свій шлях, і час посадки більш тривалий.

Потім всі потяги йдуть через вокзал «Варшава-Центральна», там стоянка менша за 5 хвилин, але цього цілком достатньо, аби сісти у свій вагон.

Решта вокзалів – «Варшава-Середмістя» (Srodmiescie Warszawa), «Варшава-Віленьська» (Warszawa Vilenska) та «Варшава-Гданська» (Warszawa Gdanska) – обслуговують приміське сполучення.

За великим рахунком, потрібно говорити про необхідність не лише зміни транспортної логістики Києва, а й про зміну концепції розвитку українських залізниць в цілому, яка, як максимум, відповідає системі поглядів еволюції залізничної галузі 50-их років минулого століття.

Справа у тому, що нинішнє залізничне господарство (хоча воно в Україні досить таки розвинуте), не відповідає не лише інфраструктурі забезпечення, яка б могла надати можливість розбити залізничне господарство Києва на кілька вокзалів, а й майбутнім пасажирським потокам.

Адже в майбутньому використання залізниці, як найпотужнішої транспортної пасажирської магістралі, зростатиме, якщо найближчим часом українська економіка буде розвиватись і інтегруватись до критеріїв та вимог Європейського Союзу. А це істотно збільшить пасажиропотоки, можливо, навіть у декілька разів.

Це необхідно враховувати при побудові нових вокзалів і нової інфраструктури навколо столиці, оскільки столичний Київ – це ворота у зовнішній світ, в Європу  та майданчик, на якому переймається передовий досвід всіма частинами українського суспільства.

Розглядаючи розвиток загальної інфраструктури, а не лише вокзалів і залізничної мережі, необхідно згадати ще один дуже важливий фактор. Адже досвід європейських країн міг би дати можливість за лічені роки подолати ту прірву, котра існує між залізницею України і країн Євросоюзу.

Пов’язаність залізничної галузі з Європейським Союзом не тільки наблизить Україну до Європи, створить не лише промислові чи продуктові, а й фінансові потоки на всіх рівнях, які можна швидко розвинути і далі.

Можливо, є сенс відразу залучити до створення сучасних вокзалів в Україні західноєвропейських партнерів. І саме з цього розпочати інтеграцію з залізничним господарством Європейського Союзу.

http://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/kyyevu-potriben-yevropeyskyy-vokzal

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s