На мінській зустрічі Порошенко не піде на поступки Путіну

 Радыё Свабода 20.08.2014

Український політолог Віктор Каспрук вважає, що зустріч чотирьох президентів – Петра Порошенка, Володимира Путіна, Нурсултана Назарбаєва та Олександра Лукашенка – в Мінську дає шанс покращити міжнародний вплив білоруського лідера.

В інтерв’ю Свободі Каспрук заявив, що результатом зустрічі можуть стати тільки поступки з боку Володимира Путіна, на які той може погодитися під тиском представників Європи.

– Чи можна назвати зустріч президентів України і Росії, а також високопоставлених представників Євросоюзу, яка відбудеться в Мінську за участю Олександра Лукашенко, «особистим політичним тріумфом білоруського президента»? Що можна сказати про роль Лукашенко в цій зустрічі? 

 – Якщо говорити про дипломатію, яка зараз крутиться навколо спровокованою Росією української трагедії, треба сказати, що частина міжнародних діячів можуть при вирішенні українського питання певним чином підняти свій рейтинг. Наприклад, Лукашенко. Він може переформатувати якщо не свій імідж, то хоча б свій вплив серед світової спільноти. Зрозуміло, навряд чи хто в демократичних країнах повірить, що Лукашенко може перетворитися з диктатора в демократичного керівника, але ті маневри, які виконує білоруський лідер, показують, що він далеко не така проста людина, якою його часто виставляють у міжнародній пресі. Можливо, він багатьох світових процесів і не розуміє, але у нього дуже сильно розвинене почуття особистої безпеки. Не такий вже наївний Лукашенко, щоб вірити, що він ще років 20 зможе бути президентом. Тому не виключено, що, не декларуючи цього, Лукашенко шукає шляхів для відступу. А таких шляхів тільки два: повна здача Білорусі Путіну або  договір з Євросоюзом і навіть США про те, що Білорусь виходить з періоду диктаторського жаху в обмін на гарантію особистої безпеки Лукашенка. Звичайно, Лукашенку важко відмовитися від тотального контролю над Білоруссю, але й закінчити так, як Янукович чи Каддафі, він навряд чи захоче.

– Все ж основна увага в ході зустрічі буде направлена ​​до персон українського та російського президентів. Як вони діятимуть?

– Україні сильно пощастило в тому, що п’ятим президентом стала людина, яка є професійним дипломатом. Видно, що Путіна виводить з себе спокій і неагресивність українського президента, оскільки своїми агресивними діями Росія мала б викликати зовсім іншу реакцію. Петро Порошенко вже показав себе дуже вдалим переговірників на міжнародній арені – він не зробив жодного різкого кроку, який міг би погіршити міжнародну позицію України. І те, що Ангела Меркель приїде в Київ перед мінською зустріччю, говорить про те, що канцлер Німеччини змінює своє ставлення до України і до Росії. Тому якщо ті переговори, які пройдуть у Мінську, будуть підкріплені допомогою Європейського Союзу, Путін повинен буде піти на поступки. Звичайно, якщо він взагалі здатний на це.

  – Українська преса називає майбутню зустріч «черговий ляпас світу від Путіна», маючи на увазі, що самим фактом зустрічі Петро Порошенко йде на поступки Росії. Як ви вважаєте, на чиїй стороні стратегічна перевага в переговорах – України чи Росії?

– У Росії немає стратегічної переваги, але є стратегічна нахабство, яке вона демонструвала п’ять місяців. Навіть якби Петро Порошенко захотів прийняти усі ті умови, які диктує Україні Путін і його московська кліка, – а це визнання Криму російською територією, відмова від НАТО і євроінтеграції – український народ на це ніколи не погодиться. Тепер ситуація і настрій на Україні зовсім не такі, які були до початку Єврореволюції. Тому зрозуміло, що Порошенко не погодиться із запропонованими Росією поступками, але може погодити розглядати конкретні аспекти даної ситуації в Україні при активній участі США і Євросоюзу. Проте  говорити, що тут очевидна перевага за Росією, тут не можна в жодному разі.

– До зустрічі залишається тиждень. Що відбуватиметься в цей час на сході України? Українські ЗМІ повідомляють, що, незважаючи на підтвердження зустрічі, з російського боку в Україну продовжують надходити колони військової техніки і озброєні збройні найманці …

– Схоже, що Путіна не зупинити тими заходами, які вже були застосовані проти його режиму. Очевидно, що потрібні більш серйозні санкції, про які вже не раз говорив впливовий американський сенатор Джон Маккейн. Але незважаючи на те, що Росія дуже уважно моніторить ситуацію в Україні, вона до кінця не розуміє, наскільки козацькі гени вкорінені в український народ. Козацька Україна, що пройшла голодомор і репресії, починає прокидатися. І як би Росія не тиснула на Україну, у Путіна немає шансів.